Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Де лунає колядка і вертепи, де є церква та Євхаристія — там живе Україна» — владика Григорій з нагоди 25-річчя першої української Божественної Літургії в Казерті
13 січня 2026
11 січня в Казерті молитовно згадували 25-річчя відслуження першої української Божественної Літургії. День розпочався різдвяною ходою вертепів і колядників вулицями міста, продовжився Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії, в персональній парафії Пресвятої Трійці.
З ним співслужили о. Ігор Данильчук, парох персональної парафії Пресвятої Трійці у м. Казерта, о. д-р Ігор Галей, канцлер Апостольського Екзархату в Італії, о. Ігор Стус, протопресвітер Неаполітанського деканату, о. Ігор Горішний, душпастир громад в Аверсі, Фраттамаджоре та Мандрагоне, о. Іван Борин, душпастир громади в Салерно, о. Андрій Шабанов. На початку Архиєрейської Божественної Літургії владика Григорій разом з отцем Ігорем освятили два автомобілі для потреб військовослужбовців Збройних сил України, які були придбані за кошти місцевої української громади.
На початку богослужіння єпископа тепло привітали діти громади. Після привітання дітей Владика щиро подякував їм і всім, хто з такою терпеливістю та щирістю привітав нас у святому храмі. Він зазначив, що був приємно здивований тим, скільки всього діти вивчили й підготували для цього привітання. Деякі слова були настільки зворушливими, що гість навіть не одразу згадав, де і коли раніше їх чув. Він щиро подякував усім: «Нехай Господь рясно благословить вас, ваше життя, ваші родини. Нехай благословить також і нашу країну, і наш народ — так, як ви сьогодні про це молилися і просили». Після цього Владика запросив усіх до спільної молитви. Цього дня також згадували пам’ятну дату — 25 років тому в Казерті було відслужено першу Божественну Літургію для українців. Її відправив світлої пам’яті отець-доктор Іван Музичка.
Під час проповіді Владика Григорій розповів про події, які передували публічній місії Ісуса Христа: «Після того, як Господь наш Ісус Христос прийняв хрещення, Він одразу пішов у пустелю над рікою Йордан. Там Він провів сорок днів, готуючись до своєї публічної проповіді серед ізраїльського народу», — зазначив владика. Він наголосив, що протягом цих сорока днів «диявол спокушав Його, намагаючись схилити до іншого шляху — шляху сили, видовищності, легких рішень: перетворити каміння на хліб, здивувати людей, підкорити їхні бажання. Але Господь усі ці спокуси відкинув». «Пройшовши шлях випробування і спокуси в пустелі, Ісус виходить до народу. І сьогодні ми чуємо Його перші слова, Його першу проповідь», — продовжив владика. Він також нагадав, що «Євангелист Матей зазначає, що Ісус розпочинає свою місію тоді, коли Іван Хреститель уже був ув’язнений». Під час проповіді Владика Григорій зазначив: «Голос пророка, який лунав над Йорданом, затихає. І Ісус немовби підхоплює ті самі слова, ті самі заклики, які звучали з уст Івана Хрестителя. Він продовжує проповідь про покаяння: „Покайтеся, бо Царство Небесне близько“. Ісус залишає своє рідне місто Назарет і переселяється до Капернаума. Чому саме туди? Відтоді Капернаум називатимуть містом Ісуса Христа», — наголосив владика.
«Капернаум стане свідком великих Божих чудес. Там Господь виявляв Свою силу, співчуття і милосердя. Не всі були готові прийняти ці знаки, але саме там народ уперше почув слово життя: „Народ, що сидів у темряві, побачив велике світло. Тим, що сиділи в країні тіні смерті, зійшло світло“», — продовжив владика. Він провів паралель із сучасною ситуацією в Україні: „Після останніх ракетних атак Росії багато міст залишилися без електрики, без світла. Але ще глибшою є темрява війни, терору і страху. Ми живемо в тіні смерті, яка стала майже щоденною реальністю. Усе це могло б нас злякати, але сьогодні ми чуємо слова підбадьорення і надії: народ побачив велике світло. Господь показує шлях, Господь промовляє слово. І це слово звернене до нас сьогодні. Воно дає надію. Воно відкриває майбутнє — не смерть і не темряву, а світло і життя“. Владика закликав до покаяння та внутрішньої зміни: «Щоб прийняти це світло, ми маємо виконати одну умову, яку сьогодні чуємо в Євангелії: „Покайтеся“. Покаяння — це не лише жаль за минулі гріхи, а також рішення змінити своє життя сьогодні і в майбутньому, відмовитися від зла, яке ми звикли толерувати».
«Я не маю жодного сумніву: наш народ — боголюбивий народ. Саме тому його так люто атакують сили зла. Але ми стоїмо, бо молимося, бо надіємося, бо кличемо Бога. І хоч нас можуть називати як завгодно, правда одна: Господь з нами. І в Його силі та благодаті ми переможемо темряву. Там, де нині холод, темінь і тінь смерті, засвітить світло Божої справедливості та доброти. Нехай Господь нам у цьому допоможе, а ми зі свого боку зробимо те, що залежить від нас», — завершив владика Григорій. Парох громади о. Ігор наприкінці спільної молитви висловив подяку і всім вертепним колективам: «Владико, кожен вертеп отримає грамоту, бо кожен із них має у своєму серці щось особливе. Я дуже дякую Богові за вас. Бо уявіть собі: забрати вертепи і колядки — і не буде справжніх українців. Там, де є колядка, де йдуть вертепи, де люди збираються біля церкви, біля Євхаристії, біля українських традицій — там живе Україна».»Ми стараємося і надалі продовжувати ці прекрасні звичаї: приходити разом, прославляти Господа своїми талантами і мистецтвом, яке Він нам дав. Сьогодні ми святкуємо не просто так — символічно згадуємо 25-ту річницю першої Божественної Літургії. Але це лише початок», — сказав душпастир.
Після слів подяки від громади до слова запросили високодостойного пана консула України в Неаполі Максима Коваленка.
Консул звернувся до присутніх зі словами: «У ці дні ми святкуємо Різдво Христове. І знаємо, що наші брати і сестри в Україні зараз сидять без світла, без зв’язку, навіть без опалення та води. Але знаємо, що їх, як і нас, гріє віра». Він наголосив на важливості віри у Господа Бога, в нашу країну, мову, культуру та традиції: «І з перших днів війни церква і держава не просто поруч, вони об’єдналися. І ми з перших днів війни і до цього всі разом».
Консул звернув увагу на силу української нації: «Як і з часів Київської Русі не могли наші храми зруйнувати зовні татари — могли тільки зсередини. Так і наша віра та наш народ не можуть бути подолані зовні. Нас можуть роз’їсти лише чвари і незгода всередині. Тому маємо берегти нашу віру, передавати її дітям, підтримувати церкву, ЗСУ та один одного». Наприкінці святкування усім була висловлена велика подяка парафіянам за щедрий святковий стіл, наповнений різноманітними стравами, смаколиками та солодощами, приготованими з любов’ю.
Після цього відбувся Фестиваль вертепів Північної Італії, де вертепи та маланки мали пріоритет, а між ними виступали хори, ансамблі, солісти, дуети, тріо та квартети.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
