Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Ми не є джерелом світла, але приймаємо його від Ісуса, щоб просвічувати інших»: в Асижі відбулися реколекції для студентів-катехитів Апостольського Екзархату
25 березня 2025
У рамках пасторального плану Апостольського Екзархату на 2024–2025 рік, 21–23 березня в Асижі відбулася молитовно-формаційна зустріч та семінар-практикум з методик катехизації для студентів-катехитів першого, другого і третього року навчання.
У ній взяли участь 55 катехитів з п’яти деканатів Апостольського Екзархату:
- Римського деканату (Рієті, Сполето, Кальярі);
- Неаполітанського деканату (Іскія, Неаполь, Помпеї, Марільяно, Марчанізе, Санта-Марія-Капуа-Ветере, Фоджа);
- Флорентійсько-Болонського деканату (Болонья, Річчоне, Карпі, Лукка, Модена);
- Міланського деканату (Варезе, Генуя, Мілан, Павія, Турин, Арона і Новара);
- Венеціанського деканату (Венеція, Роверето, Тренто, Трієст),
- а також з Німеччини й Португалії.
Дні духовної віднови
Реколекції розпочалися з молитви з Псалма 100, яку очолив диякон Іван Височанський. Він звернув увагу на те, що Псалом говорить також про покликання катехита як служіння, яке слід здійснювати в радості: «Служіте Господеві з радістю!» (Пс. 100, 2). Також диякон Іван представив гімн Ювілейного року 2025.
Реколекційні науки провадив о. Роман Шимон, священник Апостольського Екзархату, викладач біблійного богослов’я на Папському богословському факультеті Сицилії (м. Палермо) та на катехитичному курсі Екзархату. Темою стали слова: «Бо Син Чоловічий не прийшов на те, щоб Йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (Мр. 10, 45).
Отець Роман провів студентів дорогою розпізнавання Бога як улюбленого Отця, любов Якого ми покликані прийняти у житті. Він наголосив, що катехити покликані свідчити Живого Бога своїм життям. Віра без діл і милосердя — мертва. Ми маємо доторкнутися до серця ближнього, зрозуміти його, та своїм прикладом показати Бога іншим.
Хресна дорога — роздуми через призму надії
Увечері п’ятниці диякон Іван Височанський з дружиною Ольгою Круглій провели Хресну дорогу, наповнену роздумами над Страстями Христовими через призму довіри й надії. Тексти розважань написали: Катерина Баско, диякон Іван і Ольга. Це були роздуми про те, як шукати сили, коли падаєш, коли виснажений, коли почуваєшся покинутим — і побачити Христа, Який завжди поруч, Який дає надію на Воскресіння.
Під час молитви учасники мали змогу приступити до Святого Таїнства Покаяння або духовно поспілкуватися з владикою Діонісієм Ляховичем, єпископом-емеритом Апостольського Екзархату, о. Романом Шимоном і о. Василем Гушуватим, Протопресвітером Римського деканату.
Божественна Літургія — джерело сили для катехитичного служіння
У суботу день розпочався з Літургії, яку очолив владика Діонісій, виголосивши проповідь. Проповідник також звернув увагу на те, що глибока зустріч з Господом неодмінно має спонукати нас виходити назустріч нашим ближнім у їхніх потребах. «Зустріч з Богом веде до зустрічі з нашими ближніми. І справжня молитва завжди нас поведе до ближнього, щоб відповісти на його потреби. Любов Божа, яка наповнила наше серце, не може нас зробити байдужими перед обличчями тих, кого ми зустрічаємо, любов вимагає відповіді: голодного нагодувати, сумного потішити та тисячі інших відповідей. Нікого не обминати, ніким не нехтувати».
За словами Владики, віра в Ісуса Христа та в Його Євангеліє є орієнтиром для нашого життя, досвідом якої ми маємо також ділитися з іншими. «Ісус сказав: „Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя“ (Йо. 8,12). Віра в Ісуса Христа та в Його Євангеліє є орієнтиром для нашого життя, що нас веде до життя вічного, адже Він є дорогою, правдою і життям. Бог є світлом для нас, щоб ми не ходили у темряві, а ми, у свою чергу, запрошені Ісусом бути світлом для світу, давати свідчення віри і християнського життя для наших ближніх: „Ви світло для світу… Так, нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі“ (Мт. 5,14–15). Наше завдання — бути свідками світла. Ми не є джерелом світла, проте приймаємо світло від Ісуса, щоб просвічувати дорогу інших прикладом свого життя», — пояснив проповідник.
Після Літургії 15 студентів першого курсу отримали батьківське благословення єпископа та книгу «Катехизм УГКЦ — Христос наша Пасха». «Будьмо світлом Христовим у щоденному житті!» — закликав архиєрей.
