Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Апостольський Екзарх у Пескарі: «Різдво Йоана Хрестителя — це не тільки свято, а голос, що кличе до постійного процесу покаяння»
26 червня 2023
У неділю, 25 червня, Апостольський Екзарх Преосвященний Владика Діонісій Ляхович та Протосинкел о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, здійснили душпастирські відвідини громади Римського деканату у м. Пескара, якою опікується о. Дмитро Гутник.
У храмі, де збирається на молитву українська спільнота, Владика-Екзарх звершив Божественну Літургію, у співслужінні о. Теодосія і о. Дмитра, та виголосив проповідь, у якій застановився над духовним змістом свята Різдва святого Йоана Хрестителя, що його Церква святкує 24 червня за григоріанським календарем.
Відправним пунктом роздумів проповідника стала важливість постаті Йоана Хрестителя як пророка, як того, хто готував дорогу для Христа, за що Церква по-особливому його вшановує: «Навіть літургійно Йоан визначний, адже ми святкуємо тільки три Різдва у церковному році: Христа, Богородиці і Йоана Хрестителя. Крім Різдва, Святому Йоану Хрестителеві Церква присвятила ще декілька днів у літургійному році. Ми святкуємо його смерть (Усікновення) і віднайдення чесної глави, і до того споминаємо Предтечу у вівторок кожного тижня».
Владика підкреслив, що Йоан не просто пророк, але той, хто у своїй особі ставить «межу між Старим і Новим Завітами: Він останній з пророків Старого Заповіту. У ньому звершуються всі пророцтва, навіть те пророцтво, що Захарія став німим, адже ця німота є також пророчим знаком: німий і глухий перед Богом, оскільки нездатний сказати слово, дати благословення для народу; німий, бо не повірив».
Окрім того, «Йоан — це людина сильного слова, прямолінійна, відважна, убога. Не боїться говорити правду світським і релігійним вельможам, і за те йому стяли голову. Отож — це мученик, свідок Христа».
Говорячи це, архиєрей звернув також увагу на важливість імені Предтечі та імен його батьків, адже ім’я у біблійному значенні виражає ідентичність та місію особи. «Йоан — його ім’я!» — так написав німий Захарія на табличці. Для єврейського народу ім’я мало велике значення, бо виражало покликання особи, визначало її життєвий шлях. Ім’я Йоан означає «Бог милосердний», той, що показує своє благовоління (Лука 1, 63), адже має відкрити серця для милосердя, бо після нього приходить Ісус, слово, що означає «Бог спасає», який приносить світло, що освічує темряву смерті, в якій знаходиться людство. Знову ж ім’я Захарія означає «Бог пам’ятає». Бог вірний, він пам’ятає про нас, знає нашу бідність, нашу потребу спасіння, незважаючи на наші кризи віри і нашу глухість. Захарія занімів, тому що не повірив в обітницю, яку йому звіщав Архангел Гавриїл. Ім’я Єлисавета означає «Господь — це моя повнота». Єлисавета та Захарія — похилі віком, неплідні, нездатні, проте Господь дарує їм сина, який матиме неповторну місію, бути Предтечею Месії, великим перед Господом, повний духа Святого».
І наостанок, Владика Діонісій запросив вірних пам’ятати, що особа і місія Йоана Предтечі, як дві тисячі років тому, так і тепер, — бути голосом, який кличе людину до покаяння, до навернення, до життя у Бозі. «Сам Ісус Христос іде до Йоана, щоб хреститись хрещенням покаяння, щоб показати всім, що треба потопити у хрещальній воді стару людину, потопити диявола самолюбства, а з’єднатись з Христом, вийти з води новою людиною, де Отець на небі, який зве нас своїми улюбленими синами, а на землі маємо братів та сестер, щоб разом з ними ділити радість життя, ламати з ними свій хліб та служити один одному».
«Різдво Йоана Хрестителя — це не тільки свято, а голос, що кличе до постійного процесу покаяння, тобто втілювати обітниці хрещення, цей перехід від старої до нової людини, адже диявол — наче той лев рикаючий, шукає, щоб когось пожерти (пор. 1 Пет. 5, 8). Бажаю Вам глибокого переживання народження Йоана, Предтечі Ісуса Христа» — побажав на завершення єпископ.
Після Святої Літургії до вірних звернувся о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, розповівши їм про Апостольський Екзархат, його місію для підтримки українського народу в час війни, а також подякував за те, що громада Пескари завжди виявляє активність у тому, щоб конкретними вчинками виразити свою солідарність із потребуючими. За словами отця-Протосинкела, це дуже цінне християнське свідчення, яке демонструє, що вірні Української Греко-Католицької Церкви у Пескарі і в цілій Італії живуть вірою у Христа не лише на словах, але підкріплюють її вчинками милосердя, ідучи таким чином до святості, за прикладом святих Українського народу, літургійний спомин про яких випав саме на цю неділю.
Відділ Комунікації Апостольського Екзархату
