«Любов, яка прощає»: проповідь владики Григорія у Ґроті об’явлень під час Всеукраїнської прощі до Люрду

Преосвященні владики Володимире, Ігорю!

Всечесні й преподобні отці, преподобні сестри!

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні, у цю ранкову пору, відчуваючи прохолоду і світанкову свіжість, ми зібралися на цьому святому місці для молитви. У спільній молитві підносимо до Господа Бога й Пречистої Діви Марії наші прохання за мир в Україні. Разом із тим приносимо у молитві наші особисті болі, труднощі, надії й мрії. Ми віримо, що ці щирі молитви будуть Богом прийняті й вислухані, і що ми не повернемося звідси, з Люрду, з порожніми руками, але зі серцем, наповненим любов’ю, з бажанням робити наступні кроки дорогою освячення і християнського покликання. Ми сьогодні тут, як Бернадета, прийшли до цього Ґроту, щоб почути Боже послання. Ми хочемо зрозуміти, що Господь бажає сказати кожному з нас, яке слово хоче вкласти в наше серце.

І, уважно слухаючи Святе Євангеліє, ми знаємо, яким є це Боже слово, звернене сьогодні до нас — слово, яке ми маємо прийняти серцем, роздумувати над ним і жити ним: «Будьте милосердні, як Отець ваш Небесний милосердний є. Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, які вас проклинають». Виконання цієї заповіді завжди було нелегким і викликало непорозуміння. Так само і для нас, дорогі брати і сестри, заповідь любові до ворогів у сучасному контексті виглядає дуже вимогливою, а подекуди навіть нереальною.

Звідки взяти цю любов — щоб полюбити тих, які бажають нам зла, які хочуть нашого знищення, які нищать нашу землю й калічать долі мільйонів людей? Звичайно, людськими силами на таку любов ми неспроможні. Неможливо навіть уявити її без Божої допомоги. Тому, щоб мати любов, яка прощає й зцілює серце, потрібно просити в Бога особливої благодаті, бо така любов — не наша, а Божа. Це любов Отця, яка проходить через нас, очищає нас і зливається на всіх довкола. Щоб жити цією любов’ю, нам також потрібні навернення і покаяння.

Пресвята Богородиця тут, у Люрді, промовляла до Бернадетти — і через неї промовляє сьогодні до нас: «Покаяння! Покаяння! Покаяння!»

Не впадаймо в оману, думаючи, що нам нема в чому каятися, що покаяння потрібне лише іншим. Ми всі потребуємо очищення серця й духовного оновлення. Молитва за грішників — це не молитва лише «за когось», за вбивць чи тих, що чинять зло. Це молитва один за одного, бо кожен із нас потребує Божого прощення. Ми прийшли сюди не лише, щоб напитися цілющої води, а щоб напитися цілющої благодаті Божого милосердя — прощення і примирення з Богом та ближніми.

Нехай Пресвята Богородиця своєю молитвою огорне всіх нас і весь український народ. Нехай у Її заступництві ми знайдемо силу долати свої внутрішні перепони, які заважають нам бути милосердними, як наш Отець Небесний є милосердним.

Амінь. Слава Ісусу Христу!

† Григорій