Чоловіки Неаполітанського деканату здійснили паломництво до святинь Греції

3 серпня 2026

Проща, яка тривала з 28 липня по 1 серпня, об’єднала чоловіків із різних українських громад Неаполітанського деканату, ставши для них часом спільної молитви, духовного зростання та братнього єднання.

Чоловіки Неаполітанського деканату здійснили паломництво до святинь Греції

Організаторами паломництва виступили священники Неаполітанського деканату: о. Ігор Стус, протопресвітер Неаполітанського деканату та душпастир громади Різдва Пресвятої Богородиці в місті Помпеї, о. Ігор Горішний, душпастир громади Матері Божої Неустанної Помочі в місті Аверса, та о. Мар’ян Лемчук, душпастир і ректор Ректорії Введення в храм Пресвятої Богородиці у Санта-Марія-Капуа-Ветере.

Паломництво розпочалося у Солуні (Тессалоніках) — місті, яке називають духовною брамою до Святої Гори Афон. Прочани відвідали базиліку святого великомученика Димитрія Солунського, небесного покровителя міста, а також інші визначні християнські святині. Першим духовним пережиттям прощі стала спільна Божественна Літургія, під час якої учасники дякували Богові за дар паломництва та просили Його благословення на подальшу дорогу. Наступні дні були присвячені перебуванню на Святій Горі Афон — всесвітньо відомому осередку монашества, де вже понад тисячу років безперервно підноситься молитва до Бога.

Паломники відвідали монастир Дохіар, а згодом монастир Пантократор, де мали нагоду заночувати та помолитися перед чудотворною іконою Божої Матері «Геронтісса» («Стариця»). Також вони побували в українській келії отця Паїсія, який гостинно прийняв прочан і поділився свідченням про своє чернече покликання та життя на Святій Горі. Особливим духовним пережиттям стало відвідання Ватопедського монастиря. Тут паломники молилися перед чудотворною іконою Божої Матері «Всецариця», приклалися до чесного Пояса Пресвятої Богородиці, а також до нетлінної святині — вуха святителя Івана Золотоустого та інших дорогоцінних реліквій обителі.

Не менш зворушливим стало відвідання монастиря Іверон, заснованого свого часу грузинськими монахами. Саме тут зберігається одна з найшанованіших святинь християнського світу — чудотворна Іверська ікона Божої Матері «Вратарниця», перед якою прочани піднесли свої молитви. Учасники паломництва також відвідали місця, пов’язані зі святим Паїсієм Святогорцем, який своїм життям став прикладом глибокої віри, смирення та безмежної любові до Бога. Вони побували в його келії, де преподобний подвизався, молився та приймав численних прочан, залишаючи кожному свідчення живої віри й духовної мудрості.

Особливе місце у програмі паломництва посів Протатос — найдавніший храм Святої Гори Афон. Саме тут подвизався преподобний Атанасій Афонський, який започаткував організоване монаше життя на Афоні та став засновником Великої Лаври, звідки пішов розбудовувати інші монастирі Гори Афон. У цьому храмі зберігається одна з найшанованіших святинь християнського світу — чудотворна ікона Божої Матері «Достойно є», з якою пов’язане об’явлення Архангела Гавриїла та поява однойменного богородичного гімну, що й сьогодні звучить у богослужіннях Східної Церкви.

Прочани також відвідали скит «Новий Есфігмен», де взяли участь у ранковому богослужінні, приклалися до частинки Животворчого Хреста Господнього та численних мощей святих. Зворушливою стала зустріч у скиті святого великомученика Пантелеймона, де українських паломників гостинно прийняв ієромонах Хризостом. Тут прочани молилися перед чудотворною іконою святого великомученика Пантелеймона, приклалися до його чесних мощей та інших святинь обителі.

Важливою сторінкою паломництва стало відвідання скиту святого пророка Іллі, заснованого українським преподобним Паїсієм Величковським. Після ліквідації Запорозької Січі ця обитель стала одним із духовних осередків українського чернецтва на Святій Горі. Саме сюди приходили колишні запорозькі козаки, які, залишивши військову службу, приймали чернечий постриг і присвячували своє життя Богові. До сьогодні цей скит залишається живим свідченням глибокої духовної присутності українців в історії Афону.

У кожному монастирі та скиті паломники насамперед підносили молитви за Україну, за перемогу правди та справедливого миру, за українських воїнів, полонених, поранених, загиблих і їхні родини, а також за всіх українців, які через війну були змушені залишити рідну землю. Протягом усієї прощі учасники мали можливість прикладатися до численних чудотворних і мироточивих ікон, мощей святих та інших великих святинь Святої Гори, довіряючи Господу свої особисті намірення, прохання рідних і парафіян та підносячи молитви у найпотаємніших потребах свого серця.

Паломництво стало для його учасників не лише знайомством із величною історією та багатовіковою духовною спадщиною Афону, а насамперед часом духовного оновлення, братнього єднання та поглиблення власного життя у Христі.

Повідомив о. Мар’ян Лемчук

Дивіться також