«Особливий час милосердя і благодаті»: в ефірі Живого Телебачення говорили про Ювілейний Рік

Біблійні витоки Ювілейного року

Ювілейний рік глибоко вкорінений у біблійній традиції та бере свій початок у Старому Завіті, зокрема в книзі Левіт, де Бог говорить до Мойсея: «Вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас» (Левіт 25, 10). Кожних 50 років ізраїльський народ святкував ювілей, і цей рік був особливим часом Божої благодаті, коли борги були списані, провини пробачені, а земля відпочивала.

Як пояснив отець Теодосій, «через цю практику Господь нагадував народу Ізраїлю, що вони не є абсолютними господарями створеного світу, а лише управителями». За словами священника, ця традиція також слугувала духовному оновленню і викликала відчуття вдячності за дароване.

Ювілейний рік був і є часом, коли людина пригадує про своє покликання бути не власником, але відповідальним управителем дарів, наданих Богом. Це важливий аспект, який залишається актуальним і сьогодні, у сучасному суспільстві, де економічна і соціальна нерівність часто стають джерелом конфліктів. Сучасний Ювілейний рік зберігає цю біблійну суть, але доповнюється новими вимірами.

Значення Ювілейного року для сьогодення

Сьогодні Ювілейний рік — це більше, ніж просто відновлення традицій Старого Завіту. Він став символом духовного оновлення та єдності серед християн. Отець Теодосій наголошує: «Ювілей — це час благодаті, коли християни можуть зупинитися, поглянути на своє життя, проаналізувати свої досягнення та з надією дивитися у майбутнє». Як будь-який інший ювілей у нашому житті, цей рік спонукає до рефлексії: що було зроблено, що вдалося, а що ще належить здійснити. Це момент, коли духовна зупинка дає сили для нового етапу життя.

Як зазначив отець Віталій, Церква в цей рік відкриває двері до благодаті через духовні практики, молитви, сповіді й паломництва. Ювілейний рік дає вірним можливість не тільки осмислити власні вчинки, помилки, а й знайти нові сили для їхнього виправлення.

Витоки традиції у Вселенській Церкві

Ювілейна традиція у Католицькій Церкві сягає XIV століття, коли папа Боніфацій VIII у 1300 році проголосив перший Ювілейний рік.

Як пояснив о. Віталій, у той час Церква також запрошувала на паломництво до Риму. Папа закликав вірних приходити до базилік святих апостолів Петра і Павла, щоб молитися біля їхніх гробів. Для багатьох це була перша нагода вирушити в дорогу з духовною метою. Умови для отримання відпустів під час перших Ювілеїв були вимогливішими: паломники, які прибували до Риму, повинні були щоденно впродовж 15 днів молитися у відпустових базиліках, а мешканці Риму — впродовж 30 днів. Таким чином, Церква пригадувала, що відвідування храму повинне стати нашою життєвою «звичкою». При цьому, вона доклала значних зусиль, щоб забезпечити паломників необхідними умовами: будувалися лікарні, створювалися місця для відпочинку та харчування. Цей дух гостинності залишається актуальним і сьогодні.

Символіка святих дверей

Святі Двері, які відкриваються під час Ювілейного року, є одним із найпромовистіших символів цього святого періоду, який веде нас до Христових слів у Євангелії: «Хто ввійде через мене, спасеться» (Ів. 10:9). Святі двері символізують Христа, через якого ми входимо у нове життя. Важливо зазначити, що Ювілейних дверей є тільки пʼять: у чотирьох римських базиліках та у каплиці римської вʼязниці у районі Ребіббія. Натоміть у кожній єпархії, дієцезії, екзархаті відкрито відпустові храми, де також можна отримати повний відпуст.

Папа Франциск, підкреслюючи значення цього символу, вперше відкрив святі двері у каплиці римської в’язниці у районі Реббібія. Це вказує на те, що благодать доступна кожному, незалежно від його соціального статусу чи життєвих обставин. Перехід через святі двері стає видимим знаком внутрішнього бажання змінитися. Як зазначає отець Теодосій: «Людина, проходячи через Ювілейні двері, засвідчує своє прагнення прийняти Божу благодать і почати новий етап свого духовного життя».

Цей символ також нагадує про відкритість Церкви, яка запрошує всіх до примирення та єдності. Водночас святі двері є викликом: чи готовий я залишити свої страхи, гріхи та вагання за порогом і зробити крок до нового життя?

Паломництво як духовна практика Ювілейного року

Паломництво до Ювілейних храмів, зокрема, до чотирьох римських базилік (Святого Петра, Святого Павла за мурами, Святого Івана на Латерані і Санта Марія Маджоре) — це центральний елемент Ювілейного року.

За словами о. Віталія, «паломництво — це духовний шлях, коли людина залишає звичне, щоб через роздуми та молитву наблизитися до Бога. Воно стає нагодою переглянути своє життя і зміцнити віру». Паломництво дає віруючому унікальну можливість пережити досвід спільності з іншими християнами, а також оновити свою віру через сповідь, молитву і участь у богослужіннях. Таким чином, паломництво є практичною реалізацією духовної концепції Ювілейного року, де кожен крок символізує внутрішню переміну і відкритість до Божої благодаті.

