Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Блаженніший Святослав й Рим: хроніка подій з нагоди 12-ї річниці інтронізації
27 березня 2023
З нагоди дванадцятої річниці інтронізації Глави і Отця Української Греко-Католицької Церкви, хочемо пригадати стислу хроніку подій перебування Блаженнішого Святослава у Вічному місті.
Римські студії
Отець Церкви в 1994–1999 роках навчався в Папському університеті Святого Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов’я візантійської богословської традиції. Власне, під час періоду римських студій, тоді ще студент, а тепер духовний лідер греко-католиків, мешкав в будинку при церкві Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці на п’яцца Мадонна дей Монті. «Я поїхав на навчання до Риму згідно з направленням, наданню якого сприяв Блаженніший Мирослав, кардинал, Любачівський, тому що в той час було багато бажаючих стати священиками, але не було викладачів, тому я і поїхав на навчання», — свідчить про свій період навчання Блаженніший в одному з інтерв’ю. За його словами, після захисту докторату в Римі, він через Східну Конгрегацію Церков домігся загальної аудієнції в Папи Римського Івана Павла II, на якій попросив у Святішого Отця благословення на свою місію в Україні.
Предстоятель Церкви з особливою пошаною ставиться до осіб, які прагнуть навчання, зокрема в ділянці богослов’я та дисциплін, пов’язаними із Церквою. Часто, коли приїздить до Вічного міста, він зустрічається з українськими студентами та молоддю, зокрема зі студентами папських університетів. На його думку, перебування на навчанні у Вічному місті — це привілей, адже щороку обирають обмежену кількість охочих, тому «студенти папських колегій повинні буди гідними представниками своїх Церков, при цьому завжди пам’ятаючи, що ці Церкви на них чекають і покладають великі сподівання». «Навчання наших студентів у Римі повинно сприяти зустрічі кожного з живим Христом, без якої неможливо, по-справжньому, пізнати Бога та належно опанувати жодну богословську дисципліну», — сказав він на одній з таких зустрічей.
Під час російської агресії в Україні, 19 жовтня 2022 року, Глава УГКЦ, розповів про ідеологію «русского міра» та закликав академічний світ Католицької Церкви до поглибленого вивчення та наукової оцінки сучасної неоімперської геополітики росії, під час онлайн-доповіді в Папському університеті Святого Томи Аквінського.
Глава Церкви, Папи, Ватикан
14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив тоді ще отця Святослава Шевчука Єпископом-помічником єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). А 23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав владику Святослава Верховним Архиєпископом Києво-Галицьким, Главою Української Греко-Католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI. Святіший Отець особисто привітав Архиєпископа Святослава з обранням; свої вітальні слова він промовив українською мовою під час загальної аудієнції на площі Святого Петра в Римі, де був присутній Блаженніший та українські єпископи.
Завжди під час днів візиту Вічного міста Першоієрарх Церкви намагався відвідати Папу-емерита і ознайомлювати його із сучасною релігійною ситуацією в Україні та розповідати про роль УГКЦ в екуменічному та міжрелігійному діалозі. В останні дні життя Бенедикта XVI Першоієрарх Церкви відвідав його в помешканні монастиря Mater Ecclesiae у Ватикані, де й попросив продовжувати молитися за мир в Україні. До слова, на початку повномасштабної російської агресії Папа-емерит надіслав Блаженнішому Святославу листа солідарності, у якому запевнив про свою молитовну підтримку українського народу
Особливі стосунки та співпраця склалися в Предстоятеля Церкви з Папою Римським Франциском. Вони знайомі ще з часів свого єпископського служіння в Аргентині, де Понтифік тоді був знаним, як кардинал Хорхе Марія Берґольйо. За словами Верховного Архиєпископа Церкви, Папа Франциск знає кілька фраз українською мовою, бо колись допомагав прислуговувати під час Літургії українському священику Степану Чмілеві.
Однією із знаменних подій стали душпастирські відвідини, 28 січня 2018 року, Папи українського собору Святої Софії, де він зустрівся з громадою та численними вірними, що прибули з різних куточків Італії, світу та з України. У своїй промові Папа Франциск звернувся до українських жінок, які в Італії працюють доглядальницями літніх людей: «Я хотів би скерувати вдячну думку до багатьох жінок, які у ваших громадах є апостолками милосердної любові та віри. Ви є дорогоцінними та несете в численні італійські родини звіщення Бога найкращим з-поміж усіх способом, коли в своєму служінні опікуєтеся людьми через турботливу й ненав’язливу присутність. І це дуже важливо: ненав’язливість, служіння, свідчення».
Зустріч Папи Франциска із Блаженнішим Святославом під час війни в Україні вперше відбулася 7 листопада 2022 року в Апостольському палаці у Ватикані. На ній Першоієрарах Церкви заявив, що війна в Україні є колоніальною. «Пропозиції миру, котрі надходять до нас з росії, — це ніщо інше, як пацифікація колонії. За ними стоїть заперечення права на існування українського народу, його історії, культури і, зокрема, Церкви. Вони несуть у собі заперечення самого права на існування Української держави, визнаної міжнародною спільнотою з її суверенітетом і територіальною цілісністю», — розповів Глава УГКЦ Папі Франциску і наголосив: — У російських пропозиціях миру поки що відсутня будь-яка предметність для діалогу».
