Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Громада святого Мартина Милостивого у м. Варезе відсвяткувала 15-річчя та храмовий празник
16 жовтня 2024
«Любов Божа вишита в серцях мужнього народу», під таким гаслом нещодавно пройшло відзначення 15-ї річниці від заснування громади святого Мартина Милостивого у м. Варезе.
Зважаючи на те, що святкування 15-ліття української громади м. Варезе Міланського деканату Апостольського Екзархату випало в часі жорстокої війни, вірні даної громади із своїм душпастирем о. Володимиром Містерманом забажали створити особливо атмосферу свята, щоби кожен, хто завітає на святкування, міг, немовби на мить, перенестись до рідної Батьківщини. Саме тому з нагоди 15-ї річниці громади до м. Варезе із м. Бергамо прибула виставка унікальних вишиванок «Ярган», яку п. Ярослава Вишневська понад 20 років збирає та колекціонує, щоби зберегти пам’ять про те, що українці — це високодуховна із унікальною культурою та традиціями нація. Виставка любувала око та зігрівала душу усім відвідувачам з 11 по 13 жовтня.
В неділю, 13 жовтня на свято до громади прибув Протосинкел Апостольського Екзархату, о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, який, у співслужінні душпастиря з м. Комо, о. Миколи Щербака, та місцевого священника, очолив Божественну літургію в храмі св. Антонія Падевського. Проголошуючи Слово Боже отець-проповідник звернув особливу увагу спільноти на важливості прийняття Животворящого Слова Божого, Яке єдине дає правдиве життя і Яке, проникаючи глибоко в людське серце, здатне залікувати навіть найбільш болючі та кровоточиві рани.
Після Божественної Літургій отець-Протосинкел, від імені Апостольського Екзарха Владики Діонісія Ляховича, привітав місцеву спільноту із 15-ю річницею та із храмовим празником, а також з цієї нагоди вручив грамоти як знак визнання та подяки тим вірним, які стояли у витоків створення громади у м. Варезе.
Особливою радістю під час відзначення урочистостей було те, що на свято прибули також о. Франко Галліваноне, новий вікарій Міланської архидієцезії, який відповідальний за пасторальну зону провінції Варезе, та о. Габріеле Джойя, новопризначений настоятель базиліки святого Віктора та парох міста. Поважні гості привітали місцеву громаду зі святом, подякувавши за свідчення живої віри у Христа та побажали, щоби до України чим швидше повернувся справедливий мир.
Окремою радістю та живим свідченням того, що Господь об’єднує усіх своїх дітей стало те, що на святкування прибули вірні із громад з м. Монца, м. Комо, м. Бергамо та м. Галларате.
Святкування продовжилось діленням свідчень вірних, які були серед засновників громади, опісля усі присутні мали можливість пригоститись різними смаколиками, приготовленими місцевими господинями.
В часі свята діти громади привітали усіх віршами та піснями. Великою радістю було мати на святі співучу гостю п. Лесю Королик, учасницю різних міжнародних фестивалів, яка подарувала декілька пісень з нагоди свята.
Усе святкування відбувалось із думкою про Україну, тому тематика свята «Любов до Бога, до ближнього та до Батьківщини вишита в серцях українців» прослідковувалась усюди, — від вишитих риз на священнослужителях в часі Служби Божої, до виставки вишиванок «Ярган» та святкового вбрання усіх гостей свята. Особливо яскравим та, до глибини серця, проникливим моментом став показ вишиванок «Україні була, є і Україна буде», під час якого присутні були одягнені як у старовинні, так і в сучасні вишиванки. Вихід жінок та дівчат із хустками зі зображеннями новітніх героїв нікого не залишив байдужими, а усі із сльозами на очах дякували Богу за усіх героїв, які віддали своє життя за Україну.
Молячись за Україну в храмі, відчуваючи єдність з Батьківщиною під час виставки вишиванок, вірні місцевої громади організували в часі святкувань також ярмарку, щоби через вилучені коши могти можливість робити добро. В часі урочистостей було також розіграно святкову лотерею «Зігріймо плащем святого Мартина наших воїнів», метою якої було закупити обігріви для ніг та рук для наших захисників та захисниць взимку.
Допоки сини і доньки України, розкидані по цілому світі, пам’ятають хто вони: розмовляють рідною мовою, знають свою історію та традиції і не цураються прадідівської віри, до тих пір жодному ворогу не вдасться знищити Батьківщини, тому і Церква та Україна мають майбутнє, бо там, де б’ється богобоязливе серце українців, там завжди буде Україна.
Повідомив: о. д-р Володимир Містерман
