Об’єднані в молитві: українці в Італії вшанували другу річницю війни в Україні

26 лютого 2024

24–25 лютого 2024 року, у другу річницю повномасштабного вторгнення російських агресорів в Україну, в Апостольському Екзархаті для українців католиків візантійського обряду в Італії відбувся ряд подій та ініціатив, спрямованих на вшанування захисників нашої держави, виявлення підтримки Україні та звернення уваги італійської громадськості до боротьби українського народу за свою незалежність.

У неділю, 25 лютого, Папа Франциск після молитви «Ангел Господній» звернувся до паломників, висловивши своє глибоке занепокоєння та співчуття щодо трагічних наслідків війни, закликаючи до дипломатичного вирішення військових дій. До того ж, з ініціативи Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, греко-католики в усьому світі присвятили день 24 лютого посту, молитві та милостині, щоб об’єднатися в духовній боротьбі та вшанувати пам’ять всіх загиблих військових та мирних мешканців міст та сіл, які переживають війну.

Таким чином у ці дні в багатьох громадах Римського, Неаполітанського, Флорентійсько-Болонського, Міланського та Венеціанського деканатів відбулися молитовні та громадські заходи, задля підтримки українського народу в прагненні до миру та свободи. Варто зазначити, Апостольський Екзарх в Італії Владика Діонісій Ляхович, перебуваючи цього дня у Бразилії, разом зі священиками Екзархату, очолив Архиєрейську Божественну Літургію та помолився панахиду у м. Прудентополіс.

В Римі українські вірні та чернецтво молилися за Україну в соборі Святої Софії, підносячи молитви за всіх, хто страждає від цієї несправедливої війни. У молитві за Україну взяли участь головна Настоятелька Згромадження Сестер Служебниць сестра Софія Лебедович, співсестри з Головного Дому, сестри Василіянки з дому Святої Софії та місцеві вірні. По завершенні Божественної Літургії присутні молилися панахиду за усіх, хто віддав свої життя за Незалежність у російсько-українській війні.

А в історичному серці міста, Археологічному парку Колізею, відбувся концерт «Для України. Промені Надії» з ініціативи директорки Археологічного парку Альфонсіни Руссо, Асоціації Ucraina CreAttiva АРS та за підтримки Посольства України в Італії. Участь в музичному заході взяли діти Катедрального храму Апостольського Екзархату Жировицької Божої Матері і Святих Мучеників Сергія і Вакха.

Також у Вічному місті відбулася маніфестація на підтримку України, Апостольського Екзарха на якій представляли священники: о. Іван Лега та о. Святослав Макар. Отець Іван звернувся до присутніх зі словами: «Молитовне вселенське стояння, до котрого сьогодні закликав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав, ми також звершуємо тут у Римі. Молитовно згадуємо наших героїв, які віддали своє життя, щоб ми могли жити, молимось з подякую за наших воїнів, а також за медиків, волонтерів, всіх, хто в той чи інший спосіб допомагає нашій державі вистояти в цей важкий час. Наші матері разом з Богородицею під хрестом оплакують катування і смерть своїх дітей.

Боротьба триває на фронті, але також і на невидимому, духовному фронті. Як люцифер вважав себе рівним Богу, так і сучасні його послідовники на землі беруть на себе роль Бога. Як диявол в пустині пропонував «добро» Христові, так під видом «блага», наш так званий «брат», «Каїн», під натхненням диявола пропагує війну і руйнування, захоплює землю, знищує народ. Проте йому не забрати нашу свободу, нашу гідність, віру, надію і любов. Молимось, щоб ми були сильними і вистояли проти всіх нападів лукавого».

Особливий непересічний захід відбувся в південно-італійському місті Казерта, що в регіоні Кампанія. Тут українська громада на чолі з душпастирем о. Ігорем Данильчуком взяла участь в Всесвітньому телемарафоні, який був організований за участі п’ятдесяти країн світу та різних областей України. Цей телемарафон включав виступи українських артистів, звернення від видатних осіб та молитовну єдність за мирну Україну.

Варто додати, що декілька днів перед тим, 19 лютого, в українському храмі св. Марчелло м. Капуа, священники Неаполітанського деканату спільно з Генеральним Консулом України в Неаполі п. Максимом Коваленком, разом з українською спільнотою, молитовно просили для України перемоги та справедливого миру, згадуючи сумну і жахливу вже другу річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та вшановуючи десяту річницю подвигу Героїв Небесної Сотні.

Венеція в ці дні теж перетворилася на море жовто-блакитних прапорів. Сотні українців та небайдужих італійців приєдналися до акції на площі перед центральним вокзалом міста — Санта-Лучія. Участь в заході взяв о. Теодосій Грень, ЧСВВ, Протосинкел Екзархату, та Михайло Лехновський, ЧСВВ. Отець-протосинкел звернувся до присутніх українською та італійською мовами і закликав українців не опускати рук, але молитвою та конкретними діями не втомлюватися підтримувати наших військових та народ, що переживає страждання, а також не втрачати надії на повернення миру та здобуття перемоги добра над злом.

Звертаючись до представників італійської спільноти, отець-Протосинкел висловив подяку італійській Церкві та народу за гостинне та щире прийняття українських біженців. Він також заохотив прислухатися до слів Блаженішого Святослава, який постійно закликає світову громадськість продовжувати підтримувати український народ у боротьбі проти зла та ідеології, що руйнує християнські і європейські цінності. «Війна триває, і українці надалі потребують вашої допомоги та підтримки, потребують солідарності всієї світової спільноти» — сказав священник.

