Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Молитовна проповідь за мир в Україні та єдність християн у співзвуччі з молитвою «Отче наш»
24 лютого 2023
Ми живемо серед шуму війни в Україні, після нахабного вторгнення агресора на українську територію, яке завдало глибокого болю кожному з нас. Війна несправедлива, абсурдна, святотатська, приносить величезний біль, перетворюючи більшу половину нашої Батьківщини на страшний госпіталь. Важко змиритися з цією жахливою реальністю. Скільки сліз тече з очей матерів, дітей та тисяч поранених захисників Батьківщини. А скільки вже вбитих?
Ми покликані доповнити в нашій лютій історії те, «чого бракує в стражданнях Христа, на користь Його тіла, яким є Церква» (Кол. 1, 24). Ми покликані заново вивчити молитву, якої навчив нас Ісус, з прагненням миру та єдності.
Ми звертаємось до «Отця нашого», що на небі, кажучи наше велике «Так» Його Імені, Його Царству та Його Волі. Але ми також звертаємося й з іншими проханнями і виявляємо в нашому благанні до Отця Небесного потребу миру, хліба насущного та прощення; благаємо, щоб Він не покинув нас у спокусі і визволив нас від лукавого, щоб настав мир в Україні й у світі та була єдність учнів Ісуса. Щоб ми, як спільнота, завжди в нашому різноманітті могли творити одне коло любові!
Отче наш, що єси на небесах…
Пошли нам Свого Духа Утішителя, пошли нам промінь Свого світла з неба, щоб ми могли молитися, як навчив нас Твій Син Ісус Христос. Зроби нас об’єднаними у Твоєму Дусі правди, справедливості, правдивого миру, як братів і сестер, які поважають гідність один одного…
І буде мир і єдність…
Нехай святиться ім’я Твоє в усіх створіннях, які Ти створив з великою мудрістю, щоб у них сіяло ім’я Твоє святе.
«Добрий Господь довсіх, ійого милосердя перед усіма його ділами» (Пс. 145, 9).
«Господи, Боже наш, яке предивне твоє ім’я повсій землі! Тивозніс славу свою вище неба» (Пс. 8, 1).
Нехай святиться ім’я Твоє в серцях і розумі людей. Нехай воно освячується в нас, у нашій родині, у нашій спільноті, у нашому громадянському суспільстві, в усьому світі.
І буде мир і єдність…
Нехай прийде Твоє Царство любові, правди, Твоєї справжньої справедливості; нехай прийде Твоє Царство радості від дружби з Богом і з усім людством, від святкового бенкету навколо трапези Господньої, Твоє Царство нескінченного світла…
І буде мир і єдність…
Отче наш, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі… як сам Ісус молився в годину агонії в Гетсиманському саді: «Отче, коли тихочеш, віддали від мене цючашу, тільки хай немоя, атвоя буде воля!» (Лк. 22, 42). Божа воля, яка стає історією, життям віруючих; щоб Бог був усе в усьому (пор. 1 Кор. 15, 28)». Ми усвідомлюємо, що Божа воля полягає в тому, щоб кожен мав життя, і мав його сповна.
І буде мир і єдність…
«Так», Небесному Отцеві! Тепер, Отче наш, що єси на небесах, почуй і прийми наше голосне волання до неба!
Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні. Одного разу перед Твоїм сином Ісусом зібрався великий натовп зголоднілих людей! Ісус запитав, чи є у когось щось, і знайшовся лише один хлопчик, який був готовий поділитися своїм невеличким запасом: п’ятьма хлібами і двома рибами. Твій Син, Ісус, примножив цей хліб (пор. Йо. 6, 9).
І буде мир і єдність…
Ми усвідомлюємо, що у цій війні ми також покликані ламати хліб наш насущний, який дає життя, щоб ділитися ним з голодними, з жертвами війни. Але також ми запрошені ще більше брати участь в Євхаристійній трапезі та споживати Хліб, який здатний наситити наш духовний голод до нескінченності, як цього бажає Господь, що оживляє кожну людину.
