Проповідь Владики Діонісія на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

Лк. 1, 24–38; Євр. 2, 11–18

Сьогодні свято Благовіщення — Початок Нового Завіту, коли завдяки відповіді Марії Бог єднається з людиною нерозривним союзом на віки віків.Прийшла бо повнота часу, коли людина може у повній відкритості розмовляти з Богом, не ховаючись від Господа, як Єва. Марія дає повний простір для Святого Духа, і Бог може воплотитися в її лоні. Довга ця історія спасіння, яка йшла до цієї «повноти часу»: вірою Авраама, який був готовий пожертвувати своїм єдиним сином; вірою Мойсея, який визволив Ізраїльський народ з Єгипетської неволі; вірою пророків, які слухали і говорили в імені Бога. Проте доходить до повноти у Діві Марії. Господь у ній не зустрічає жодної перепони.

Абсолютна прозорість, абсолютна відкритість, абсолютний послух у дорозі історії спасіння: «Ось я!», «Я тут!», «Говори, Господи, твій слуга слухає!», «Ось я Господня слугиня; нехай зі мною станеться по твоєму слову!». І Бог знаходить повний свобідний простір у людині, і єднається з нею на віки нерозривним союзом. Це новий і вічний союз Бога з людиною в одній особі Ісуса Христа. І відповідь архангелові Гавриїлові: «Ось я Господня слугиня; нехай зі мною станеться по твоєму слову!» зберігається у серці Богородиці до самого її успіння. Ця сама відповідь, коли треба іти до Вифлеєму, коли втікати до Єгипту, коли повертати до Назарету, коли стояти під хрестом… «Нехай зі мною станеться по твоєму слову!».

До речі, до сьогодні існує така традиція в нашій Церкві, щоб Богородицю звати «Рабинею Господньою», покликаючись на буквальний переклад цієї відповіді з грецької мови. Рабиня не є вільною особою. Богородиця очищена від усякого рабства, абсолютно прозора, вільна, чиста, без найменшого закриття. Не рабиня, а слугиня Господня!

1. Марія абсолютно відкрита на служіння

Як Богородиця є абсолютно відкритою до Господа Бога, так є повністю відкритою для потребуючих, бо зразу ж після Благовіщення, почувши про вагітність своєї родички Єлисавети, вона «зібралась, і пустилася швидко в дорогу в гірську околицю». Іде вона важкою і небезпечною дорогою, чотири дні ходи, трохи більше ніж 150 км. Вона не боїться такої дороги, аби тільки послужити Єлисаветі. І готова до служіння до кінця свого життя.

2. Щаслива та, що повірила…

«Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк. 1, 45) — тими словами привітала її Єлисавета. Блаженна та, що повірила… Так глибоко повірила, що воскреслий Ісус не потребує їй з’являтися після свого воскресіння, бодай нічого такого немає записано у Святому Письмі. А Христос з’являвся тільки тим, що були слабші у вірі, і картає невірного учня Тому: «Побачив мене, той віруєш! Блаженні ті, що не бачивши, увірували» (Йо. 21, 29). Хоча й деякі побожні люди хочуть «захистити» Богородицю, стверджуючи, що Христос спершу їй об’явився. Богородиця не потребує такого захисту, це радше було б пониженням її віри.

Тропар Благовіщення оспівує це таїнство такими словами: «Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: „Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою“. Це повнота часу довгої історії спасіння. Це початок Нового Завіту: у лоні Марії Бог з’єднався з людиною на віки нерозривним союзом. Людина вже має доступ до спасіння, якщо вона єднається з Тим, хто з’єднав Бога і людину — з Ісусом Христом. Це Благовість для кожної людини!

Ми покликані святом Благовіщення повірити в Божий задум щодо нас. Богородиця є тим найвищим зразком, як відкрити себе на той Божий задум, сказати Богові оте «Так!», як вона сказала «Так!», що буде продовжуватися у Молитві Господній: «Так, Отче, нехай святиться твоє ім’я; Нехай прийде твоє Царство; Нехай буде твоя воля»… Це слухняність на Боже Слово, гостинність, готовність, відданість, радість… «Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Господі, Спасі моїм»… також і серед життєвих випробувань.

Сьогодні ми також слухали читання з листа до Євреїв, а останні слова були такі: «Хто страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу» (Євр. 3, 18). І допоможе нам, у наших пробах. Саме слово «Гавриїл» перекладається як «сила Божа». Сила Божа, яка долає навіть найбільші життєві випробування. Тому сьогодні величаємо Богородицю, співаючи: «Архангельськимголосом кличемо до Тебе, Пречиста: Радуйся, благодатна, Господь з Тобою».

Сьогодні минає сто перший рік після відходу Блаженної Йосафати у вічність, саме у День Благовіщення Пресвятої Богородиці. Сьогодні Сестри Служебниці завершують Рік Блаженної Йосафати з приводу Ювілею 150-ліття від її народження. Саме блаженна Йосафата віддзеркалює і продовжує місію Богородиці у світі. Вона слухняна на Божий голос, покірна, навіть серед найбільших життєвих випробувань вірна до кінця. Блаженна Йосафата є та, що служить. Це перша Служебниця Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, і вона передає своїм сестрам харизму «служити, де найбільша потреба, все на славу Божу!».

Молимося сьогодні за всіх Сестер Служебниць, щоб продовжували харизму Блаженної Йосафати у світі, а також за нові покликання до їхнього Згромадження і взагалі до богопосвяченого життя. Допомагай і нам, Богородице, відкриватись на Божий задум щодо нас, щоб сказати «Так!» Богові навіть серед найбільших випробувань. І «сила Божа» Архангел Гавриїл нам об’явиться у житті і в сучасних випробуваннях з причини епідемії. Молися за нас, Блаженна Йосафато, щоб розуміти і втілювати у життя заповідь любові, місію служіння там, де найбільша потреба. Амінь.

Дивіться також

13 листопада У Мілані відзначили 23-тю річницю української громади і храмовий празник 12 листопада «Священномученик Йосафат є свідком і прикладом надії, яку усі ми повинні плекати» — Апостольський Екзарх під час Літургії з нагоди літургійного спомину святого 5 листопада Проповідь Владики Діонісія в 24 неділю після Зіслання Святого Духа