Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Архиєрейський візит владики Григорія до української громади в Пескарі
17 грудня 2025
У неділю, 14 грудня 2025 року, на запрошення о. мітрата Івана Леги, українську громаду Апостольського Екзархату в місті Пескара з архипастирським візитом відвідав Апостольський Адміністратор владика Григорій Комар. Єпископ очолив Архиєрейську Божественну Літургію, під час якої разом із вірними молився за мир в Україні та за український народ, який переживає біль війни.
Бог запрошує нас до участі у Своїй радості
Роздумуючи під час проповіді над притчею про бенкет, що читається у неділю Праотців, проповідник звернув увагу на те, що вона є образом пошуку людини Богом і її запрошення до участі у Його житті, кульмінацією якого є Христове Різдво, у якому Божий Син стає Людиною, щоби нас привести до дому Отця:
«Господар бенкету запрошує людей не просто прийти і щось отримати, а стати учасниками його радості. Він хоче поділитися тим, що має, хоче, щоб поруч були ті, кого вважає близькими. Саме так Бог кличе людину — не з обов’язку, а з любові, бажаючи, щоб ми були з Ним і розділили Його радість. Впродовж усієї історії спасіння Бог постійно кликав свій народ до близькості з Собою. Але дуже часто людина виявлялася невірною цьому Божому поклику. Завжди знаходилося щось „важливіше“ — власні справи, плани, вигода» - наголосив Апостольський Адміністратор.
Наші "відмовки" є знаком того, що Бог перестає бути для нас найважливішим
Аналізуючи причини, через які запрошені відмовляються прийти на бенкет, проповідник наголосив, що вони викривають внутрішній стан людей, їхнє небажання розділити радість того, хто їх запросив:
«Кожен із нас, хто бодай раз у житті готував якесь святкування, добре знає, який це хвилюючий і відповідальний момент. Ми хочемо, щоб усе було якнайкраще, щоб гостям сподобалося, щоб вони відчули себе бажаними і потрібними. Особливо боляче стає тоді, коли відмовляються ті, кого ми вважали близькими чи рідними. Саме це і сталося в цій притчі: запрошені з різних причин почали відмовлятися.
Коли ж уважно придивитися до цих причин, вони виглядають дивними і зовсім непереконливими. Один каже, що купив поле і "мусить" піти на нього подивитися. Людина, яка мислить логічно, розуміє: він вже бачив це поле, перед тим, як його купити, поле не втече, нічого з ним не станеться, і цей повторний огляд можна було відкласти. Інший каже, що купив волів і мусить їх випробувати. Це теж не є справою, яку неможливо перенести. А ще інший виправдовується тим, що одружився. Усі ці причини показують не реальну неможливість прийти, а небажання. Вони немовби кажуть господареві: твоя вечеря, твоя присутність, спільність з тобою — не є для нас найважливішими. У нас є інші справи, які ми вважаємо ціннішими» — мовив проповідник.
Свята Літургія — це бенкет, на який Господь наполегливо кличе кожного
«Притча завершується тим, — вів далі владика Григорій, — що господар наказує слузі піти і запросити вбогих, калік, сліпих і кульгавих. Читаючи її, ми розуміємо, що господарем є сам Бог, а бенкет — це Царство Небесне. А слуга, якого посилають знову і знову, — це Ісус Христос, Якого Отець посилає у світ, щоб знову повторити запрошення: прийдіть на вечерю, прийдіть до дому Отця. Ісус приходить до всіх, у тому числі до тих, хто почувається недостойним, слабким, пораненим.
Цю місію Христа продовжили апостоли, а після них — єпископи і священники, які продовжують наполегливо кликати людей навернутись до Господа, адже у притчі звучить наказ «наполягати». Не змушувати силою, а переконувати любов’ю, наполегливо запрошувати на бенкет Пресвятої Євхаристії. Тому, дорогі брати і сестри, дозвольмо Господеві послужити нам. Дозвольмо Йому запросити нас на Свій бенкет. Зробімо правильний вибір у своєму житті, щоб ми були не лише серед покликаних, але й серед вибраних — тих, хто відповів Його на запрошення» — сказав єпископ на завершення.
Слова солідарності і підтримки від Італійської Церкви
Після проповіді до владики та всієї української громади звернувся Архиєпископ і Митрополит Пескари—Пенне Монс. Томмазо Валентінетті, який запевнив у своїй молитві за Україну та справедливий мир, висловивши солідарність з українським народом у часі війни. Разом із ним слова підтримки виголосив також о. Мікеле Кокомацці, ректор санктуарію св. Доната.
У богослужінні взяли участь почесні гості та духовенство, зокрема: о. мітрат Василь Говера, Апостольський Адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії, а також монс. Ярослав Карпяк, парох парафії Святого Духа в Пескарі.
Після завершення Святої Літургії, освячення води і мирування, вірні отримали благословення мощами святого Йосафата, небесного покровителя громади.
Повідомив: о. Іван Лега
