Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Повернутися до джерела свого покликання»: в Аріччі відбулися реколекції духовенства Апостольського Екзархату
16 жовтня 2026
13–15 жовтня в місті Арічча відбулися щорічні реколекції для священників Апостольського Екзархату. Духовні науки провадив о. Петро Жук, священник Київської архиєпархії УГКЦ. Їхньою головною темою стало повернення до джерела священничого покликання, відновлення радості служіння та стосунків із Христом.
«Не ми зробили перший крок у нашому священстві. Це ініціатива Бога»
Роздумуючи над гідністю священства, о. Петро Жук наголосив, що його основою є не особисті заслуги, здібності чи досягнення людини, а Божий вибір. Посилаючись на слова Христа «Не ви Мене вибрали, але Я вас вибрав» (Ів. 15, 16), проповідник закликав священників наново усвідомити дар свого покликання. «Не ми зробили перший крок у нашому священстві. Це ініціатива Бога стосовно нас. Від того починається вся гідність, все достоїнство наше», — зазначив реколектант.
Особливу увагу він звернув на слова апостола Павла про скарб у глиняних посудинах (пор. 2 Кор. 4, 7). За його словами, скарбом є Божественна благодать і довірене Христом служіння, тоді як глиняна посудина символізує людську крихкість священника, його обмеження та слабкості. «У глиняних посудинах археологи й сьогодні знаходять зерно, яке збереглося ще з античних часів. Ці посудини здатні зберігати його століттями. Але якщо така посудина розіб’ється, відновити її буде надзвичайно важко. Так само і з даром Божої благодаті, який ми носимо у крихких посудинах нашої людськості. Якщо будемо берегти цей дар, він упродовж усього нашого життя приноситиме добрі плоди», — наголосив реколектант.
Водночас о. Петро застеріг від небезпеки розділення особистого життя і священничого служіння. «Не можна бути священником лише під час богослужінь, а поза ними жити так, ніби Євангеліє не стосується наших реалій, слів, стосунків і особливо наших дій і наших рішень», — наголосив він.
Про небезпеку цинізму та спокусу бути незамінним
Говорячи про труднощі душпастирського служіння, о. Петро Жук звернув особливу увагу на небезпеку цинізму, який може зароджуватися в серці священника внаслідок пережитих образ, розчарувань чи несправедливого ставлення. Спочатку він може здаватися способом захиститися від болю, однак поступово призводить до знецінення людей, власного служіння та всього, що раніше було дорогим і святим. «Цинізм — це як рак», — застеріг реколектант, наголошуючи, що найбільша його небезпека полягає в поступовій втраті благоговіння перед святим. Адже з часом таке ставлення може торкнутися навіть Пресвятої Євхаристії — найбільшого дару священничого служіння.
Реколектант також звернув увагу на спокусу бути потрібним усім і брати на себе «головну роль» у житті парафії. Він наголосив, що добрий душпастир не повинен ставати центром усіх процесів, а має допомагати вірним відкривати власні дари та брати відповідальність за життя церковної спільноти. Водночас він закликав священників не оцінювати своє служіння кількістю людських схвалень чи вдячності, а вчитися дивитися на людей очима Христа, пам’ятаючи, що за складною поведінкою людини нерідко стоять біль, страх, самотність або пережиті зранення.
«Без Мене ви нічого не можете чинити»
Наступні духовні роздуми були присвячені сопричастю з Христом, Церквою та братами у священстві. Звертаючись до євангельського образу виноградної лози та гілок (Ів. 15, 1–8), реколектант наголосив, що справжні плоди священничого служіння народжуються не лише завдяки людським зусиллям, а передусім із живої єдності з Христом. «Гілка не приносить плід тому, що вона сильно „напружується“. Вона приносить плід тому, що є живою частиною, поєднаною з виноградиною», — пояснив о. Петро.
Особливе місце в цих роздумах посіла Євхаристія як джерело духовного життя священника. Проповідник наголосив, що серед численних душпастирських обов’язків священник не повинен втратити усвідомлення найбільшого дару свого служіння — можливості приносити людям живого Христа в Пресвятій Євхаристії. «Священник не повинен чекати, поки з’явиться вільний час для Бога. Потрібно свідомо берегти час для Того, заради Кого ми служимо», — закликав реколектант.
«Перебувайте в Моїй любові»
Підсумовуючи реколекції, о. Петро Жук запросив священників зберегти у серці євангельський заклик Христа як основу їхнього служіння: «Перебувайте в Моїй любові» (Ів. 15, 9). Він закликав духовенство повертатися до своїх громад із відновленою любов’ю до людей, яким вони покликані служити, особливо до тих, хто переживає біль війни, вимушене переселення, самотність та життєві труднощі.
«Забудуться всі наші ініціативи, дуже часто забудуться і всі слова, які були сказані. Але точно не забудеться одне — те, що людина відчувала любов від своєї Церкви, від свого священника і від Бога», — наголосив реколектант.
Упродовж реколекцій духовенство мало нагоду для спільної молитви, Божественної Літургії та спілкування. Пригадуємо, що вони розпочалися 12 жовтня з організаційної зустрічі, присвяченої актуальним питанням душпастирського життя Екзархату. На ній також було представлено нового священника о. Андрія Стасіва, який служитиме для українців у містах Аоста і Бʼєлла. 13 жовтня відбулася зустріч священників із Блаженнішим Святославом, наступного дня вони відвідали Папський палац у Кастель Ґандольфо, а 15 жовтня під час Божественної Літургії та панахиди священники помолилися за померлих душпастирів, які в різні роки служили українським громадам в Італії.
Наприкінці реколекцій Апостольський Адміністратор Екзархату владика Григорій Комар подякував о. Петрові Жуку за проведені духовні науки, свідчення віри та особистий досвід священничого служіння, яким він поділився зі священниками Екзархату. Окрему вдячність єпископ висловив співпрацівникам Курії, священникам, які долучилися до організації реколекцій, та всьому духовенству за щоденну душпастирську працю.
Відділ комунікацій Апостольського Екзархату
