Останній дзвоник в школі «Золотоуст» м. Казерта

Рекордними наповненнями класів тішився цього року цей український навчальний закордонний заклад, випускники якого незабаром складуть Державні іспити та отримають документи державного зразка України. Вже кілька років поспіль деякі учні, отримавши повну середню освіту у цій школі, вступають до вищих навчальних закладів на Батьківщині. Ось і в цьому році Маргарита Мошкола, Максімова Валерія та Сергій Скаб планують вступити до вишів в Україні.

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято останнього дзвоника. Здавалося б, така непорушна і з діда-прадіда усталена традиція. Проте війна змінила усе. Порушила найміцніші традиції.

На жаль, війна, розв’язана агресоркою росією, ввірвалася в таке стабільне і сплановане життя, внесла свої корективи, змінила всі плани, змусила по-новому переосмислити наші життєві цінності.

Проте незважаючи на безліч труднощів та перепон, які довелося подолати — навчання та складання атестації онлайн, 28 травня пролунав останній дзвоник в українській школі «Золотоуст», що плідно працює в містечку Казерта, яке знаходиться на півдні Італії.

Цей день особливий для школярів, педагогів, батьків. Він веселий і з ноткою смутку водночас. Адже останній дзвоник сповістив не лише про закінчення навчання і прихід літніх канікул, а й про нову, незвідану сторінку життєвого шляху випускників.

Останній дзвоник — це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити.

В Казерті це особливий день, адже свято останнього дзвоника співпало з Храмовим празником Пресвятої Трійці. Свято розпочалося зі святкової Божественної Літургії, яку відслужив засновник школи та місцевий душпастир отець Ігор Данильчук. На Службі Божій були присутні Отці Василіани з Риму о. Яків Шумило, ЧСВВ, та о. Амвросій Козак, ЧСВВ, які привезли мощі Святого Йосафата. Вони сповідали учнів та батьків, а о. Яків цікаво та змістовно розповів про життя та діяння українського святого.

Урочисто пролунав гімн України, символізуючи початок свята. Всіх присутніх поблагословив о. Ігор. З теплими та проникливими словами він звернувся до всіх присутніх: «В Україні — війна і кожен з нас має наближати день перемоги нашої держави своїми молитвами, волонтерськими ініціативами, а, насамперед, любов’ю до Рідної України! Щоби ми перестали бути квазіукраїнцями, але з повною віддачею та самопожертвою себе, своїх дітей, своєї сім’ї стали гідними тих Героїв нашої Держави, які віддавали і віддають за неї своє життя. Дякую, що підтримуєте освітній фронт нашої України тут в Італії!»

З привітанням до випускників звернулася директор школи Ірина Ярославівна Гальчук: «Нехай світлою буде ваша дорога у самостійне життя, вистелена добрими справами, прогресивними ідеями та особистими перемогами! Хай поруч з вами завжди будуть вірні друзі, досвідчені колеги та мудрі наставники! Бажаю вам знайти свою життєву стежину, стати гідними громадянами нашої держави.

Сердечно дякую вчителям за вашу самовіддану працю, за турботу і знання, які ви віддаєте своїм вихованцям, за вічний неспокій, невпинний творчий пошук та педагогічну мудрість. Бажаю вам життєвих сил і натхнення. Щиро зичу, аби вогонь творчості та любові до власної професії ніколи не полишав ваших сердець, а всі майбутні задуми та справи повнились світлом, красою і добром».

На святі були присутні високоповажний гість — генеральний консул України в Неаполі Максим Володимирович Коваленко. Він звернувся зі словами привітання до всіх присутніх: відзначив плідну та самовіддану працю українських вчителів за кордоном та висловив сподівання на майбутні звершення випускників школи, котрі примножуватимуть могутність України чесною та наполегливою працею, на те, що цей буремний для нашої держави рік, який став випробуванням для єдності української нації, стане початком нової України — держави, яку будуватиме наша молодь на засадах європейського демократичного суспільства.

Із добрим напутнім словом до випускників звернулася і заступник директора з навчально-виховної роботи Катерина Остапівна Саловська.

І ось до слова запросили головних винуватців свята — випускників. Вони сердечно подякували вчителям за їхню невтомну та наполегливу працю, батькам за недоспані ночі та турботу. Особливу подяку випускники висловили отцю Ігорю за те, що саме він став ініціатором та засновником української школи в Казерті. Адже це дало їм унікальний шанс — живучи в Італії, отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту, визнане в Україні.

Останній дзвоник — це урочистий та особливий день не тільки для випускників 11 класу, а і для їх батьків. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки — це той промінь сімейного вогника, що світитиме дітям завжди і усюди.

Як зазвичай особливим і хвилюючим моментом свята став останній дзвоник. Цього разу він не схожий ні на один, який лунав протягом навчального року. Він, як рубіж між дитинством і дорослим життям. Почесне право дати останній шкільний дзвоник отримав учень 11 класу Скаб Сергій та учениця першого класу Дулька Єлизавета.

Право зробити коло пошани і першими піти з урочистої лінійки отримали випускники. То ж побажаємо їм успіхів і вдачі, натхнення та терпеливості, віри в людей і сонячної надії на краще. А найголовніше — палкої любові до життя, обраного шляху і нашої рідної Батьківщини.

Дивіться також

3 жовтня Cвято Першого дзвінка у школі «Золотоуст»: Єднання заради майбутнього та підтримка ЗСУ 4 січня У Казерті відбулася зустріч священничих сімей Неаполітанського деканату з отцем-Протосинкелом