Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Представники Катехитичного відділу взяли участь у формаційному курсі
23 липня 2026
У місті Асоло, регіон Венето, з 12 по 19 липня 2026 року відбувся формаційно-освітній курс для директорів, координаторів та працівників катехитичних відділів італійських дієцезій, а також відповідальних за формацію катехитів.
У ньому взяли участь 70 осіб. Захід проходив у приміщенні Духовного дому св. Доротеї, яким опікуються сестри однойменного згромадження. Національна школа для координаторів євангелізації та катехизації запропонувала тиждень формації, який запрошував кожного учасника заново відкрити світ не як перешкоду для віри, а як місце, де Бог продовжує перебувати та діяти. Цьогорічна тема мала назву: «Благовісники у світі, що виходять поза межі видимого». Метою курсу було поглибити розуміння місії катехита, розвинути лідерські та організаційні навички, а також створити простір для обміну досвідом між представниками дієцезіальних катехитичних структур.
Від Апостольського Екзархату в Італії участь у курсі взяли: с. Луїза Цюпа, СНДМ, директорка Катехитичного відділу; п. Світлана Прокопчук, секретарка Катехитичного відділу та координаторка катехитичних курсів; о. Степан Тхорик, відповідальний за катехитичне служіння Флорентійсько-Болонського Деканату; та о. Іван Височанський, референт з євангелізації Катехитичного відділу. Формаційно-освітній курс був організований за сприяння Національного катехитичного відділу Єпископської Конференції Італії (Ufficio Catechistico Nazionale). Відповідальним за проведення курсу був о. Віто Сардаро, а координаторкою — с. Джанкарла Барбон у співпраці зі спільнотою організаторів.
Кульмінаційним моментом для представників нашого Екзархату стало ділення літургійною та молитовною традицією УГКЦ. Особливо зворушливим моментом братерського єднання стала спільна Божественна Літургія візантійського обряду італійською мовою, яка подарувала глибоке відчуття євхаристійного єднання. Її очолив о. Степан у співслужінні о. Івана. У центрі цієї подорожі пролунав Пролог Євангелія від Івана: «Слово стало тілом і перебувало між нами». Бог не вирішує спасати світ здалеку. Він не залишається глядачем історії і не входить у людство як випадковий гість. Він стає тілом, приймає крихкість людського існування та розкидає свій намет серед людей. З цього моменту світ більше не є просто місцем суперечностей, а стає привілейованим місцем Божої присутності.
Весь тиждень в Асоло відображав цей стиль, поєднуючи лекції, семінари, дискусії та спілкування. Це була справжня церковна лабораторія, у якій формування стало не просто передачею знань, а конкретною вправою оновленого світогляду. Мабуть, саме це і є найціннішою спадщиною, переданою учасникам. Наприкінці тижня спільним відчуттям було те, що вони отримали набагато більше, ніж просто кілька навичок. Учасники вирушили додому з важливим питанням: як ми можемо продовжувати жити у світі з тими самими почуттями, що й Христос Ісус?
Можлива відповідь пролунала у словах богослова П’єранджело Секвері, згаданих під час подорожі: Церква покликана повернутися до того, щоб бути «Церквою любові до ближнього», Церквою, «яка дозволяє зворушуватися людству, спільному для нас». Це, власне, і є стиль Ісуса, Сина, даного Отцем світові: не Церква, замкнена у турботі про себе, а спільнота, яка входить у справи людства з повагою, довірою та співчуттям.
Світлана Прокопчук, секретарка Катехитичного відділу та координаторка катехитичних курсів, підсумовуючи свій досвід, зазначила: «Мої корені у світі. Моє серце у світі. Моя місія — для світу. Протягом цього насиченого тижня молитви, роздумів та спілкування ми відчули, що означає бути однією великою родиною. Хоч ми й з різних місць — від Мілана до Генуї, від Неаполя до Сардинії, — нас об’єднує одна й та сама місія: відновити сили, відкрити нові ресурси та пам’ятати, що наше служіння полягає не лише у передачі знань, а передусім у свідченні Божої любові».
Отець Степан Тхорик наголосив на професійності та практичній цінності курсу: «Цей курс був дуже професійний, цікавий та корисний для священників і катехитів. Ми мали можливість не лише поглибити свої знання через зустрічі, лекції та обговорення, але також побачити, як працюють організатори курсу, як вони зацікавлюють аудиторію та доступною мовою передають інформацію. Ми мали змогу вчитися у них організовувати подібні заходи».
Особливо цінною, за словами отця Степана, стала практична лабораторія, де учасники не просто слухали лекції, а спільно шукали відповіді на актуальні питання, відкриваючи нові ідеї та підходи до катехитичного служіння. Отець Іван Височанський, один із чотирьох представників Апостольського Екзархату, які взяли участь у формації Єпископської Конференції Італії в Асоло, поділився своїми пережиттями: «Цей курс став для мене глибоким пережиттям єдності та професійного зростання. Програма вирізнялася особливою динамікою: щодня після обіду ми працювали у практичних лабораторіях з експертами».
Отець Іван зазначив, що особливо цінним для нього стало навчання у біблійній лабораторії за методом «герменевтичного кола», де Боже Слово стає центром, що поєднується з конкретним життям людини. Зворушливим моментом братерського єднання стала спільна Божественна Літургія візантійського обряду італійською мовою, яка допомогла учасникам відчути красу єдності Церкви та взаємного прийняття. «Цей тиждень дав мені не лише цінні методичні інструменти для ефективної євангелізації, а й велику радість від зустрічі з людьми, які щиро живуть вірою та катехизують», — підкреслив отець Іван.
Формаційний курс став нагодою для учасників поглибити знання, зміцнити духовні зв’язки та відкрити нові шляхи служіння, пам’ятаючи, що справжня місія катехита полягає не лише у передачі знань, а передусім у тому, щоб бути живим свідком Божої любові у сучасному світі.
Повідмила Світлана Прокопчук, секретарка Катехитичного відділу та координаторка катехитичних курсів