І буде мир і єдність…
Ох, Отче, та хто ж то хліб із уст людей відбирає, хто ж то людей на люту смерть прирікає? Пригадаймо Великий голодомор, який був спричинений Сталіном на території України в 1932–1933 роках. І який, на жаль, зараз знову повторюється з війною в Україні. Це теж геноцид! Боже, помилуй нас! Це велика трагедія, яку знову переживає Україна через абсурдну, несправедливу, божевільну, святотатську агресію…
Отче наш, прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.Ми всі грішні, і ми українці, які сьогодні так тяжко терпимо, теж маємо свої гріхи! Ми покликані усвідомлювати, що потребуємо Божого прощення, і прощати: «Отче, відпусти їм, незнають бо, щороблять» (Лк. 23, 33–34). Отче, Твій Син Ісус зробив цей великий вихід зі свого серця, щоб зустрітися з серцями своїх мучителів, щоб дати зрозуміти, що вони не знають, що чинять.
Ти, Ісусе, навчив нас «любити ворогів наших і молитися за тих, хто нас гонить, щоб ми були дітьми Отця нашого, що на небі»… Допоможи нам, Отче, зробити цей крок!
І буде мир і єдність…
Отче наш, не покинь нас у спокусі. Не покинь нас, Отче, у великій спокусі ненависті та помсти, в тиранії. Молімося, щоб ми чимраз більше ставали свідомими того, що ми діти Божі!
І буде мир і єдність…
Ми усвідомлюємо, що ненависть і помста приносять війну в наші серця, приносять нам смерть.
Отче наш, визволи нас від лукавого. Визволи нас від зла, яке може затаїтися в наших серцях. Ми знаємо, що лукавий не може давати життя, але тільки вбивати; він не здатний любити, тільки ненавидіти; він не здатний будувати, а лише руйнувати; він не здатний приносити дари, а лише розкидати по мирному населенню ракетами та бомбами всіх калібрів; він не здатний принести світло, але занурити міста в темряву, змусити їх замерзнути.
Злий не вміє говорити правду, бо він брехун по своїй суті. Бути брехуном — це саме спосіб існування диявола, який є Великим Брехуном, батьком брехні. Бог створив світ добрий і прекрасний, а лукавий здатний його знищити. Сьогодні він здатний спалити все живе.
Злий перетворив Україну на велику лікарню з приблизно 20 мільйонами фізично і психологічно травмованих людей, сотнями тисяч убитих і поранених, десятками тисяч полонених, викрадених дітей, сиріт, вдів, зруйнованих міст, мільйонів біженців…
Отче наш, ми волаємо щосили: визволи нас від лукавого! Допоможи нам, щоб зло не ввійшло в наше серце; щоб бажання помсти не полонило нас, щоб ненависть, образа, ворожість, презирство, антипатія, ворожнеча не опанували нами… Ми покликані бути здоровими, щоб мати сили лікувати рани тіла і душі багатьох людей!
Отче наш, нагадай нам через велику заповідь Твого Сина Ісуса: «Щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив. Ніхто не може мати більшої любові, ніж той, хто кладе своє життя за друзів своїх».
І буде мир і єдність…
Ми покликані вірити в Любов. Тільки любов може привести до Воскресіння. Божу Любов можна засудити до смерті, пригноблювати, катувати, розчавлювати, переслідувати, розіп’ясти на хресті, проколоти списом бік, поховати у гробі і великим каменем його привалити. Але Любов, яка від Бога походить, завжди воскресає! Навіть у цьому житті, коли ми морально вбиті брехнею, наклепами, ми віримо в любов, ми встанемо, ми воскреснемо…
Воскреслий Ісусе! У Тобі життя завжди перемагає. Сучасна історія спонукає нас вирушити на цю Хресну путь, і з Твоєю силою ми пройдемо цей визвольний шлях для нашого народу. Прийми у вічній радості свободи душі наших героїв, тих, хто пожертвував своїм життям, віддавши їх за любов до братів, за любов до своєї Батьківщини. І дай усім нам сили, віри та відваги на шляху до воскресіння, перемоги добра над злом, світла над темрявою, щоб кожен міг проголошувати: «Воскресла Любов перемогла!».
Так, Небесний Отче, бо Тобі належить Царство, сила і слава навіки. Амінь.
І буде мир і єдність…
Апостольський Екзарх
Переклад з італійської о. Івана Стефурака
