Монс. Ґалантіно про Адміністрацію Майна Апостольської Столиці: «Менталітет Церкви — це не менталітет компанії, орієнтованої на отримання прибутку»

Діяльність в ім’я максимальної прозорості. Це те, що характеризує повсякденне життя інституції, яка управляє майном Святого Престолу, особливо в останні роки, після реформи, розпочатої Папою Франциском. Публікація його фінансових звітів у липні 2021 року, що стосуються 2020 року, вписується в цей напрямок, який зафіксував операційний результат у 21,99 мільйона євро, тобто зменшення на 51,2 мільйона євро порівняно з 2019 роком, цифри, на які вплинули наслідки пандемії Covid. За словами президента APSA архиєпископа Нунціо Галантіно, вся діяльність інституції здійснюється, відповідно до волі Папи, «з зразковим стилем і згідно з місією Церкви».

Продовжуючи те, що було започатковано Венедиктом XVI, з 2014 року Папа Франциск почав шлях раціоналізації та прозорості в управлінні економікою і фінансами Ватикану, аж до зміни ролі APSA відповідно до Motu proprio «I beni temporali» («Тимчасові добра») від 4 липня 2016 р. Якими були критерії, мотивація та практичні наслідки цього процесу?

Централізація управління економікою, якої бажає Папа, є лише завершальною частиною значно ширшого та важливішого процесу, який, як ви згадали, розпочав Папа Венедикт XVI. Це процес раціоналізації, спрямований на прозорість і контроль усього, що стосується управління майном Святого Престолу. При всій повазі до людей та інституцій, я вважаю, що підпорядкування чітким процедурам і прийняття контролю — це найменше, що можна зробити, щоб мати надійну та гідну довіри адміністрацію. Всюди. Навіть у Ватикані.

Звичайно, на карту поставлена ​​зміна ментальності, до якої ми рухаємося під керівництвом Папи Франциска. Це зміна, яку завжди важко здійснити швидко у будь-якому секторі та в будь-якій структурі. Здається, те, що робиться, завдяки запровадженим процедурам, йде в правильному напрямку. Я маю на увазі процедури надзвичайних адміністративних актів, централізацію інвестицій і визначення чітких процедур, які забезпечують відстеження, прозорість і контроль. Дорога довга, але ми думаємо, що з Господньою допомогою та для блага Церкви зможемо її пройти.

Останнім актом цього процесу, у хронологічному порядку, був Motu Proprio грудня 2020 року щодо певних повноважень в економічно-фінансових питаннях, яким Понтифік доручив APSA управління фінансовими інвестиціями та нерухомим майном Державного секретаріату. Яке значення і які практичні наслідки мало це рішення?

Відповідно до Motu Proprio від грудня 2020 року APSA бере на себе відповідальність за адміністрування та управління ресурсами, які раніше були в розпорядженні Державного секретаріату. Що стосується змін, які відбулися, то мушу сказати, що обов’язки, які вимагаються від мене, від Секретаря Дикастерії та від усіх співробітників, безумовно, зросли. Ми всі повинні забезпечити прозоре, компетентне та плідне управління як з якісної, так і з кількісної точки зору.

Від APSA та всіх органів Ватикану, задіяних в адміністративному секторі, Папа продовжує вимагати взірцевого стилю відповідно до місії Церкви. Він просить про це передусім тому, що проголошення та євангелізація також проходять через довіру та репутацію тих, хто покликаний проголошувати та свідчити Євангеліє. Церкві, яка не має довіри, важко допомогти іншим прийняти Боже Слово. Окрім того, будучи включеною в соціальний контекст, Церква зобов’язана дотримуватися всіх законів, які регулюють соціальне та економічне життя.

Це також стосується збірки «Петрів Гріш» щодо управління яким іноді виникали зауваження, які дезорієнтували самих вірних, покликаних брати участь своїми пожертвами в місії Церкви та Папи. Які цілі та призначення цих пропозицій?

