Для священників Апостольського Екзархату провели тренінг на тему психологічної підтримки людей під час війни

30 квітня 2025

У мальовничому містечку Монтегротто, з 28 по 30 квітня 2025 року, відбулася формаційна зустріч-тренінг для священників Апостольського Екзархату в Італії. Головною метою заходу стало поглиблення знань душпастирів у сфері психології та кризового супроводу, щоб ще ефективніше служити українцям, які постраждали внаслідок війни.

Зустріч проходила у молитві, спілкуванні та відкритості до нових знань. Близько 80 священників з усієї Італії мали змогу почути доповіді провідних українських психологів в Італії, обговорити сучасні підходи щодо допомоги людям у кризових ситуаціях та поділитися власним досвідом. Подія стала можливою завдяки фінансовій підтримці Фонду «Healing of Wounds of the War in Ukraine» Філадельфійської Митрополії УГКЦ під керівництвом Митрополита Бориса Ґудзяка та о. Романа Олійника.

День перший: свідчення владики Діонісія та доповідь про подолання сімейних криз

Зустріч відкрив о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, Протосинкел Екзархату, який у своєму вступному слові подякував священникам за участь, окреслив актуальність заходу, наголосивши на важливості врахування психологічного аспекту у сучасному душпастирстві, зокрема, в обставинах війни.

Опісля до учасників звернувся владика Діонісій Ляхович, екзарх-емерит, який поділився особистим свідченням довголітнього служіння в Італії. «Церква — не моя, а Христова. Екзархат — не мій, а належить Церкві. Прийшов час передати це служіння в інші руки», — зазначив владика. Він закликав священників залишатися відкритими на дію Святого Духа та служити у дусі єдності, братерства і любові: «Ми можемо щось зробити тільки працюючи разом, синодально, у дусі сопричасної любові.»

Відтак, отець Микола Щербак, відповідальний за душпастирство родин, виголосив доповідь на тему: «Сімейні кризи та допомога у їх подоланні». Він підкреслив, що кожна криза — це не поразка, а шанс для якісного оновлення стосунків, де роль священника полягає у супроводі подружніх пар через діалог і відкритість до благодаті.

День завершився спільною молитвою вечірні, яку очолив о. Мар’ян Лемчук, душпастир із м. Санта Марія Капуа Ветере.

День другий: методи запобігання самогубствам та керигматичне звіщення Євангелії

Другий день розпочався з Божественної Літургії, яку очолив владика Діонісій у співслужінні владики Йосафата Мощича, єпарха Чернівецької єпархії, та присутніх священників. Проповідь виголосив о. д-р Володимир Містерман, Протопресвітер Міланського деканату, який закликав священників бути носіями Божої любові навіть у найважчих ситуаціях. «Без Божої благодаті людина не здатна на самопожертву в ім’я любові. Ми маємо самі прийняти любов Отця, щоб передати її іншим» — зазначив проповідник.

Під час проповіді о. Володимир згадав розмову з одним українським військовим. Він запитав його: «Якби ти зараз зустрів беззбройного ворога, що б зробив — убив би його чи відпустив?» На це воїн відповів: «Три роки тому, коли війна тільки почалася, я б сказав: „Іди додому, я не хочу тебе вбивати“. Але тепер я боюся… Боюся, що після всього побаченого зла вже не зможу так відповісти. Боюся, що сам я з цим болем не впораюсь».

Відтак проповідник наголосив: «Як душпастирі ми покликані бути носіями та провідниками Божої любові. Ми маємо самі її прийняти, щоб передати іншим. Тоді й вони, попри людські немочі, скріплені Божою благодаттю, зможуть здійснювати геройські вчинки любові й милосердя — навіть щодо ворогів».

Особливе враження справила зустріч на тему «Самогубство: превенція та супровід», яку провела психологиня Сніжана Клочко. Учасники почули про глибокі причини суїцидальної поведінки в умовах війни, еміграції та втрати сенсу. «Суїцидальні спроби — це кризовий сигнал про втрату сенсу у житті, це крик про допомогу. Наше завдання — почути цей крик і бути поруч, показати людині, що вона не сама, що разом з нею є особа, яка готова простягнути руку допомоги», — підкреслила психологиня. Доповідачка розвінчала поширені міфи щодо причин самогубств, запропонувала практичні інструменти кризового реагування, щоби виявити і вчасно запобігти таким трагічним випадкам.

У другій частині дня владика Йосафат Мощич представив священникам духовну науку про керигму — живе звіщення Божої любові, що спасає. Він наголосив на необхідності у душпастирському служінні, насамперед, ділитися досвідом особистої зустрічі з Христом, який діє через Таїнства. «Керигма — це не просто повідомлення. Це животворче слово, блага звістка людині, про те, вона має Спасителя — люблячого і турботливого Бога, який діє в її житті. Єдиний Спаситель людини — Ісус Христос — завжди діє через Таїнства Церкви, звершуючи спасіння людини у сучасному світі», — зазначив владика.

День третій: психологічний супровід онкохворих та профілактика емоційного вигорання

Третій день розпочався з Божественної Літургії, яку очолив владика Григорій Комар у співслужінні владик Діонісія, Йосафата та всіх священників. Проповідь виголосив о. Роман Шимон, викладач біблійного богослов’я в м. Палермо. Він звернув увагу на суть християнського свідчення, наголосивши, що християнське післанництво вимагає глибокої посвяти:

»Післанництво учнів Христа вимагає від них бути освяченими у правді, тобто у слові, яке походить від Бога і яке об’явив Ісус, згідно з Євангелієм від Івана. Без цієї освячуючої дії Божого слова ми мали б лише людську послідовність, яка може призвести до смерті за свої ідеали, але ще не стає таким свідченням, яке для віруючих зветься «мучеництвом» — свідченням, яке уподібнює особу до Ісуса, свідка Отця, і перетворює віруючих на пророків».

У завершальній частині зустрічі пані Галина Гусак, психосоматолог, учасниця проєкту «Insieme — Разом», поділилася досвідом роботи з онкопацієнтами, даючи священникам практичні рекомендації для належного душпастирського супроводу онкохворих осіб та їх сімей. Вона також говорила про профілактику емоційного та професійного вигорання: «Той, хто постійно підтримує інших, повинен мати внутрішній ресурс. Піклуючись про інших, не забуваймо піклуватися про себе. Це — частина відповідального служіння».

Зустріч завершилася заключним словом владики Григорія, який подякував владиці Діонісію за великий вклад у створення і розвиток Апостольського Екзархату, а всім священникам — за ревне служіння українським вірним в Італії:

»Я дякую Богові і Синоду Єпископів нашої Церкви за те, що можу долучитися до нашого спільного шляху розбудови Української Греко-Католицької Церкви на італійських теренах. Дякую кожному з вас за вашу працю і душпастирську посвяту, прошу про молитву і підтримку, щоби ми як одна екзархальна родина у дусі довіри та братерства продовжували крокувати разом задля Божої слави і добра наших вірних».

Формаційна зустріч у Монтегротто стала не лише майданчиком для поглиблення знань, а й нагодою для духовного єднання, спілкування і братньої взаємопідтримки в непростий час служіння українському народові на італійській землі.