Минає третя річниця відходу до вічності бл. п. о. Степана Стареправо, ЧСВВ

9 травня 2024

Сьогодні, 9 травня, минає третя річниця з відходу до вічності бл. п. о. Степана Стереправо, ЧСВВ, (1964–2021) Протосинкела Апостольського Екзархату (2020–2021), віце-ректора (1996–2009), а згодом ректора (2009–2015) Української папської колегії святого Йосафата. Молимось за упокій його душі, щоб Господь щедро винагородив за численні труди, якими він служив впродовж свого життя, для добра Христової Церкви.

Минає третя річниця відходу до вічності бл. п. о. Степана Стареправо, ЧСВВ

Життєпис бл. п. о. Степана

Народився 26 травня 1964 року в м. Венсеслау-Брас, Бразилія у сім’ї Андрія Стареправо та його дружини Елени з дому Брикайло. Був другою дитиною із 14-ти дітей. У 1971–1974 роках навчався в рідному місті в школі, яку провадили сестри служебниці. У 1975 році сім’я переїхала на проживання у місцевість Колонія Марселіно — Сао Жозе дос Піньяйс, Парана, де він продовжив навчання у школі, також під проводом Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Упродовж 1976–1979 років навчався у малій семінарії св. Йосифа у місті Прудентополіс, під проводом отців василіян.

28 лютого 1985 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у місті Іваї. У 1982–1984 і 1986–1989 роках навчався у василіянському домі студій у Бетелі, а в 1990–1993 роках вивчав богослов’я у «Студіум Теоложікум» отців кларетіян у м. Куритиба. 17 березня 1991 року склав вічні обіти у Василіянському Чині. 22 травня 1994 року з рук владики Єфрема Кривого отримав священничі свячення. 1994–1996 роки — парафіяльний сотрудник у парафії Різдва Божої Матері в Куритибі. Крім душпастирської праці, проводу реколекцій, викладання у василіянському студійному домі, продовжував навчання в ділянці педагогіки у «Студіум Теоложікум» отців кларетіян.

У 1996 році його було покликано до Рима для служіння на посаді віце-ректора Папської української колегії святого Йосафата, на якій перебував до 2009 року. Обов’язки віце-ректора поєднував зі студіями в Папському салезіянському університеті. У 2009–2015 роках — ректор Папської української колегії святого Йосафата.

У 2012 році на Генеральній капітулі Василіянського Чину Святого Йосафата о. Степана було обрано одним із 4-ох Головних Радників до Головної Управи Чину. Від грудня 2015 року — прокуратор (юридичний представник) Василіянського Чину Св. Йосафата.

24 жовтня 2020 року Папа Римський Франциск призначив Апостольским Екзархом для українців-католиків візантійського обряду в Італії преосвященного владику Діонісія (Ляховича), який номінував о. Степана Стареправо Протосинкелом (Генеральним Вікарієм) Апостольского Екзархату. Також о. Степан був душпастирем української громади в м. Рієті (Італія), духовним провідником римської спільноти Згромадження Сестер Катехиток Святої Анни і капеланом сестер монастиря Генеральної курії Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Помер 9 травня 2021 року в лікарні св. Івана в Римі від ускладнень, пов’язаних із Covid-19. Похований у крипті отців-василіян на римському кладовищі Кампо Верано.

Вічна йому памʼять…

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату