Апостольський Екзарх очолив святкові моління Головному осідку Василіянського Чину у Римі

2 січня 2025

1 січня 2025 року, у Головному осідку Василіянського Чину святого Йосафата у Римі, відбулися святкові богослужіння з нагоди літургійного спомину святого Василія Великого. На запрошення Протоархимандрита о. Роберта Лисейка, ЧСВВ, моління очолив Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський Екзарх в Італії.

Вечірні богослужіння та піддияконське рукоположення

Напередодні, 31 грудня, відбулося богослужіння Великої Вечірні з Литією, під час якої владика Діонісій здійснив Чин поставлення на співця, читця, свічконосця та піддиякона бр. Миколая Остапчука, ЧСВВ, ченця Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Аргентині.

Рукоположення супроводжувалося символічними діями: врученням запаленої свічки, що уособлює світло Божого слова, дальматики, яка символізує ризу спасіння, та ораря, що є знаком ангельських крил. Завершився обряд виголошенням єпископом «аксіос» — грецького слова, що означає «достойний».

Центр святкувань — урочиста Божественна Літургія

Наступного дня святкування продовжилося Утренею та Молебнем до святого Василія Великого. Центральною подією дня стала урочиста Божественна Літургія, яку очолив Владика Діонісій. З ним співслужили численні священнослужителі Василіянського Чину та Апостольського Екзархату, серед яких:

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, Протосинкел Екзархату і радник Протоархимандрита,
о. д-р Ігор Галей, Канцлер Екзархату,
о. Олександр Сапунко, працівник Дикастерії для Східних Церков і душпастир у м. Карпі,
о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, Протоархимандрит Василіянського Чину,
о. Ілля Броновський, радник Протоархимандрита,
о. д-р Луїс Касіян, ЧСВВ, ректор Папської Української колегії св. Йосафата і радник Протоархимандрита,
о. Діонісій Заведюк, ЧСВВ, духівник колегії,
о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ.

Моління об’єднало численних гостей, Сестер Чину Святого Василія Великого, Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, дипломатів — зокрема Надзвичайного та Повноважного Посла України при Святому Престолі — п. Андрія Юраша з дружиною Діаною, Посолку Литви при Святому Престолі п. Сіґіту Маслаускайте-Мажилене, а також вірних храму.

Духовне слово владики

У своїй проповіді Владика Діонісій роздумував над значенням свята Обрізання Господа нашого Ісуса Христа, під час якого новонароджений Спаситель отримав імʼя Ісус — «Бог спасає».

«Ісус Христос своїм входженням у цей світ сприймає все те, що людське. Сприймає він на тілі також ознаку приналежності до ізраїльського народу, через якого мало прийти спасіння світу. І на восьмий день йому дають ім’я Ісус, що дослівно означає „Бог спасає“ (пор. Лк. 2, 21). Людина дає ім’я Богові. Але це можливо, адже коли патріарх Яків питав Бога: „Скажи, будь ласка, своє ім’я!“, то Бог йому відповів: „Чого питаєш про моє ім’я?“ (Бут. 32, 30). Мойсей просить, щоб Господь показав свою славу (Вих. 33, 18), а Бог відповідає: „Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити“ (Вих. 33, 20). Псалми благають: „Покажи своє обличчя!“ (Пс. 27, 8), але Господь своє обличчя ховає (Пс. 27, 9; 44, 25; 88, 15).

Ніхто в Старому Завіті не може дати ім’я Богові. Ніхто не може побачити Його слави, Його лице. А коли Бог через воплочення і народження став людиною, бачимо Його обличчя у вигляді беззахисної дитини, можемо його називати по імені. Його ім’я — Ісус — Бог, що спасає. І Його справді кличуть по імені. Кличуть Його ті, які потребують спасіння; ті, які почуваються грішними і слабкими; ті, які переживають відчай».

Проповідник підкреслив, що Бог знає кожного з нас поіменно та бажає нашого спасіння. Особливу увагу Архиєрей приділив чесноті надії, яка є центральною темою Ювілейного року в Католицькій Церкві. Він зазначив, що надія є орієнтиром для життя, який допомагає людині знаходити потрібний напрямок, навіть серед випробувань війни.

»Ми покликані з надією прямувати вперед, не зупинятися в дорозі, навіть посеред страшної війни, спричиненої безглуздою агресією наших північних сусідів, що несе смерть, злочини проти людяності і є справжнім геноцидом. Коли ворог сіє смерть і хоче нас полонити царством безнадійності та зневіри, ми шукаємо основи нашої надії, яка є у Бозі».

На завершення богослужіння Протоархимандрит о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, подякував усім присутнім за молитву, а Надзвичайний та Повноважний посол України при Святому Престолі п. Андрій Юраш звернувся зі словами привітання.