«Прощення, яке звільняє: шлях до Бога і ближнього» — проповідь у Неділю прощення

Дорогі брати й сестри!

Наступного тижня розпочинається Великий піст, час глибокої призадуми над своїм життям, тож сьогоднішнє Євангелія дає нам вказівки на що найперше вартує звернути увагу для того, щоб стати кращими, ближчими в любові до Бога та людей. Бачимо, що на початку Христос говорить про важливість прощення: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. 15. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших». Саме прощення образ є тим інструментом, який руйнує стіни гордині, та звільняє серце від ланцюгів егоцентризму…

Одна жінка описала історію зі свого життя. І ось що вона розповіла: «Я з чоловіком прожила разом у шлюбі понад двадцять років, у нас було двоє дітей. І коли мені виповнилось сорок, то дізналась, що чоловік покохав іншу жінку. Після того життя неначе припинилося. Чоловік не подавав на розлучення, оскільки та інша жінка була також заміжня і не хотіла покидати свою сім’ю, а я не могла погодитися на таке подвійне життя. Два роки я намагалася різними методами якось наладити відносини з чоловіком, але виходило ще гірше. Коли наші відносини дійшли вже до краю, я заволала до Бога. Через три дні я пізнала у церкві Христа. І ось уже майже тридцять років я не розлучаюсь з ним ні на мить. З чоловіком на жаль ми розлучились, але я довший час осуджувала його, часто говорила про нашу проблему з іншими людьми, звісно завжди звинувачуючи його. Ненавиділа ту жінку, тобто спокою не було.

І якось одного разу мені довелось зустрітись з цією жінкою. Вона сиділа в автомобілі і в бічному дзеркалі ми побачили одна одну. Я відчула, що вона наче вдавила себе в сидіння, коли побачила мене. І ось я проходжу повз її авто і думаю про себе: „Так, дорогенька, хороша ти християнка, сильно подібна на Христа, от тільки Ісуса люди всюди шукали, щоб хоча б доторкнутися до Його одежі, а від тебе люди жахаються“. І тут я розвертаюся та рішуче іду до неї. Вона стала кричати, щоби я не підходила, але я спокійно сказала, щоб вона мене не боялась. Підійшовши до автомобіля я їй сказала: „Пробач мені, будь ласка за все те зло, що було між нами. Я жила тоді без Бога і диявол хотів погубити нас обох. Але тепер я з Христом. Він мій мир, спокій і прощення, і я не тримаю на тебе більше зла, ні на колишнього чоловіка“. Закликала її, як не дивно, до покаяння, подарувала Новий Завіт… Вона плакала, обнявши мене, і теж просила прощення. Тобто ми розійшлись, як найкращі подружки. Після цього випадку я щиро пробачила чоловікові і, як найближчій та дорогій людині, побажала щастя.

І так сталося, що через два місяці після того він відійшов до Вічності. Так ми для Бога і залишились — чоловіком та дружиною, оскільки ні він не женився, ні я більше заміж не вийшла. Протягом цього короткого часу я намагалась ще щось поправити в нашій сім’ї, і він, разом зі мною, цілий місяць ходив до церкви та також прийняв Христа. Те що я хочу відзначити — що є Рай на землі, це коли чоловік і дружина з Ісусом Христом. Так ось я місяць жила в Раю. І в мене прекрасний чоловік, просто ми на деякий час розсталися. Вміти щиро прощати це велике щастя»… І саме до такого прощення закликає нас Господь. А піст має допомогти нам смиритись, щоб побачити свою гординю, яка є причиною образ. Але справжній піст має бути таємний, як про то говорить Христос: «Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі».

Також піст тренує нашу волю, щоб ми вчилися не йти за інстинктами нашого тіла, а ставали більш духовними людьми.
Тож протягом цього Великого посту ми маємо чудову нагоду розставити пріоритети — що є справді важливим для нас, для земної мандрівки і спасіння душі. «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце». Амінь.