Подружні діалоги: я-ти, Ми

Внаслідок поверхневого спілкування ми зустрічаємося з відчуженням, втомою один від одного, проводимо дні та ночі без погляду, ніжності чи приязного слова… І десь в глибині серця може виринати запитання: «Навіщо мені цей шлюб? Куди ми рухаємось разом?»

Діалог у подружжі

Діалог є привілейованим і незамінним способом переживання та вираження зрілого кохання в подружньому та сімейному житті, проте він потребує тривалого вправляння. Чоловіки та жінки мають різні способи спілкування: те, як ви ставите запитання, як ви відповідаєте, який тон використовуєте, час та місце і багато інших факторів можуть впливати на спілкування. Крім того, завжди необхідно розвивати належне ставлення, яке є виявом любові та робить можливим справжній діалог.

Для того щоб діалог у подружжі був цілющим джерелом, необхідно виділити собі час, якісний час, який полягає в терплячому й уважному слуханні, поки інший не висловить усе, що йому потрібно висловити. Це вимагає свого роду аскетизму: не починати говорити, поки не настав відповідний момент. Замість того, щоб почати висловлювати думки чи поради, переконайтеся, що ви почули все, що має сказати інша особа. Спробуйте створити внутрішню тишу, щоб слухати без шуму в серці та розумі: позбутися поспіху, відкласти власні потреби та нагальність, звільнити простір у собі, щоб почути. Часто одному з подругів потрібне не вирішення його проблем, а бути вислуханим.

Він має відчути, що його біль, його розчарування, його страх, його гнів, його мрії були сприйняті. Подружжя часто скаржаться: «Він мене не слухає. Коли здається, що він це робить, насправді він думає про щось інше». «Я говорю і відчуваю, що вона чекає, коли я закінчу». «Коли я розмовляю, він намагається змінити тему або дає мені швидкі відповіді, щоб завершити розмову».

Уникнути таких ситуацій можна, виявляючи знаки уваги іншому та демонструючи свою прихильність, емпатію. Любов долає найгірші перешкоди. Коли ми когось любимо або відчуваємо, що нас люблять, ми можемо краще зрозуміти іншого та висловлюватися, подолати власну вразливість, яка змушує нас боятись іншого, наче «конкурента». У християнському подружжі діалог — це дія Бога, дія, на яку Він запрошує нас відкритися, адже саме через слухання та прийняття іншого ми можемо виплисти на глибину стосунків, де Бог хоче торкнутися наших ран та зцілити їх. Бути подружжям — це неодноразово ставати до бою для того, щоб зберегти любов, а не руйнувати ії. Тому знайти час, щоб сісти та спільно замислитися над подружніми та сімейними стосунками у Божій присутності, є найкращим внеском у розвиток та налагодження стосунків. Проте, часом навіть сімʼї, які моляться разом, не виділяють часу на глибокий діалог.

Молодих людей, які нещодавно одружились і мали певний ідеал щодо свого подружнього життя, поглинули домашні справи, робота, діти, поспіх, і, врешті, вони не знаходять часу, щоб поставити собі запитання про їхнє сімейне життя: «Якою би мала бути наша сім’я? Якою вона є? Що можна покращити чи змінити? Де є Бог серед усього цього хаосу?» Неодноразово в такій ситуації в сімʼю проникає безлад: молитва і сімейні традиції перетворюються на рутину, виховання дітей скорочується тільки до рефлексів, часто нервових. Саме для того, щоб не впадати в рутину та поверхневість, варто практикувати подружній діалог, який допоможе відновити атмосферу подружньої любові та впорядкувати сімейне життя.

Подружній діалог — це час, де ми досвідчуємо благодать Божої присутності у Таїнстві Подружжя, яку прийняли. В цьому Таїнстві ми взяли відповідальність один за одного та закоренили свою єдність у Богові, і саме в подружньому діалозі можемо постійно відновлювати в собі цю свідомість і торкатись її через глибоке спілкування.

