Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Почути голос Ісуса і бути Його друзями»: у Вішано відбувся IV з’їзд вівтарних дружин
4 вересня 2026
З 31 серпня по 3 вересня 2026 року у Вішано відбувся IV з’їзд вівтарних дружин Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, присвячений пам’яті блаженних Пратулинських мучеників.
Цьогорічна зустріч об’єднала понад 60 учасників із різних парафій та громад Екзархату. З’їзд став нагодою для вівтарників не лише поглибити свої знання про Святу Літургію та церковну традицію, але й зміцнити дружбу, спільність і молитву.
Перший день розпочався привітальним словом Відповідального за вівтарні дружини Екзархату о. Ігоря Стуса. Священник розповів учасникам про історію Пратулинських мучеників, їхнє свідчення віри та подвиг, за який Свята Церква визнала їх блаженними. Від самого початку з’їзду важливою допомогою в організації та проведенні програми стала присутність семінаристів — бр. Владислава Клюцука та бр. Володимира Гладія — разом з аніматорами табору Данієлем Клюцуком та Максимом Сташком.
Першу духовно-пізнавальну зустріч провів директор Літургійного відділу о. Михайло Паляк. Його лекція була присвячена темі «Свята Літургія». У цей же день учасники молилися Молебень до блаженних Пратулинських мучеників.
Другий день розпочався відвідинами місцевого камальдольського монастиря XVII століття. Учасники мали можливість ознайомитися з історією монастиря та відвідати крипту, де поховані, зокрема, українські ченці зі Львова. Згодом під проводом директора Відділу душпастирства молоді о. Святослава Титуляка відбулося знайомство учасників та праця в групах. День завершився спільним вечірнім богослужінням.
Третій день з’їзду був присвячений паломництву до П’єтрельчини — міста, де народився святий отець Піо з П’єтрельчини та де розпочався його шлях віри. Розповідь про це особливе місце підготував бр. Володимир Гладій, який навчається у Болонській духовній семінарії. Вівтарники відвідали музей святого отця Піо, дім його родини Форджоне та храм Святої Анни, де святого було охрещено. У храмі учасники мали можливість молитися Божественну Літургію, яку очолив о. Святослав Титуляк.
Також паломники відвідали каплицю та санктуарій, пов’язані з духовним шляхом святого отця Піо та місцем, де він отримав стигмати. На цьому святому місці спільно молилися за мир в Україні.
Четвертий, завершальний день з’їзду став особливо урочистим. До вівтарних дружин завітав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату в Італії. Владика очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Святилищі Богоматері Потіхи. Під час проповіді владика Григорій Комар звернув увагу на те, наскільки складно в сучасному світі, сповненому різноманітних інформаційних потоків і голосів, розпізнати правду та зрозуміти, чого варто триматися, а що — відкинути. Саме тому, наголосив владика, християни мають особливо пильно слухати голос Ісуса Христа. «Він є сам правдою, Він є нашою дорогою і Він є нашим життям», — зазначив Апостольський Адміністратор.
Говорячи про те, де сьогодні можна почути голос Христа, владика звернув особливу увагу на Святе Письмо та Євхаристію. Слово Ісуса, звернене до його сучасників, не втратило своєї актуальності й сьогодні, адже воно залишається духовною основою та орієнтиром для життя християнина.
Окремо владика Григорій роздумував над євангельською подією помноження хлібів. Христос показує, що людині потрібен не лише фізичний хліб, але й духовний — той, що дає життя душі. Цим духовним хлібом є Пресвята Євхаристія — Христос, який у Божественній Літургії дає Себе людям.
Проповідник підкреслив, що участь у цьому священному дійстві є великим даром і радістю для кожного християнина: у Євхаристії хліб і вино стають Тілом і Кров’ю Христа, щоб люди могли жити з Богом і бути єднаними з Ним та між собою. Роздумуючи над служінням вівтарників, промовець звернувся до образу хлібів, які люди принесли Ісусові, а Він їх помножив. Так само кожен вівтарник приносить Христові те, що має: свій час, сили, здібності та готовність служити. Навіть те, що може здаватися малим, у руках Бога може стати великим даром для інших.
Особливе місце у проповіді владика Григорій приділив слову «дружина», пов’язуючи його зі словами «дружба» та «друг». Він наголосив, що Ісус Христос називає своїх учнів не слугами, а друзями. Христос пропонує кожному свою дружбу і хоче бути нашим Другом. «Ісус нам пропонує свою дружбу, Він хоче бути нашим другом», — наголосив владика.
Водночас ті, хто служить Христові та Церкві, покликані бути друзями між собою. Саме дружба, взаємна підтримка та спільне служіння допомагають молодим людям зростати у вірі та залишатися разом у церковній спільноті.
На завершення єпископ подякував вівтарникам за їхнє служіння Богові, Церкві та українському народові. Він заохотив їх не соромитися своєї приналежності до українського народу, берегти свою віру та бути готовими віддавати свій час і сили для добра інших. «Не всі стануть священниками, але кожен із нас може назавжди залишитися служителем — служителем Бога, своєї Церкви, свого народу і своїх друзів», — підкреслив Апостольський адміністратор. Він побажав, щоб кожен учасник з’їзду й надалі відкривав у своєму житті покликання до служіння — Богові, Церкві, українському народові та своїм ближнім.
Після завершення Божественної Літургії вівтарники отримали єпископське благословення. На згадку про з’їзд кожен учасник отримав щоденник вівтарного дружинника та пам’ятні подарунки.
IV з’їзд вівтарних дружин став часом молитви, навчання, паломництва та братерської єдності. Ці дні допомогли молодим учасникам глибше усвідомити своє служіння біля престолу та важливість дружби — з Христом і між собою.
Повідомив бр. Володимир Гладій
