Переможці фестивалю УКРО-2025 у Варезе долучилися до культурного заходу «Нитка історії: вишиванка крізь віки»
12 листопада 2025
В неділю, 9 листопада у м. Варезе в ораторії парафії святого Антонія Падевського відбувся культурний захід на підтримку України під назвою «Нитка історії: вишиванка крізь віки», організований місцевою громадою святого Мартина Милостивого Апостольського Екзархату в Італії за підтримки суботньої української школи «Джерело» ім. Праведного Митрополита Андрея Шептицького в співпраці із парафією Непорочного Зачаття Пречистої Діви Міланського деканату м. Бергамо.

Для місцевої громади м. Варезе було великою честю приймати у себе переможців цьогорічного фестивалю УКРО-2025, який проводився у м. Тренто і в якому парафія з Бергамо заслужено посіла перше місце. Цей непересічний історичний захід, розпочався із молитви та вступного слова місцевого душпастиря, о. Володимира Містермана, який, звертаючись українською та італійською мовами до чисельно присутніх гостей свята сказав: «Кожен раз, коли сини і доньки українського народу об’єднуються заради Батьківщини, щоби розповісти іншим націям правду про себе, ми святкуємо перемогу. Бо ворог, які б потужні ресурси не застосовував, завжди зазнає поразки там, де об’єднані любов’ю до Бога та України українці беруть на себе відповідальність за долю Батьківщини. Бо кожен раз, коли батьки вчать своїх дітей рідної мови, а при наших громадах активно відкриваються та діють суботні чи недільні українські школи, ми робимо свій посильний вклад у нашу спільну перемогу».
Виконавши гімн України та вшанувавши пам’ять усіх героїв, які поклали своє життя за свободу Батьківщини, першими та вперше виступили діти суботньої української школи, яка лиш рік діє при місцевої громаді. Завдяки старанням Світлани Стець та Анни Медведюк, дітки виконали пісню «Ой у лузі червона калина» та танцювали український танок. Юля Залізна, яка через війну змушена була разом із мамою втікати від війни, вела захід італійською мовою. Родзинкою культурного заходу став виступ переможців УКРО-2025 та виставка унікальних старовинних вишиванок із приватної колекції п. Ярослави Вишневської під назвою Яр Ган. Під час показу вишиванок усіх присутні немов подорожували в часі й стали свідками зустрічі минулого із сучасним. До сліз зворушливо було слухати виступ Ірини Бойки і її донечки Анастасії, які передали учасникам заходу крик української душі, зраненої, але незламної. А діалог між Ярославою Вишневською та Мариною Кірондою створив таку особливу емоційну атмосферу, що було відчутно як наші пращурі крізь віки через вишиванку просять нас зберегти все найдорожче та залишатись вірними синами та доньками вільнолюбного народу. Виконання декількох музичних творів молодим баяністом-віртуозом із Буковини Олександром Несторяком не залишили нікого байдужими і викликали бурхливі оплески залу.
Місцеві господині пригостили усіх карпатським баношем, українськими пляцками та кавою, а Іван Блошка тішив усіх чудовим виконанням українських пісень. Той факт, що присутні на цьому культурному заході іноземці підходили до організаторів, щоби подякувати їм за естетичне та духовне свято, стало окремим свідченням того, що було досягнуто однієї із поставлених завдань даної культурної події, а саме: на агресивну пропаганду ворога відповідати асиметрично, творячи культурні та духовні події. «Всі європейці мають бачити ту красу, яку побачив сьогодні тут я. Щоби зрозуміти насправді хто такі українці, потрібно усім брати участь у ваших неперевершених заходах, після яких ніхто не може залишитись байдужим по відношенні до вас», — сказав один із гостей даного заходу, який є родом із Німеччини. А італійка Ізабелла, показуючи усім на правому зап’ясті татуювання з українською символікою та написом Україна, сказала: «Я закохалась у вашу країну й у ваш народ настільки сильно, що я пишаюсь дружбою з українцями та про це розповідаю усім італійцям та іноземцям». Організаторам заходу вдалось досягнути усіх поставлених цілей, тому, створивши культурний простір для зустрічі, українці показали приклад єдності, що стало видимим свідчення для інших народів, що, своєю чергою переросло у конкретний жест солідарності з Україною. Завдяки пожертвам, які складали гості свята, організатори матимуть змогу вчергове відправити необхідну допомогу згідно із чисельними запитами які надходять до української громади.
«Серце наповнюється великою радістю та вдячністю Богові за такі дні як сьогоднішній. Коли дві громади об’єднались між собою, щоби завдяки цьому культурному заходу для підтримки України об’єднати українців із різних регіонів України та магнетично притягнули до себе на свято представників інших націй, то це без перебільшення великий вклад у нашу спільну перемогу, — сказав на завершення цієї історичної події місцевий душпастир, додаючи, що: мабуть, не має сьогодні жодного присутнього, хто не відчув би між нами реальну присутність невидимо Господа, Який завжди є присутній там, де в Його ім’я єднаються ті, що люблять одні одних і свою Батьківщину».
Повідомила Юля Гриб
Фото Андрій Савкан та Анна Медведюк, Марина Бусулeак




