Подружній діалог — це досить довгий час, проведений у спокої, щомісяця, разом, який покликаний усунути все те, що загрожує подружній єдності. Попереднє планування та регулярність таких зустрічей забезпечить подружжю стабільний усвідомлений аналіз різних сфер свого життя та навчить щиро висловлюватись, озвучувати свої почуття, слухати та приймати свого подруга таким, яким він є.

Практика діалогу, або подружнє «засідання»

Глибоке спілкування у подружжі є особливим часом слухання Бога та відкриття Його волі щодо нашого подружжя. Як розпочати таку практику в подружжі? Найперше, потрібна добра воля обох та щирість, насамперед, щодо самого себе.

1. Приготування: організувати час, де ми тільки вдвох, де ніхто не буде відволікати, забрати всі перешкоди, телефон та інше. Атмосферу діалогу потрібно приготувати насамперед у своєму серці, радістю й молитвою, аби вона стала вільною і духовною. Налаштуватися прийняти дари, які Бог готує нам через подруга, якими він він хоче з нами поділитися. Не поспішайте!

2. Хід діалогу: почніть з молитви, станьте перед Божим обличчям. Можна почитати уривок зі Святого Письма, важливо дати місце спонтанній молитві. Така молитва найчастіше зближує серця. Поверніться до джерел вашої любові, до ідеалів, з якими ви розпочали спільний шлях. А потім поверніться до теперішнього. Порівняйте колишні ідеали з нинішньою дійсністю. Спробуйте зробити подружній іспит сумління. Запитайте себе, чи Бог є справді тим Першим, кому ви хочете служити у своїй сімʼї.

На яких сферах нашого життя потрібно зосередитись?

• Особисте життя: постаратися об’єктивно оцінити себе перед подругом і прийняти відповідні рішення;
  
• Ти і я: якою є наша єдність фізична, почуттєва, інтелектуальна, духовна? Що можемо покращити?
  
• Ми і наші діти: поглянути на кожну дитину очима Господа; Чи ми не виховуємо дітей для себе замість того, щоб робити це для них самих? Чи маємо ми достатньо часу для розмов із ними? Чи ми обоє застосовуємо однакові виховні методи? Як виглядає наша сімейна молитва?
  
• Ми та інші: рідні, друзі, сусіди, співпрацівники; Чи наша сім’я є відкритою для інших?
  
• Ми і Бог: Його воля щодо нас, спільна молитва, життя Таїнствами, релігійні практики, читання Святого Письма, участь у житті Церкви.
  

На шляху до практикування таких діалогів ми не оминемо труднощів. Як можна в конкретний день в конкретну годину бути налаштованим на таку щиру та відверту зустріч? Адже такі розмови зазвичай спонтанні, але будьмо щирими: тоді на них можемо чекати місяцями. Ми повинні навчитися їх організовувати самі.

Чоловіки та жінки кардинально відрізняються, тому цю різницю потрібно сприймати позитивно і шанувати її, як джерело взаємного збагачення. Важливо знайти в собі відвагу порушити важкі проблеми, логічно все пояснити, вислухати протилежну думку навіть тоді, коли згода видається неможливою. В будь-якому разі, це дозволить пізнати індивідуальність іншої особи та наповнитися повагою до неї. І, можливо, розпочати у Богові пошук єдності набагато глибшої, ніж виключно в людському вимірі.

Ми неодмінно зустрінемося зі страхом. Найперше зі страхом пізнання того, ким я є насправді, зняти свої маски, або ж зі страхом пізнати всю правду про подруга. Мабуть, кожен зустрічається з тим, що створив собі певний образ свого чоловіка чи дружини, і відкрити правду про те, що він чи вона є зовсім іншим ніж наше уявлення про нього є для нас серйозним викликом. Ми також можемо зустрітися зі страхом стати перед Божим Лицем. Перед ним ми не можемо надягнути маску побожности і похвалитися своїми досягненнями. Бог завжди кличе нас до чогось більшого, до більшої любові. Більша любов потребує більшої відкритості, часом навіть самозречення. Тому, коли запитуємо Бога, чого Він очікує від нас, будьмо готові на вимогливу відповідь.

