Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Надія — це не лише чекання, але й дія, яка змінює світ і приносить Божу любов у кожен куточок життя», — Апостольський Екзарх під час візиту до Болонії
13 січня 2025
У неділю, 12 січня, Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Екзарх, здійснив душпастирський візит до парафії святого Михаїла в м. Болонія, храм якої впродовж Ювілейного року має статус відпустового.
Перед початком Божественної Літургії парафіяни, разом із душпастирем о. Михайлом Бойком, Протопресвітером Флорентійсько-Болонського деканату, зустріли Владику з квітами та привітаннями, попросивши благословення для громади та всіх присутніх.
Тема проповіді — роль Божого слова та християнської надії
Під час Божественної Літургії, яку особливо жертвували за мир в Україні, у своїй проповіді в Неділю Божого слова, Владика Діонісій звернув увагу присутніх на важливість Святого Письма у житті християнина та пояснив фундаментальне значення чесноти надії, центральної теми Ювілейного року 2025.
»Хочу почати це слово, звернувшись до творів славнозвісного французького письменника Шарля Пеґі (Charles Peguy, + 1914). Він пише: «Віра, Надія і Любов — це три сестри, двоє дорослих і одна маленька дівчинка. Вони йдуть вулицею, тримаючись за руки: двоє старших, Віра і Любов скраю, а маленька дівчинка Надія — посередині. Кожен, побачивши їх, думає, що двоє старших тягнуть за собою молодшу, яка йде посередині. Вони помиляються! Це вона всіх тягне за собою. Бо якщо надії забракне, все зупиняється». Справді, без надії можуть зупинитися навіть віра і любов» — зазначив проповідник.
Роздумуючи над значенням християнської надії, Владика також процитував буллу Папи Франциска «Spes non confundit», у якій надія описується як орієнтир для життя віруючих. «Папа Франциск у буллі „Spes non confundit“, пише, що у нерозривному динамізмі трьох божих чеснот, „надія є тим, що, так би мовити, дає орієнтацію, вказує напрям і мету існування віруючого. Ось чому апостол Павло закликає нас бути „веселими в надії, в горі терпеливими, в молитві витривалими“ (Рим 12, 12). Так, нам потрібно „збагатились у надії“ (див. Рим 15, 13), щоб нести вірогідне і привабливе свідчення віри та любові, які ми носимо в наших серцях; щоби віра була радісною, а милосердя — сповненим запалу; щоб кожен міг подарувати навіть просто усмішку, жест дружби, братерський погляд, щиро вислухати, надати безоплатну послугу, знаючи, що в Ісусовому Дусі це може стати плідним насінням надії для тих, хто його отримає“ („Надія ж не засоромить“, 18)».
Християнська надія, на переконання промовця, завжди стоїть міцному фундаменті віри у Вічне Життя. «Без віри у Вічне Життя не матимемо надії. „Вірую у Вічне Життя“ — так проголошує наша віра, і християнська надія знаходить у цих словах фундаментальну опору. Прикладом такої непохитності у вірі та надії є мученики та сучасні герої нашого народу, які, залишаючись вірними Христу, віддають своє життя заради інших. Надія — це не лише чекання, але й дія, яка змінює світ і приносить Божу любов у кожен куточок життя».
Молитва біля копії Чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері та повний відпуст
Після Літургії Апостольський Екзарх разом із вірними помолився біля копії Чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої у наміреннях Святішого Отця. На завершення молитви всі присутні отримали повний відпуст, адже парафіяльний храм Святого Михаїла у Болонії має статус відпустового впродовж Ювілейного року.
На завершення о. Михайло висловив вдячність Владиці Діонісію за візит, проповідь та благословення. У відповідь Владика Діонісій подякував о. Михайлу за його ревну душпастирську працю, за служіння Протопресвітера Флорентійсько-Болонського деканату та за внесок у розвиток парафії.
Після богослужіння Владика зустрівся зі спільнотою «Матері в молитві», поспілкувавшись з її учасницями та поділившись духовними настановами.
Повідомила: Марія Мельник
