Апостольський Екзарх взяв участь у святкуванні 56-річчя спільноти Святого Егідія

У подячному Євхаристійному богослужінні взяли участь біля п’яти тисяч осіб, численна молодь, разом з тими, хто від самого початку поділяє місію спільноти Святого Егідія.

Літургію очолив кардинал Маттео Дзуппі, президент Італійської єпископської конференції, якому співслужили: кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів, кардинал Вальтер Каспер, емеритований президент Папської ради з питань християнської єдності, монсеньйор Джеймс Гарві, архипресвітер базиліки Святого Павла за мурами, і монсеньйор Вінченцо Палья, президент Папської академії за життя. На святкуванні також були присутні численні представники уряду та церковних і світських установ.

В урочистому дійстві також взяв участь Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Італії, Преосвященний Владика Діонісій Ляхович.

Коротко про спільноту св. Егідія

Спільнота Святого Егідія — це християнська спільнота, яка була заснована в 1968 році у Римі і сьогодні поширилася в 70 країнах світу, у тому числі в Україні. Молитва, убогі, мир є основою життя мирян, жінок і чоловіків, об’єднаних узами братерства та відданих добровільному та безкоштовному служінню потребуючим.

Спільнота розпочала діяльність після Другого Ватиканського Собору, з ініціативи Андреа Ріккарді, в середній школі в центрі Риму. З роками вона перетворилася на мережу спільнот, що об’єднують чоловіків і жінок різного віку та стану, об’єднаних в слуханні Євангелія та в добровільній та безкоштовній волонтерській діяльності для бідних і для побудови миру.

Бідні — це брати і друзі спільноти. Дружба з усіма, хто потребує допомоги — літніми, бездомними, мігрантами, інвалідами, в’язнями, дітьми вулиці та дітьми з передмістя — є характерною рисою життя тих, хто бере участь у спільноті Святого Егідія на різних континентах.

Також усвідомлення того, що війна є матір’ю численних бід, спонукало Спільноту працювати заради миру, захищати його там, де йому загрожують, допомагати відновлювати його, сприяючи діалогу там, де він був втрачений. Праця заради миру сприймається християнами як обов’язок, частина ширшого служіння примирення та братерства.

З 1989 року Спільнота була визнана Святим Престолом як Громадська асоціація мирян Церкви.