Проповідь владики Григорія в день Різдва ГНІХ в катедральному храмі Апостольського Екзархату в Римі

Христом Рождається!

Дорогі, брати і сестри!

Кожен із нас у ці святкові дні Христового Різдва шукає свою дорогу до Вифлеєму. Так, як колись її віднайшли мудреці зі Сходу, так, як її знайшли пастирі, які стерегли своє стадо на вифлеємських полях, так і сьогодні ми всі запрошені ангелом, щоби прийти і поклонитися новонародженому Христові. Ми запрошені знайти дорогу до Нього — Того, хто прийшов у цей світ, щоби бути з нами і спасти нас.

Ми щиро дякуємо Господу за те, що Він народився не в розкішному палаці, а в убогій стаєнці. Бо якби Він народився в палаці — хто з нас наважився б туди увійти? Чи мали б ми сміливість вирушити в таку дорогу? А тому, що Він народився в убогості, у місці, відкритому для кожного, — кожна людина може прийти до Нього. І тому ми маємо сміливість наблизитися до Нього і прийняти Його як свого Спасителя.

Але навіть у Різдві не всі знайшли цю дорогу. Коли мудреці прийшли до Єрусалиму і запитували, де народився Цар, книжники відразу знали відповідь — у Вифлеємі. Та ані Ірод, ані вони самі не пішли поклонитися Христові. Вони знали — але не рушили.

І ця історія триває й сьогодні. Немає, мабуть, людини, яка б не чула, що Христос народився. Та дехто приймає цю звістку з байдужістю, а інші — навіть з ворожістю, намагаючись жити так, ніби у світі немає Божої присутності, Божого закону і Божої любові.

Але, щоб бути сильними, ми маємо бути Божими. Маємо бути з Богом. Прийняти Його у своє життя, як Йосип і Марія. Запалати тим прагненням, яким горіли пастушки, — прагненням бути з Ним, прийти до Нього.

І Він нас чекає. Кожен із нас для Нього бажаний. Це для нас Він народився. Сьогодні в місті Давидовому народився для вас Спаситель — Христос.

У Старому Завіті люди знали, що Бог є. Мойсей почув Його ім’я: «Я є Той, Хто є». А сьогодні, у Різдві, ми знаємо більше: Бог не лише є — Він є з нами.
Еммануїл. З нами Бог.

Він прийшов, щоб ми не відчували себе самотніми, покинутими, зрадженими. Особливо сьогодні, у важкий час для нашого народу, Він народжується, щоб бути з нами — не з агресорами і вбивцями, а з тими, хто терпить. Він знає наш страх, наш біль, наші рани. Бо Його теж хотіли вбити. Бо і для Нього не знайшлося місця в домі. Бо і Його відкинули.

І тому Він — наша потіха, наша надія, наша сила і наша радість.

Щиро дякую всім вам за спільну молитву, за родинне святкування Христового Різдва. Дякую тим, хто стояв під дощем, щоб бути тут, щоб привітати Христа. Дякую хору за прекрасний, святковий спів.

Особливо дякую і вітаю наших дорогих священників. Ви покликані бути, як Вифлеємська зоря — показувати людям дорогу до Христа і самим нею йти, долаючи труднощі. Нехай світло вашої віри, молитви і любові буде яскравим і розганяє темряву зневіри та зла.

Багато з нас учора телефонували рідним в Україну. Хтось святкував без світла, без електрики. Але, можливо, саме це допомагає нам глибше зрозуміти цінність Божого світла. Бо без нього темрява легко поглинає людину.

Нехай наша коляда сьогодні долине до кожного куточка України — до Луганська, Донецька, Маріуполя, Куп’янська, Покровська — усюди, де є наші люди, які з надією приймають звістку про народження Христа.

Нехай новонароджений Спаситель благословить кожного з вас. Нехай обійме своїми рученятами кожну українську дитину. Нехай буде нашою опорою і силою щодня.

Бо Бог послав Свого Сина у світ не для того, щоб світ засудити, а щоб спасти світ — спасти кожного з нас.

Нехай Божа радість прожене смуток із наших сердець.
Нехай торкнеться сердець наших захисників.
Нехай увесь наш народ єднається у прославі Бога, співаючи:

Прийшов днесь із небес,

Щоби спасти люд увесь

І утішив усіх.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

† Григорій