10-ліття ораторію святого Володимира в Казерті
30 листопада 2023
26 листопада у м. Казерта відзначали 10-річчя від дня заснування українського Ораторію «Святого Володимира Київського».
Першим та поки що єдиним Ораторієм для українців в Італії є Ораторій «Святого Володимира Великого», який діє в Казерті уже 10 років, від 21 листопада 2013 року. А 11 грудня 2013 даний ораторій отримав свій Ідентифікаційний код та юридичне визнання Італійською Державою як філіал Національної Італійської Асоціації св. Павла — ANSPI. Послугами українського ораторію Казерти користується українська молодь з усієї Італії. Від 2013 по 2023 рік було офіційно зареєстровано 3.978 українців в Італії. Ораторій в Казерті ставав фундаментом для належного функціонування:
- Української школи «Золотоуст» м. Казерти;
- Українського садочку «Писанка» м. Казерти;
- Футбольних турнірів по всій Італії;
- Літніх таборів в різних куточках Апеннінського півострова;
- Паломницьких поїздок в Італії та у світі;
- Поїздки з молоддю та дітьми в гори чи на море;
- Різноманітних гуртків з танців, музики та спорту.
У 10-літньому відзначенню Ювілею Ораторію Святого Володимира в Казерті взяли участь: Апостольський Екзарх владика Діонісій Ляхович, Президент ораторіїв ANSPI в Італії Джузеппе Дессі, Президент ораторію «Святого Володимира Великого» Монс. Джузеппе Де Бернардо, Директор відділу душпастирства молоді Апостольського Екзархату о. Святослав Титуляк, Протопресвітер Неаполітанського деканату о. Ігор Стус, душпастир міст Аверса, Мондрагоне і Фраттамаджоре о. Ігор Горішній, місцевий душпастир Казерти о. Ігор Данильчук.
У рамках святкування ювілею також був проведений футбольний турнір між українськими командами Південної та Центральної Італії:
- Капітан Цибіков Сергій та футбольна команда «Легіон» з міста Риму.
- Капітан Потапов Євген та футбольна команда «Гопак» з міста Неаполя.
- Капітан Мартинюк Юрій та футбольна команда «Шторм» з міста Салерно.
- Капітан Тарас Фаль та футбольна команда семінаристів з Колегії «Святого Йосафата» з міста Риму.
- Капітан Андреєв Кирило та футбольна команда «Десна» команда міста Латіна, що біля Риму.
- Капітан Бабій Євген та футбольна команда «Везувій» з міста Помпеї.
- Капітан Соколівський Степан та футбольна команда «Сокіл» з міста Сомма Везувіяна, що біля Неаполя.
- Капітан Михайлишин Тарас та казертянська футбольна команда «Тризуб»
Розпочалося святкування Божественною Літургією, яку очолив Владика Діонісій. Йому співслужили: отець-декан Ігор Стус, о. Ігор Горішній, о. Святослав Титуляк та о. Ігор Данильчук. Святковості богослужінню додавав спів семінаристів та чисельна присутність вірних, а між ними молодих футболістів, які разом зі своїм єпископом молилися за перемогу України, за наших захисників та захисниць.
У проповіді Апостольський Екзарх, роздумуючи над змістом притчі про безумного багача, зазначив:
«Ця притча — це монолог багача зі самим собою, який вражає кількістю займенників першої особи: „…мені зібрати плодів моїх… зруйную житниці мої… і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. Ось, що я зроблю, я зруйную, я збудую, я зберу, я скажу собі: „Душе моя, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись“. Ця програма багача може бути не такою далекою від нашої, адже у нас може царствувати цей „я“, „мій“, „моє“, „мені“, „моїх“, яка захована глибоко у серці, як бажання і програма, щоб наші добра зростали і дали гарантію для життя. У такому зосередженні на собі важко уявити собі можливість ділитись з тими, що нічого не посідають“.
Егоїзм людини часто змушує ставити у центрі себе, а на інших не зважати. Пояснюючи це, проповідник розповів випадок зі свого життя: «Особа, яка зосереджена на займеннику „моє“ не бачить біди „твоєї“. Я мав такий випадок на одній широкій київській вулиці, по дві лінії з кожного боку. Мені треба було скоро переходити вулицю, а пішохідний перехід був досить далеко. Руху машин було обмаль, тож я пустився переходити вулицю. Перша машина призупинила свій хід, а я, дивлячись, що з другого боку не їдуть машини, пустився перебігати, і тут моментально з боку першої на мене наїжджає інша машина і в мене вдаряє, підкидає мене вгору та в бік. Щастя моє, що машина мала, і не взяла мене під свої колеса. Водій за яких п’ятдесят метрів зупиняє свій автомобіль і відразу його перевіряє чи ударом машина часом не поламалась, не погнулась бляха, а не бувши автомашина пошкоджена, налаявши на мене, водій сів і поїхав. Його абсолютно не цікавила доля побитого. Машина „моя“, а „твоя“ доля мене не обходить, можливо подумав собі невідомий водій».