Священники пригадали, що Українська Греко-Католицька Церква також бере активну участь у Ювілеї 2025. У кожній єпархії та екзархаті УГКЦ по цілому світі були відкриті відпустові храми, а 28 червня запланована проща вірних УГКЦ до Базиліки Святого Петра у Римі.

Поняття повного відпусту

Одним із головних дарів Ювілейного року є можливість отримання повного відпусту — особливого благословення, яке звільняє людину від дочасних кар за вже прощені гріхи. Отець Теодосій пояснює: «Ювілейний рік дає змогу отримати відпущення дочасних кар за гріхи, які вже прощені в сповіді. Важливо розуміти, що гріхи не відпускаються автоматично, а наслідки гріхів потребують відшкодування».

Для кращого розуміння отець наводить приклад: «Уявіть, що ви в магазині випадково зачепили вазу, і вона розбилася. Ви просите вибачення у власника магазину, і він вам відповідає: „Я вас пробачаю, усе добре“. Але додає: „Проте ваза коштовна, і за неї потрібно заплатити“. Так і з нашими гріхами: Бог пробачає їх у сповіді, але за наслідки гріхів потрібно якось відшкодувати. Людині не завжди легко зробити це протягом життя, навіть через добрі діла чи покуту. Тому Церква пропонує нам у ювілейний рік скористатися з повного відпусту, що дає змогу через Божу милість отримати звільнення від цих дочасних кар».

Як зазначив отець Віталій, відпуст не повинен сприйматися як щось автоматичне чи так би мовити «для галочки». Його отримання має виражати внутрішню готовність до покаяння, прийняття Божої благодаті та бажання змінити спосіб життя.

Умови отримання повного відпусту включають: паломництво до відпустового храму, Сповідь, Святе Причастя, молитву в наміреннях Святішого Отця.

Отець Теодосій додає: «Церква, під час Ювілейного року, дає можливість отримати повний відпуст — відпущення дочасних кар — не лише за себе, але й за померлих родичів, просячи Божого милосердя для них. Адже Церква — це Божа родина, яка має духовну скарбницю, де зберігаються добрі діла всіх поколінь християн. У Ювілейний рік кожен може скористатися цими духовними дарами».

Символ надії у християнському житті

«Надія, яка не засоромить» — центральне гасло Ювілейного року 2025 року, яке базується на словах апостола Павла: «Надія ж не засоромить, бо любов Божа вилита в серця наші через Духа Святого, даного нам» (Рим. 5:5). Як зазначає Папа Франциск, ця надія є не просто людською емоцією, а божественним даром.

Отці наголошують, що надія дає нам сили долати труднощі, надихає робити добро і залишатися вірними навіть у найскладніших обставинах. Покликаючись на французького письменника Шарля Пеґі, надія — найменша з трьох сестер, тягне інших двох — віру і любов — вперед.

Церква пригадує, що надія проявляється у щоденних справах любові та милосердя. У світі, де є стільки страждань і несправедливості, надія допомагає нам бачити світло Божої благодаті, яке ніколи не згасає. А Ювілейний рік — це можливість втілити цю надію в життя.

Готовність до внутрішнього оновлення і примирення

Ювілейний рік закликає віруючих до внутрішнього оновлення і переміни серця. Отець Віталій зазначає: «Коли ми дивимося на свої гріхи, важливо не тільки визнавати їх, але й мати щире бажання змінитися». Це означає не лише визнавати свої помилки, але й щиро прагнути святого життя.

Як часто повторював Папа Франциск: «Справжнє навернення починається з усвідомлення нашої слабкості і потреби в Божій милості». Ювілейний рік — це час для таких перемін, коли кожен може зробити крок уперед в процесі освячення власного життя.

Отець Теодосій доповнює: «Навернення — це процес. Це не одномоментна дія, а постійна праця над собою, яка вимагає мужності, смирення і надії». Ювілейний рік дає віруючим можливість зупинитися, переглянути своє життя і з новими силами рухатися вперед. «Церква заохочує вірних у цей час уважно подивитися на своє життя, зробити аналіз: що було доброго, що було поганого, за що потрібно перепросити Бога у Сповіді» — пояснив священник.

«Ювілейний рік — це подарунок, який дає нам Церква. Скористаймося цим благодатним часом, щоб змінити своє життя, відкрити своє серце для Божої любові і побачити Його у своєму житті»

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
Фото: Департамент Інформації УГКЦ

Дивіться також

17 січня На прикладі розбитої вази: в оргкомітеті Ювілейного року пояснили, що таке повний відпуст 17 січня Чеснота надії в духовному житті 16 січня Кардинал Маттео Дзуппі: «Ювілей — це чудова нагода навчитися мистецтву миру замість війни»