Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Отець-Протосинкел під час Хресної ходи у Оттавіано: «Нехай ця молитва Хресної дороги буде нашим криком до Господа про мир»
3 квітня 2023
«Спогадуючи в’їзд Ісуса Христа у місто Єрусалим, той історичний момент, коли наш Господь добровільно із любові до кожного із нас зближається до місця своїх страждань і хресної смерті, ми також бажаємо засвідчити нашу готовність підтримати духовно усіх тих, які сьогодні страждають, зокрема, через жорстоку війну, що торкнулася кожного громадянина України.
Сьогодні вірні Української Греко-Католицької Церкви, які проживають в південному регіоні Італії у містах Нола, Оттавіано, Сомма Везувіана і Марильяно, бажаємо з’єднатися у молитві Хресної Дороги, щоб попросити в Господа дару миру для нашої країни, щоб підтримати ревною молитвою наших військових, які стоять на захисті нашої рідної землі і кожного із нас, а також молитвою згадати тих, що віддали своє життя у боротьбі з агресором».
Цими словами звернувся до учасників Хресної ходи у м. Оттавіано Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, який у неділю 2 квітня очолив моління на запрошення місцевого душпастиря о. Максима Колодчака. Хресний хід з підйомом на гору Везувій, крізь призму страждань Христа, був тематично присвячений тернистому шляху України, яка впродовж своєї історії щоразу зазнавала зрад, відречень і катувань, зокрема, у період радянської окупації, та бачила численні приклади самопожертви, починаючи від боротьби за свободу Української Повстанської Армії аж по сьогодні. Розважання 14-ти стацій про терпіння Ісуса і України завершилися співом молитви «Боже, великий, єдиний».
На завершення отець-Протосинкел зазначив: «Під час четвертої стації Хресної Дороги перед нашими очима постав образ Марії, яка зустріла поглядом свого Сина, що ніс важкий хрест; натомість на 13-й зупинці ми роздумували над тою надзвичайно драматичною подією, коли мертве тіло Ісуса дають на руки Пречистої Діви Марії. Скільки сьогодні українських матерів зустрічаються із поглядом своїх синів, які поранені, синів, які перебувають у полоні, синів, які страждають. Скільком українським матерям сьогодні меч болю прошиває душу, коли вони змушені тримати на руках тіло своїх вбитих дітей, прощатися зі своїми найдорожчими і вкладати їх до гробу. Нехай сьогоднішня молитва Хресної дороги буде нашим криком до Господа про мир, щоби Він поблагословив українських матерів, допоміг їм перейти цю Хресну дорогу їхнього особистого життя, полегшив біль їхньої втрати».