Методика катехизації та сучасні підходи
У другий день диякон Іван та п. Ольга поділилися досвідом і методами катехизації, даючи корисні рекомендації щодо роботи в групах, ігор, пісень, бансів, мультимедійних засобів, інтерактивних форм. Особливо важливою була презентація життя блаженного Карла Акутіса, якого 27 квітня 2025 року Святіший Отець проголосить святим. «Святість — це стиль життя, доступний кожному» — наголосили промовці.
Паломництво «Слідами святого Франциска»
Під проводом п. Світлани Дорофєєвої учасники також здійснили паломництво святими місцями Асижу — міста св. Франциска, св. Клари та бл. Карла Акутіса. Вони молилися біля його мощей, згадуючи слова юнака: «Пресвята Євхаристія — моя автострада до неба».
Учасники відвідали чимало місць пов’язаних з життям святих та ознайомилися з їхніми життєвими історіями: Нову Церкву, збудовану на місці родинного дому св. Франциска, де майбутній святий прожив перші 24 роки, базиліку Святої Клари, до перебуває тіло святої, і де спершу був похований св. Франциск, базиліку Святого Франциска, де нині спочивають його мощі, церкву Санта Марія Маждоре (колишній катедральний собор Асижу), де у скляному саркофазі перебувають мощі бл. Карла, нинішній катедральний собор Святого Руфіна.
Також студенти помолилися біля мощей Блаженного Карла Акутіса, який є зразком любові до Пресвятої Євхаристії. Вони дізналися, що коли 1998 року Карло прийняв перше Святе Причастя, це був поворотний момент його життя. Свята Меса стала для нього щоденною подією.
На завершення в базиліці св. Клари прозвучала молитва «Боже єдиний, великий» за мир в Україні, адже Асиж є містом миру.
Організаційні зустрічі та подяки
На завершення с. Луїза Цюпа, СНДМ, директорка Катехитичного відділу, та п. Світлана Прокопчук, секретар відділу і координатор курсу, провели зустріч з організаційних питань. Усі учасники висловили щиру подяку владиці, духовенству, сестрі та вмім організаторам за любов, молитву, жертовність і натхнення під час благодатного часу духовних реколекцій.
Свідчення учасників
Діана Гадада, студентка першого курсу з м. Сполето:
«Дні духовної віднови стали для мене дуже важливим часом. Це була чудова можливість зупинитися, подумати про своє життя та відчути Божу присутність. Молитви, спільні роздуми та лекції допомогли мені подивитися на багато речей по-іншому і знайти відповіді на запитання, які давно хвилювали. Особливо мене торкнула простота й щирість у всьому, що відбувалося, — це наповнювало серце теплом і надією. Я щиро вдячна організаторам, наставникам і лекторам за їхню працю, увагу і підтримку. Вірю, що цей досвід залишиться зі мною надовго і допоможе зростати духовно».
Андрій Цицик, студент другого курсу з м. Рим:
«Щиро дякую організаторам за чудову духовну віднову. По-новому починаєш задумуватись над такими речами, як „піст“, „милостиня“, „пустиня“. І ще більше усвідомлюєш, що Бог завжди з тобою і ніколи тебе не залишить. Після чудового паломництва краще розумієш, хто такі святі — Франциск, Клара, Карло Акутіс, — їхню любов до Бога і ближнього. Все було чудово. Дякую всім за теплу духовну атмосферу, за цікаві ігри. Наша катехитична спільнота — як одна команда „Вибрані“ — вибрані Богом!»
Наталія Телестакова, катехитка з м. Венеція:
«Реколекцій може бути багато. Ми збираємося на реколекції при парафії, можемо поїхати у святі місця тощо. Але для мене особисто реколекції для катехитів — це дотик до початку мого навернення. Це зустріч із братами та сестрами по вірі, бачення нашого зросту. Ця зустріч через життя св. Франциска дала змогу зазирнути в проникливі очі Ісуса. Жертовність і служіння організаторів навчають мене переходити в стан „Ми разом“. Повертаюсь із відчуттям умиротворення та задоволення. Дякую всім за створену теплу і щиру атмосферу.»
Юлія Гриб, студентка другого курсу з м. Варезе:
«Катехитичні реколекції — це час, коли серце відкривається для Божої благодаті, а розум — для нових істин. Я розумію, наскільки важливо ділитися любов’ю. Коли ми віддаємо, не очікуючи нічого, ми отримуємо більше — мир, радість, глибоку гармонію. Це закон Божий: „Хто має — тому дається“. У спільноті, у молитві, роздумах і спілкуванні я відчула, що справжнє щастя — у любові до ближнього. Ці реколекції дали зрозуміти, що Божа любов — безмежна. Велике дякую!»
