Напередодні свята Обрізання ГНІХ Апостольський Екзарх уділив дияконські свячення в катедральному храмі в Римі
2 січня 2024
31 грудня, напередодні свят Обрізання Господнього та Святого Василія Великого, в катедральному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці відбулися урочисті дияконські свячення.
Апостольський Екзарх Владика Діонісій Ляхович уділив дияконські свячення піддияконам Ярославу Перхуну та Святославу Макару, студентам папських університетів. Молитва відбулася в співслужінні з настоятелем катедрального храму о. Любомиром Костюком, ректором Папської української колегії Святого Йосафата о. д-ром Луїсом Касіяном, ЧСВВ, та духівником колегії о. Діонізієм Заведюком, ЧСВВ.
Розпочавши своє проповідницьке слово Владика Діонісій наголосив, в другий день Різдва та на Неділю після Різдва, Церква подає читання Євангелія про втечу Пресвятої Родини до Єгипту. «Адже Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити»(Мт 2,13). А на третій день — ми спогадуємо пам’ять мучеництва Святого Стефана. Тож чому з радості відразу йде перехід на смуток: втеча до Єгипту і спогад смерті Стефана?
Як пояснив проповідник, перш за все, треба пам’ятати, що в трьох перших століттях християни не мали окремого свята Христового Різдва, а єднали його з Хрещенням Ісуса Христа в ріці Йордані. А свято пам’яті мучеництва Святого Стефана повстало більш-менш в тому самому часі, що й Різдво Христове. Чому саме так? «Свята Церква єднала Різдво з пам’яттю про Стефана, бо Ісуса вже з дитинства переслідують, а на 33-ому році його розіп’яли на хресті. Первісна Церква ставить Стефана, як живу ікону Ісуса Христа, як живий приклад для вірних переслідуваної Церкви, яка відчула потребу свідків, щоб не піддавалися різним погрозам, а навіть смерті за віру. У перших трьох століттях єдиний культ дозволений Церквою був саме культ мучеників. Тож мучеництво Святого Стефана стає яскравим зразком кожному християнинові, який проходить через випробування своєї віри», — пояснив він.
За його словами, так Церква дає зрозуміти, що Різдво Христове — не просто гарні сентименти, ангельські співи, а свідчення того, що Бог з нами, навіть, у найважчих моментах життя. Таким чином мучеництво Святого Стефана стає катехизою, яка допомагає вірним зрозуміти християнську віру. Стефан свідчить тим, що варто, навіть, віддати своє життя заради Христа.
На переконання єпископа, первомученик і архидиякон Стефан — це муж, повний віри та Святого Духа, повний благодаті й сили, який посвідчив любов Христа, пожертвувавши собою.
Звертаючись до новопоставлених дияконів, він зауважив, що дияконія — це основа ієрейського, єпископського та папського таїнства, завжди у зростаючих вимірах, завжди у чомусь більшому. Таким чином Папа є слуга слуг (Servus servorum Dei). Без служіння немає влади у Церкві. «Ви сьогодні будете приймати через покладення моєї руки „божественну благодать — Святого Духа, що завжди недужих оздоровлює і те, що недостає доповнює“, тож треба давати себе провадити тим Духом Божим упродовж цілого свого життя, духом служіння», — наголосив він. Після завершення богослужіння Владика Діонісій привітав новопоставлених дияконів, закликаючи їх ревно та в послуху виконувати Божу волю на шляху до священства. Він також висловив надію на те, що нові диякони будуть активно служити Церкві та сприяти її духовному зростанню.
Архієрей закликав присутніх та всіх християн-українців постійно молитися за перемогу України та кращу долю народу. На завершення урочистостей Владика уділив усім своє архієрейське благословення. Урочиста подія завершилася спільною молитвою за благополуччя та процвітання України — «Боже Великий, Єдиний».
Повідомив: Андрій ВолянюкСвітлини: Андрій Волянюк