Але така логіка є противна Євангелію, про що вчить сам Господь Ісус Христос, який, коли «навчає учнів молитви, виключає слова „Я“, „Моє“, а на його місце ставить „Ти, Отче!“, „Отче наш“, „твоє ім’я…“, „твоє царство…“ „твоя воля…“; „хліб наш насущний дай нам сьогодні“… „Прости нам провини наші…“ Християнське життя починається там, де закінчується самодостатність…»
«Справжня людина — мудра людина, свідома себе, і знає ким вона є; вона ділить свою долю з братами і сестрами, і має Отця на небі, який може навіть вночі забрати її до себе, і вона буде в Його царстві навіки, а те все, що вона надбала на землі завдяки іншим, залишиться їм, спадок її праці, і життя буде продовжуватися на землі» — підсумував Архиєрей.
Після Архиєрейської Божественної Літургії всі поїхали на стадіон спортивного центру «Коммая». Осінній кубок по футболу отримав назву «Святого Володимира Великого» — нашого українського святого, Покровителя України та ораторію в Казерті. Футбольні турніри між українцями відкрили молитвою та виконанням гімну України. Почесний перший удар по м’ячі виконав владика Діонісій.
За підсумками весняного чемпіонату по футболу між українськими командами на Апеннінському півострові було вибрано 8 найсильніших команд Південної та Центральної Італії. Згідно попередніх жеребкувань було утворено 2 групи. Одночасно на двох стадіонах грали 4 команди і після групових матчів перші місця посіли команда «Тризуб» з Казерти (група «А») та команда «Легіон» з Риму (група «Б»). Другі місця посіли команда «Десна» з Латіни (група «А») та команда «Шторм» з Салерно (група «Б»).
Фінальний матч за «Третє місце» між командами «Десна» та «Шторм» завершився бойовою нічиєю «1»: «1». У серії пенальті гравці команди «Десна» не зуміли забити ані одного м’яча. Натомість футболісти «Шторму» були прицільними тричі. Вітаємо команду «Шторм» з міста Салерно та їх духовного наставника о. Івана Борина з «3 місцем» Кубку «Святого Володимира Великого».
Дуже напруженим був фінальний матч за перше місце між господарями поля «Тризубом» та абсолютним чемпіоном весняного чемпіонату в Італії «Легіоном» з міста Риму. Наприкінці другого тайму долю переможця виявив майстерний гол Владислава Микитюка, який майстерно відправив м’яч прямо в «дев’ятку». Після фінального свистка зірвалися овації стадіону із вигуками «Казерта — чемпіон!» Наступний Чемпіонат по футболу між українцями усієї Італії відбудеться на весні 2024-го року.
Подячні грамоти від Апостольського Екзарха Владики Діонісія вручив о. Святослав Титуляк; окрему подяку отримав також о. Ігор Данильчук за невтомну працю та сприяння духовного та спортивного розвитку української молоді в Італії. Адвокат Джузеппе Дессі та о. Ігор вручили переможцям медалі та кубки «Святого Володимира Великого» за «1», «2» та «3» місця. Були також відзначені «Подячними грамотами»:
- Найкращий бомбардир Владислав Микитюк (команда «Тризуб» м. Казерта);
- Найкращий захисник Заверюха Андрій (команда «Шторм» м. Салерно)
- Найкращий тренер Татумірак Роман (команда «Легіон» м. Рим)
- Найкращий воротар Щітка Дмитро (команда «Тризуб» м. Казерта)
- Найкращий півзахисник Ратушний Олег (команда «Десна» м. Латіна)
Українська діаспора в Італії вміє згуртуватися разом, провести спільно час у молитві, у спорті, за спільною трапезою, а також щоби підтримати футбольним фронтом Збройні Сили України! Під час заходу лунали повстанські пісні, пісні війни, вигуки вболівальників: «Слава Богу», «Слава Україні!» — «Героям слава».
Учасники даної події зібрали 1.300 євро, які долучили до пожертв на закупівлю карети швидкої допомоги, яка в грудні буде доставлена в Україну, щоби рятувати наших захисників.
Повідомив: Михайлишин ТарасФото: Ілля Думітро