Галина Романюк, катехитка з м. Венеція:
«Дякую Богу за цей особливий час і зустріч, а також усім організаторам духовного семінару — за змістовну програму, за науку, за теплі й привітні усмішки, нові знайомства. Асиж — неймовірно красиве місто, де мир і спокій торкаються кожного паломника. Зустріч духовної віднови, коли душа через зміну повсякденності відкривається до прийняття духовної поживи, зосереджується на Божому Слові. Отець Роман наголошував на усвідомленні своєї місії, до чого нас покликав Бог, на важливості дієвої віри і нашої відповіді через добрі діла. Господь покликав нас, щоб ми звіщали Живого Бога».
Соломія Мархевка, студентка другого курсу з м. Кальярі:
«Щиро дякую всім організаторам за чудову духовну віднову, яка допомагає нам, катехитам, крокувати слідами Ісуса Христа та не втрачати орієнтиру. Під час реколекцій справді розумієш, якою величною і незбагненною є Божа любов до кожного з нас і як важливо ділитися нею з іншими».
Яна Козьменко, студентка другого курсу з м. Санта-Марія-Капуа-Ветере:
«Ці дні були просто неймовірні. Впевнена, що Бог доторкнувся до серця кожного студента і катехита. За ці реколекції я по-справжньому відновилася і відчула, як укріпилася моя віра. Щиро вдячна владиці Діонісію, отцям Роману та Василю, пані Світлані, сестрі Луїзі та отцю-диякону Івану з дружиною Олею. Асиж — особливе місце, де відчувається Божа присутність. Я щаслива бути частиною нашої катехитичної спільноти, Божої сім’ї. Кожен студент і катехит займає особливе місце в моєму серці, це прекрасні люди з якими добре бути разом, єднаючи наші серця навколо Небесного Отця».
Уляна Гадада, студентка другого курсу з м. Рієті:
«Реколекції в Асижі стали для мене джерелом натхнення й оновлення. Це був час молитви, тиші й глибокого внутрішнього слухання. Особливо торкнули слова про живу віру, яка проявляється в конкретних діях любові. Я вдячна Богові за цю можливість і за спільноту, яка підтримує й веде дорогою служіння».
Марія Залуга, студентка першого курсу з м. Фоджа:
«Дякую владиці, отцям, п. Світлані, с. Луїзі та всім, хто був з нами. Побували, як у рідній родині. Отець Роман Шимон — як завжди — вміє торкнутися серця й допомогти переосмислити своє життя. Зрозуміла, що піст — це насамперед заглянути у пустиню свого серця, слухати голос Божий, розпізнавати сумніви й шепіт спокус, а з вірою дивитися на Ісуса, Який підтримує. Дякую за цей духовний провід».
Мар’яна Соболь, студентка першого курсу з м. Річчоне:
«Дорога християнська родино! Стільки тепла і ласки… Відчуття, як у дитинстві, коли всі збиралися на свята. Відпочинок для душі — глибший за будь-який фізичний. Знайомство з вами — ще один крок до зближення з Отцем. Повернулася додому з новим серцем, сповненим любові й світла. Дякую за це свято-зустріч!»
Оксана Мацола, студентка другого курсу з м. Іскія:
«Дякую отцю-диякону Івану та його дружині Олі, що розпочали наш перший день з пісень та навчили нас співати гімн Ювілейного року. Дякую отцю Роману за читання Святого Письма й душевні розмови. Дякую владиці Діонісію за любов і науку, отцю Василю за його велике серце та паломництво. Дякую п. Світлані за розповідь про св. Франциска і бл. Карла Акутіса. Дякую сестрі Луїзі та п. Світлані Прокопчук за турботу й любов. Повернулась додому з цитатою в серці: „Віднайдіть Бога — і знайдете сенс свого життя“».
Наталія Костученков, студентка першого курсу з Німеччини:
«Дякую Богу за покликання, за ласку розпізнати та прийняти Його заклик. Дякую отцям, п. Олі, сестрі Луїзі, п. Світлані — за те, що дали можливість стали намистинкою у такому гарному „намисті катехитів“. Будучи голодно і спраглою Божого Слова, тут я знайшла джерело, якого так шукала, де знайшла живу воду і поживу для душі! Дякую за глибокі науки і неймовірних людей. Бракує слів. Нехай Бог провадить кожного по нашій „автостраді життя“».
Тарас Шемлій, студент третього курсу з Португалії:
«Щиро дякую Господу за покликання, за любов, за молитву і навчання, за позитив, що наповнив наші серця. Дякую п. Світлані, с. Луїзі та всім, хто створив для нас це свято — бути у спільноті, любити і прославляти Бога. Особливо зворушило паломництво слідами св. Франциска, св. Клари та бл. Карла Акутіса — майбутнього святого».
Повідомила: п. Світлана Прокопчук
Фото: Уляна Гадада
