«Лише братерська любов — щира, безкорислива, жертовна — веде нас до спасіння»: отець-Протосинкел у Санктуарії Пресвятої Богородиці Монте Беріко

24 лютого 2025

23 лютого 2025 року Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, звершив Божественну Літургію у Санктуарії Пресвятої Богородиці Монте Беріко в місті Віченца. Разом з ним співслужили: о. Василь Кишенюк, душпастир української громади у Віченці і Протопресвітер Венеціанського деканату, о. Джанлука Падован, відповідальний за екуменізм у місцевій дієцезії, та о. Серджо Дуріґон, директор Мігрантесу.

«Лише братерська любов — щира, безкорислива, жертовна — веде нас до спасіння»: отець-Протосинкел у Санктуарії Пресвятої Богородиці Монте Беріко

Божественна Літургія — знак безмежної любові Бога, який приходить служити

Перед Святою Літургією о. Теодосій звернувся до присутніх зі вступним словом, у якому пояснив зміст Божественної Літургії св. Йоана Золотоустого, підкресливши, що кожна Літургія є не лише молитвою, але й пригадуванням про нашу відповідальність як християн віддзеркалювати Христову любов у щоденному житті та свідчити віру в Бога не лише словами, але, передусім, — вчинками.

»Свята Літургія має багато назв: Євхаристійна молитва, Свята Вечеря, Свята Меса… Однак, у Східній традиції ми називаємо її Божественною Літургією. Це не випадково, адже під час цього священнодійства сам Господь приходить, щоб служити нам. Він не просто присутній, Він приходить, щоб віддати себе за нас. Саме для цього Він воплотився, жив серед людей, страждав, помер і воскрес, щоби показати нам шлях любові та самопожертви. Тож, ми, як християни, запрошені Його наслідувати, якщо прагнемо бути справжніми послідовниками нашого Вчителя».

Відтак, розпочалася Божественна Літургія, під час якої отець-Протосинкел скерував до вірних слово проповіді, яку розпочав словами:

»Дорогі брати і сестри у Христі, ми зібралися сьогодні у Санктуарії Монте Беріко, біля стіп Пресвятої Діви Марії, Матері Милосердя, щоб прославити Бога і досвідчити Його живу присутність серед нас. Для мене є великою радістю і честю очолити Божественну Літургію у візантійсько-українському обряді у цьому святому місці, де сам Господь, через ніжність і лагідність Своєї Матері, щоразу продовжує дарувати Свою безмежну любов до нас…»


Відтак, проповідник запросив присутніх роздумати над важливістю вдячності, яку кожен із нас покликаний виражати Господеві і ближнім за численні знаки любові у житті. «Сьогодні, звершуючи Пресвяту Євхаристію, хочу пригадати значення цього слова. У перекладі з грецької „євхаристія“ означає „подяка“. Тож у цій молитві ми прагнемо принести Господу щирі слова вдячності.

Передусім, дякуємо за Його безмежні дари, які Він щедро подає нам щодня: за дар життя; за нашу християнську віру, що веде нас шляхом спасіння; за здоров’я, сім’ю, стабільність у родині та вірних друзів, які є невід’ємною частиною нашого життєвого шляху.

А ще сьогодні ми особливо дякуємо Богові за великий дар християнського братерства — любові та взаємопідтримки між християнами, яка не залежить від різниці в традиціях, обрядах, національної чи політичної приналежності».

При цьому о. Теодосій скерував слова щирої подяки італійській громаді Віченци за відкритість до українського народу, зокрема, у непростий час війни. «Особливу подяку сьогодні складає тут присутня українська громада. Ми дякуємо за італійських братів і сестер, які не закрили своїх сердець перед потребуючими. Вони простягнули руку допомоги українським мігрантам, що прибули до Італії з різних причин: хтось шукав гідної праці, аби забезпечити своїх дітей, інші були змушені залишити рідну землю через жахіття війни, що триває вже третій рік та щодня забирає життя тисяч військових і цивільних громадян.

Італійці, як справжні учні Христові, не тільки відкрили свої домівки для українців, але передусім відчинили для них двері своїх сердець. Вони не залишили наших братів і сестер самотніми в їхніх стражданнях, на їхній Голгофі, але стали провідниками живої Євангельської любові, до якої закликає Церква».

Хто є нашим ближнім?

Наступною темою роздумів отця-Протосинкела стала Євангельська притча про Страшний суд, яку Церква літургійно передбачила у цю неділю. «Сьогодні ми почули уривок з Євангелія від Матея про Страшний суд, коли Господь відкриє правду про наше життя і поставить нас або по правиці серед праведників, або по лівиці серед тих, хто не увійде до Божого Царства. Через цю притчу Ісус Христос прагне донести до нас важливу істину: Бог буде судити нас не стільки за помилки, які ми допустили через слабкість людської природи, скільки за добро, яке ми могли зробити, але не зробили».

У цьому контексті, звертаючись до присутніх італійських вірних, проповідник сказав: «Дорогі брати та сестри, у цей непростий час українці стали вашими ближніми. Вони — ті, кого Господь поставив поруч, аби ви змогли виявити свою віру вчинками милосердя. І я радію, що ви розділили з ними свій хліб, свій простір, свій час, свою віру… Адже тільки братерська любов — щира, безкорислива, жертовна — веде нас до спасіння. Лише таке ставлення до ближнього, до потребуючого, до того, хто страждає, дозволить нам одного дня почути благословенні слова Господа: „Прийдіть, благословенні Отця Мого, бо все, що ви зробили одному з найменших братів Моїх, ви зробили Мені“ (Мт. 25, 40) — сказав на завершення о. Теодосій.

Молитва за Святішого Отця

Під час Святої Літургії, на благальній єктенії, присутні також помолились за Папу Франциска, просячи у Господа для нього здоров’я та сили продовжувати його апостольську місію:

Всемогутній і милосердний Боже,
з відкритим і щирим серцем поручаємо Тобі нашого дорогого Папу Франциска.
Даруй йому силу тіла і духа, зміцни його життєві сили та здоров’я,
щоб він міг продовжувати своє апостольське служіння, яке Ти йому довірив.

Маріє, Мати Церкви, яку з любов’ю вшановують Твої сини і дочки зі Сходу і Заходу,
простягни над нашим Папою свій материнський покров.
Утіш його у трудах, підкріпи його втомлені руки
і наповни його серце Твоєю ніжною турботою та ласкою.
Амінь.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату

Дивіться також