Громада Мантови відсвяткувала храмовий празник та 23-тю річницю заснування
20 листопада 2025
У неділю, 16 листопада, громада м. Мантова відсвяткувала храмовий празник та 23-тю річницю свого заснування. Божественну Літургію з цієї нагоди очолив душпастир української громади м. Брешія о. Юліан Скасків у співслужінні з місцевим душпастирем о. Іваном Вінтоняком.

У недільній проповіді, відштовхуючись від євангельської розповіді про герасинського біснуватого, проповідник підкреслив, що Христос приходить туди, де є найбільша потреба — туди, де люди страждають, мають клопоти й болі. У Герасинській краї Він зустрічає чоловіка, опанованого бісами, який мешкав серед гробів. Отець Юліан наголосив: стан цього чоловіка був образом духовної смерті, а тому він особливо потребував Божого втручання, зцілення та спасіння. Коментуючи слова біснуватого: «Що мені і Тобі, Ісусе?», священник пояснив, що цей семітизм означає — що нас поєднує? Диявол не може перебувати поруч зі святістю, бо чистота і гріховність не співіснують. «На цій Літургії, — сказав проповідник, — ми маємо задуматися: чи ми з Богом, чи без Нього?». Отець Юліан також звернув увагу на реакцію мешканців, яка була нетиповою: замість радості з чуда вони зосередилися на тому, що втратили. І так буває в нашому житті: коли ми стаємо на шлях, який веде до Бога, інколи доводиться відмовитися від чогось, навіть матеріального, що може стати на перешкоді спасінню. Христос знав це, тому дозволяє бісам увійти у нечистих тварин — таким чином одночасно звільняє чоловіка від злого духа і очищає людей від зовнішньої нечистоти.
Після оздоровлення Христос дає чоловікові важливе завдання: «Повернися додому і розкажи, що Господь зробив тобі».
Так і в нашому житті Бог чинить безліч малих і великих чуд, які ми не завжди помічаємо, але за які маємо бути вдячні. Наприкінці проповіді о. Юліан звернувся до вірних словами: «Просімо у св. Йосафата, щоб він допомагав нам і випрошував у Господа ласки — триматися Бога і слідувати за Ним, як це робив він. Іскра з Розп’яття впала у його серце та запалила його на ціле життя. Він ніколи не дозволив тій іскрі згаснути, а, навпаки, прагнув, щоб вона ще більше розгорялася — і за це Бог удостоїв його вінця святості».
Після Літургії відбувся святковий ярмарок. Тут можна було придбати українські вироби ручної роботи та скуштувати різноманітні страви й смаколики, які з любов’ю приготували місцеві господині. Метою ярмарку була не лише радість спілкування парафіян та гостей, а й збір коштів для підтримки ЗСУ та благодійної організації «Дім милосердя».
Повідомив о. Іван Вінтоняк