Петрів Гріш — це внесок, який надходить від місцевих Церков на підтримку місії Святішого Отця та його благодійних справ. Здійснення служіння Папи в Церкві та в світі потребує структур, які вимагають ресурсів і людей, що отримують оплату за професійну роботу, яку вони виконують, з усіма наданими для цього правами. Церква підтримує діяльність, пов’язану з її місією, завдяки пожертвам та доходам зі свого майна.

Святий Престол покриває витрати на благодійність, євангелізацію, виплату заробітної плати своїм працівникам, а також на духовну, інтелектуальну та соціальну благодійність. Для цього й існують Дикастерії: гарантувати єдність Церкви в усьому світі, поширювати її навчання, втілювати справедливість, здійснювати діла милосердя.

Петрів Гріш є одним із надходжень, які сприяють підтримці апостольського та благодійного служіння, яке Папа здійснює через структури Римської курії. Витрати на їхню діяльність, включаючи зарплати для приблизно 5000 співробітників Ватикану, підтримуються пожертвами та доходами від активів Святого Престолу.

Також управління активами нерухомості Святого Престолу є об’єктом частих суперечок, які зосереджуються, зокрема, на фактичному розмірі цієї спадщини, на податкових наслідках, що випливають з цього, і на критеріях, які виправдовують інвестиції в цей сектор. Чи можете Ви нам допомогти роз’яснити це питання?

Активи нерухомості, якими керує APSA в Італії, складають приблизно 1,5 мільйона квадратних метрів, розподілених таким чином, спрощено: 14 % на вільному ринку, 8 % здані в оренду (для працівників, пенсіонерів та інших форм соціального забезпечення), решта 78 % передані на інституційні цілі або в будь-якому випадку призначені для шкіл, університетів, монастирів, семінарій…

Ватиканська нерухомість в Італії надана перш за все на житлові (27 %), офісні, комерційні та виробничі цілі (17 %), а інша частина (45 %) поділена на різні напрямки (школи, бібліотеки, музеї, лікарні, гаражі, підсобні приміщення).

Основними цілями в останні роки були і залишатимуться в майбутньому покращення ефективності активів нерухомості, а також сприяння контролю та прозорості здійснюваної діяльності. Те, що отримується від орендної плати, частково реінвестується на технічне обслуговування та адаптацію будівель. Решта використовується для покриття витрат Святого Престолу і, отже, для місії Папи.

Ви неодноразово стверджували, що менталітет Святого Престолу — це не менталітет компанії, орієнтованої на отримання прибутку, а скоріше менталітет «доброго батька», який дбайливо розпоряджається ресурсами на благо всієї родини. Чи можна в часи серйозної економічної кризи звести кінці з кінцями, без шкоди діяльності, поставленої на службу місії Папи і Церкви?

Звичайно, бюджет Святого Престолу не можна порівняти з бюджетом компанії. Фактично це «бюджет місії». Насправді кожна дикастерія і кожна інституція виконує службу. І кожна з них має витрати, але не обов’язково доходи. Були роки, коли витрати були нижчими за доходи. Таким чином стало можливим створити резервний фонд, яким досі керував Державний секретаріат. Останніми роками можливості відкладати коштів не було.

З економічної точки зору 2020 рік характеризувався руйнівними економічними наслідками, спричиненими пандемією Covid-19, що негативно вплинуло на результати управління різними сферами діяльності APSA. Турбота APSA полягала в тому, щоб зрозуміти та бути в змозі керувати наслідками цього явища, які прямо чи опосередковано впадуть на Святий Престол. Наші зусилля спрямовані на збереження безперервності функціонування не лише APSA, але й цілої Римської курії.

Для цього протягом певного часу були проведені численні зустрічі між керівництвом і технічними спеціалістами, щоб запровадити заходи, процедури та рішення, які повинні бути функціональними, щоб мати можливість гарантувати стабільність у контексті, який, на жаль, тепер стабільністю не відзначається.

Дивіться також

8 червня Директор Відділу душпастирства молоді Апостольського екзархату взяв участь в засіданні Дикастерії у справах мирян у Ватикані 22 листопада У Ватикані представили фільм про війну в Україн 30 жовтня У Ватикані завершилася перша сесія XVI Асамблеї Папського Синод