Молитовні заходи були проведені також у Болоньї. Місцева українська громада Святого Михаїла, помолившись Літургію та панахиду спільно зі своїм душпастирем о. Михайлом Бойком, активно долучилася до маніфестації, яка відбулася на міській площі Неттуно. «Зараз ми, неначе народ, який обходить мури Єрихону. Йдемо і не сумніваймося, бо ми не самі, а з Богом! Тому піднімімо наші руки в молитві! Ми зможемо! Ми сильні в Бозі!» — такими словами о. Михайло звернувся до присутніх після молитви.

Слід підкреслити, що подібні ініціативи часто проходять у співпраці з українськими та італійськими громадськими інституціями та асоціаціями. Вдалим прикладом цього є співпраця між українською громадою Ліворно, що в регіоні Тоскана, разом зі своїм душпастирем о. Юрієм Мачалабою, та асоціацією «Ucraina nel сuore», які провели разом молитовну ходу містом, що стало важливим виразом підтримки українського народу в іноземній країні.

Маніфестація та події, які відбулися у містах Ґроссето (регіон Тоскана), Рієті (регіон Лаціо) та Новара (регіон Пʼємонт) свідчать про велику підтримку та солідарність італійських громад Україні в часи війни. Так, в Ґроссето, після мітингу відбулася Божественна Літургія за мир в Україні та у всьому світі, яку очолив місцевий італійський Єпископ Джованні Ронкарі в співслужінні з місцевим українським священиком о. Степаном Тхориком.

Італійська Дієцезія Рієті цього дня присвятила миру в Україні Євхаристійне богослужіння, яке очолив єпископ Віто Пічінонна в церкві Святого Августина, після чого відбулася мовчазна процесія зі свічками, в якій взяла участь чисельна українська громада.

Молитва за мир, очолювана єпископом Новари Монс. Франко Джуліо Брамбілла, теж стала важливим актом солідарності та підтримки українському народові в часи війни. У катедрі Новари, що в регіоні П’ємонт, з цієї нагоди відбулася молитва за мир в Україні з ініціативи українських церковних громад Новари та Боргоманеро на чолі з їх душпастирем о. Юрієм Іванютою. Отець Юрій звернувся до присутніх зі словами вдячності: «Я вдячний інституціям, асоціаціям і громадянам Італії за надзвичайне прийняття українських біженців. Багато переміщених осіб повернулися в Україну, але багато залишилися тут, і завдяки італійському народу, знайшли тут захист та підтримку».

Схожі заходи відбулися також у Генуї, Кʼяварі, Феррарі, Ровіго, Форлі, Фоллоніці, Роверето. Під час богослужіння у м. Форлі, місцевий душпастир о. Василь Романюк подарував єпископу осколок від гранати як памʼятку про те, що зло і надалі атакує українську землю.

Пам’ятні заходи відбулися й на островах Італійської республіки, зокрема, на о. Кальярі та о. Іскія. Тут, в неділю 25 лютого після Служби Божої за померлих і панахиди за українських воїнів, переселенка Наталія Данилевич зробила цінний подарунок для громади. Це — прапор міста, де виросла Наталія і її син, прапор міста Гола Пристань, якого вже не існує. Відтепер цей острів став для Наталії другою домівкою. Зворушливою була також Хресна дорога, яку за мир в Україні провадили українські діти.

Також і у Козенці (південна Італія), Єпископ Дієцезії Козенца-Бізіньяно Монс. Джанні Чекінато, о. Тарас Звір, настоятель громади м. Козенца, та директор офісу «Мігрантес» о. Піно Фабіано разом молилися в церкві Святого Доменіка за мир в Україні. А згодом в Музеї Бретті та Енотрі відбувся захід «Залишиться завжди лютий», у якому взяли участь представники влади. Після цього відбулася хода зі свічками з демонстрацією прапора України в центрі міста. Спеціальна інсталяція зображень на міській площі Кенеді торкалася теми вшанування жертв війни та переміщених осіб.

Скорботного 24 лютого в регіональній залі Тренто, що в регіоні Трентіно-Альто-Адідже, відбулася конференція «Опір України, роль Європи, світ тиранів» за участі Доменіко Кіріко, оглядача газети «La Stampa»; Марини Соріної, української письменниці та перекладачки; о. Августина Баб’яка, священника Екзархату, історика і богослова; Джованні Кесслера, Президент асоціації «EUCRAINA».

Отець Августин Баб’як поясник погляд і роль Церкви на події сьогодення. Виступ молодої письменниці, родом з Харкова, Марини Соріної зворушив усіх її чіткою позицією і обізнаністю у мовному питанні, вмінням виділити головні аспекти загарбниської політики ворога, яка всіма силами намагалася знищити все українське. Президент асоціації «EUCRAINA» Джованні Кесслер поділився з присутніми своїм досвідом перебування в Україні з неодноразовими благодійними місіями. «Запевненяю Вас, що українці стоять не тільки за себе, а й за всіх нас!»- сказав пан Кесслер.

Ці та інші заходи, які відбулися в італійських містах, з ініціативи громад Апостольського Екзархату, наголошували на важливості духовної підтримки та спільної молитви в час війни, а також були потужним голосом до свідомості італійської громадськості до подальших конкретних жестів підтримки України у її боротьбі з агресором.