Окрім щомісячних глибоких діалогів, доброю практикою пізнання один одного, яка не вимагає багато часу є запитання для спільного ділення. Можна виділити 20 хвилин впродовж дня чи під час побачення, щоб поділитися відповідями на одне із запропонованих нижче запитань. Такі недовгі зустрічі-ділення допоможуть пізнавати і відкривати нашого подруга по-новому.

Пам’ятаймо, що діалог у подружжі буде плідним, якщо нам є що сказати, а це вимагає внутрішнього багатства, яке живиться з читання, особистих роздумів, молитви та відкритості до суспільства. В іншому випадку розмови стають нудними і суперечливими. Якщо хтось із подружжя не дбає про власний дух і не має стосунків з Богом та іншими людьми, сімейне життя стає одноманітним, а діалог — убогим.

Приклади запитань, які можна розглянути на недовгих зустрічах:

• Як я почуваюсь, коли ти показуєш, що я особлива/ий та важлива/ий для тебе? Опиши детально з любов’ю.
  
• Як я почуваюсь, коли ти даруєш мені подарунок чи робиш для мене сюрприз? Опиши детально з любов’ю.
  
• Чи намагаюсь я контролювати моє/наше майбутнє, чи я довіряю Богові, що Він потурбується про нього?
  
• Що я можу зробити, щоб краще слухати тебе?
  
• Чи вважаєш ти, що ми живемо відкритим, дружнім до оточуючих життям (ми відкриті, доступні для друзів та знайомих, щирі та прості в спілкуванні)? Коли востаннє ми запрошували до себе гостей? Скільки часу ти хотів би проводити з друзями/рідними? Як часто ти хочеш ходити в гості і запрошувати гостей до себе? На скільки важливо для нас жити таким відкритим дружнім життям? Чи є збудування глибоких дружніх стосунків нашою сімейною цінністю?
  
• Опишіть один з ваших найщасливіших спільних спогадів. Як ви почуваєтесь, коли розповідаєте про це?
  
• Як часто я роблю невеличкі «зупинки» в житті — щоб подумати, побути на самоті, насолоджуватись природою чи просто милуватись красою навколишнього світу разом? Чи потребую я більше таких «зупинок»? Що ми можемо робити, щоб допомогти один одному мати такі «життєві зупинки»?
  
• Які мої найбільші мрії на майбутнє?
  
• Як я почуваюсь, коли чую/думаю про те, що ми, як пара, можемо змінити світ навколо нас? Яким чином ми можемо/хотіли б змінювати світ довкола?
  
• Що я вважаю моїм найбільшим благословенням в житті?
  
• Чого я потребую від тебе на цьому тижні? (конкретної допомоги в чомусь/особливої уваги тощо).
  
• Як наше кохання/поведінка демонструють оточуючим справжній сенс та глибину подружнього життя? Як ми як пара можемо передати оточуючим справжній задум Бога для сім’ї?
  
• Поділіться своєю ідеєю для незабутнього романтичного побачення, яке ви хотіли б влаштувати найближчим часом.
  
• Яку якість/рису характеру я бачу в тобі, якою я особливо захоплююсь?
  
• Як ми ділимось нашою любов’ю з оточуючими? Як ми виявляємо нашу любов до близьких людей/батьківдрузів/колег по роботі чи навчанню/знайомих/чужих людей?
  
• Чи вважаю я, що наш стиль життя радикально відрізняється від стилю життя більшості людей сучасного світу? Що є особливого в нашій родині/в стилі життя нашої сім’ї? Що відрізняє нас як пару (як родину) від решти сучасних родин?
  
• Як я зазвичай виражаю любов, ніжність до наших дітей?
  
• Які мої життєві пріоритети на найближчий час (рік/5 років)?

Дивіться також

4 березня Запрошуємо наречених на передшлюбні навчання 14 лютого Запрошуємо наречених на передшлюбні навчання 12 лютого Бог не хоче війни!