Мала базиліка Святої Софії — патріарший собор Глави Церкви в Римі
Повернувшись із сибірського заслання до Риму у 1963 році, Патріарх Йосиф Сліпий одразу почав збір коштів на будівництво собору Святої Софії в Римі. У червні 1967 року тут були розпочаті будівельні роботи, а вже 27–28 вересня 1969 року собор було урочисто освячено в присутності Папи Павла VI, який вклав у престіл мощі Святого мученика Папи Климента. Будуючи на зразок Святої Софії в Києві собор Святої Софії в Римі, Патріарх Йосиф визначив для нього особливу місію — бути «знаком і символом знищених і збезчещених українських храмів Божих, між ними наших найважливіших свідків — соборів, свідків нашого прадідівського християнства, Святої Софії в Києві і Святого Юра у Львові!» (Із Заповіту Патріарха Йосифа Сліпого).
У 1985 році Слуга Божий Іван Павло ІІ встановив при цьому храмі титул пресвітерського кардинальського чину, а у 1998 році церкві надана гідність малої базиліки.
Під час першої Архиєрейської Божественної Літургії в соборі в духовному статусі нового Глави Церкви, Блаженніший Святослав сказав, що Патріарх Йосиф Сліпий спорудив цю базиліку, щоб вона могла стати місцем зустрічі з Богом, а відтак, для розсіяних українців в той час, коли «нашу церкву хотіли сповнити німим і глухим духом». «Ми пригадуємо, скільки часу цю Церкву звали мовчазною, але сьогодні вона говорить, вона чує Боже слово і промовляє до цілого світу і до кожного українського серця», — зазначив тоді Верховний Архиєпископ Києво-Галицький.
1 вересня 2019 року в Римі відбулися ювілейні святкування з нагоди 50-річчя освячення прокатедрального собору Святої Софії. «Будуючи цей собор, Патріарх Йосиф у своїй премудрості, як віддзеркаленні Премудрості Божої, залишив маніфест ідентичності українця, українського християнина, вірного сина і доньки УГКЦ. Свого часу він сказав, що цей собор є дзеркалом Софії Київської. Йосиф Сліпий хотів показати Божу Премудрість і бажав прославити її у цьому соборі», — сказав духовний лідер греко-католиків під час своєї проповіді до вірних.
Вперше під час несправедливої військової агресії росії проти України, Глава і Отець УГКЦ відвідав собор в листопаді 2022 року. І він подякував за те, що громада собору гуртує навколо себе італійське суспільство, щоб допомагати Україні. «Це — ваш фронт і ваше свідчення. Працюючи в італійських родинах, промовляйте до їхнього серця. Розкажіть їм правду, яку вони, можливо, не почують зі ЗМІ», — закликав він.
Катедральний храм Святих Сергія і Вакха в Римі — єпископський осідок Апостольського Екзархату
8 вересня 1970 року завдяки старанням Патріарха Йосифа кардинал Анжело Делл’Аква (9 грудня 1903 року — 27 серпня 1972 року), вікарій Папи для єпархії міста Риму, декретом «Pastoris vigilantis» («Пастир, що чуває») утворив персональну парафію для українців католиків візантійського обряду, щоб «Христові вірні, які походять з українського народу і проживають в різних куточках Рима, духовно єдналися і отримували належну опіку».
В одному з інтерв’ю Глава УГКЦ зазначив, що ця церква була першою церквою, яку Святіший Отець подарував Київській Унійній Митрополії. «Властиво, вона була таким посольством древніх Київських Митрополитів, моїх великих попередників, один з них, Рафаїл Корсак, там похований. І на підлозі, у центрі храму, є пам’ятна плита про нього. Поруч із цією церковцею розташовувалася Колегія, а потім монастир Отців Василіян, які виходили, справді, далеко поза межі лише Галичини, України», — розповів він. Пригадуючи період свого студентства і молитви в цьому храмі, він додав, що в той період людей не було дуже багато, але «звершували Утреню, Вечірню, щоденно — Літургію, як також, Літургію у неділю та свята».
Перлиною цієї церкви є Жировицька ікона Матері Божої, яка є дуже відомою і ще у XVII столітті зажила слави, як покровителька Святої Унії, а у 1718 році була віднайдена на стіні храму святих Сергія і Вакха в Римі її збільшена копія, яка прославилася багатьма чудами.
У листопаді 2021 року Блаженніший Святослав взяв участь в святкуваннях з нагоди 50-річчя оновлення цього храму. За словами Глави Церкви, цей храм є історією зближення Бога до нашої Церкви і до нашого народу. «Цей храм був першим і єдиним посольством Київської Церкви при Апостольській Столиці. Мої великі попередники, київські унійні митрополити, щоб будувати відносини з Апостольською столицею, приїжджали сюди. Не мали в Римі іншого пристанища», — сказав він під час проповіді.
Уперше під час війни в Україні Глава і Отець УГКЦ очолив тут богослужіння 6 листопада 2022 року. «Не переживаймо, — закликав Предстоятель, — коли хтось не розуміє змісту нашого болю, страждання, бо тих, хто страждає, ніколи не розуміють. Не знемагаймо! Але кожного разу, коли потрапляєте в тяжкі обставини життя, питайте себе, де є Бог у тих обставинах? І побачите, що Бог є набагато ближче, ніж ви думаєте. І навіть тоді, коли на вашому тілі носитимете рани — рани України, рани нашого народу, з апостолом Павлом можемо сказати: „Нехай ніхто мені не докучає, бо я ношу на моєму тілі рани самого Господа і Спасителя Ісуса Христа“».
Світлини о. Володимир Крамар, «Живе ТБ», Українська парафія в Римі, папська колегія Священномученика Йосафата в Римі
