Псальми – молитва Ісуса та Церкви

Книга Псалмів — біблійна книга, що містить 150 богонатхненних пісень. Протягом століть вона є «голосом Нареченої (Церкви), яка звертається до свого Нареченого», як навчає Другий Ватиканський Собор у Конституції про Святу Літургію Sacrosanctum Concilium (п. 84). Вона продовжує молитовну традицію Єрусалимського храму та єврейської синагоги.

Назва книги походить від єврейського слова Tehillim, що означає «хвала», тобто прославлення Господа Його вірними. Грецька назва — Ψαλμοί (psalmoi) — вказує на музичний характер виконання цих священних пісень.

Звернімося до святоотцівської спадщини, яка протягом століть черпала натхнення з Псалмів і допомагає глибше зрозуміти їхнє значення в житті Церкви та кожного віруючого.

Як я ридав серед Твоїх гімнів і як наспівував, зворушений до глибини благозвучними голосами, якими сповнювалася Твоя Церква. Ті голоси вливалися в мої вуха, а в моє серце проникала правда. Згодом розгорілося сильне почуття побожності, сльози покотилися по моєму обличчі, і добре було мені з ними».

(«Сповідь», IX, 6, 14)

Цими глибокими словами святий Августин описує власний досвід молитви Церкви та свідчить про потужний вплив літургійного співу на своє навернення.

Псалтир подібний до величної цитаделі з численними вулицями, монументальними палацами й скромними будинками, урочистими храмами та гамірними площами. У цій книзі, по суті, зосереджене все життя віруючої людини: її радощі й сльози, надії та страхи, подяка й благання. Тут поетично відображено весь людський досвід — від найсвітліших і найзворушливіших митей до найболючіших випробувань.

Недаремно інший Отець Церкви, святий Атанасій, називає Псалтир книгою людських почуттів, колискою морального життя та дзеркалом душі, адже Псалми пробуджують у людині прагнення до чеснот. Хоча все Святе Письмо — і Старий, і Новий Завіт — є богонатхненним, саме Псалтир можна порівняти з багатим садом, у якому дозрівають плоди всіх інших натхненних книг.

Різноманітна символіка Псалмів

У Церкві перших століть поширилося христологічне тлумачення Псалмів. Їх розглядали як голос усього Христа — Голови і Тіла (vox totius Christi, capitis et corporis). У словах Давида християни розпізнавали голос Ісуса Христа, а в молитві Церкви чули багатоголосся всіх членів Його Містичного Тіла.

Псалмоспівець відкриває свої уста, а Бог наповнює їх: «Відкрий уста твої, і Я наповню їх» (Пс. 81, 11). Він знає, що без Божої ініціативи не зможе належно прославляти Господа: «Відкрий, Господи, уста мої, і язик мій звістить Твою хвалу» (Пс. 51, 17).

Псалми — це мед зі скелі (пор. Пс. 119, 103), духовний хліб для людини, яка мандрує пустелею життя (пор. Пс. 105, 40). Вони подібні до ріки, що випливає з храму, на берегах якої ростуть дерева, які приносять плід, а їхнє листя ніколи не в'яне (пор. Єз. 47, 12; Пс. 1, 3). Псалми є також духовною спорудою з живих каменів, що творять храм молитви — привілейоване місце зустрічі Бога зі Своїм народом.

Псалми не спонукають людину, яка молиться, віддалятися від повсякденної реальності чи втікати до міфічних або абстрактно-містичних небес. Навпаки, вони допомагають їй іти дорогами історії — навіть кам'янистими — і жити вірою як у дні радості та святкування, так і в темні ночі випробувань.

Псалтир відкриває свої пісні назустріч гомону людського життя: щоденній праці, сміху й сльозам, особистим драмам і трагедіям цілих народів. Проте крізь усі ці переживання проходить непохитна впевненість: «Бо батько мій і мати моя покинули мене, та Господь мене прийняв» (Пс. 27, 10).

Псалмоспівець, в особі якого промовляє весь Божий народ, добре розуміє цінність миру й трагедію війни. Він допомагає кожній людині пережити разом із Богом ненависть до ворогів, відчай, поразки та страждання, щоб, довірившись Господу, знайти силу й надію на перемогу.

Способи поділу Псалмів

За аналогією з п'ятьма книгами П'ятикнижжя (Тори) Псалтир поділено на п'ять книг:

• Вступ: Псалми 1–2

• Перша книга: Псалми 3–41

• Друга книга: Псалми 42–72

• Третя книга: Псалми 73–89

• Четверта книга: Псалми 90–106

• П'ята книга: Псалми 107–150

Існує кілька спроб різних авторів об'єднати сто п'ятдесят псалмів у єдиний тематичний шлях.

а) Сходинки духовної досконалості

За словами святого Григорія Ніського, послідовність п'яти книг Псалтиря, укладених із внутрішньо пов'язаних ідей, відображає духовне сходження людини до найвищого блаженства — єднання з люблячим Богом. Псалом, яким розпочинається кожна з п'яти книг, позначає чергову сходинку духовного шляху, а перший псалом кожної книги окреслює головну тему всього її змісту.

Таким чином можна виділити п'ять етапів духовного зростання:

• Псалом 1 — запрошення відмовитися від зла й обрати добро;

• Псалом 42 — прагнення єдності з Богом;

• Псалом 73 — відкриття справжнього добра через болісний досвід людської несправедливості, коли праведники страждають, а нечестиві, здається, процвітають;

• Псалом 90 — роздуми над незмінністю Бога та минущістю людського життя;

• Псалом 107 — проголошення Божого спасіння для всього людства;

• Псалом 150 — величне завершення Псалтиря вселенською хвалою Богові від усього створіння.

Так кожна людина може пройти разом із Псалмами спільну історію спасіння і зробити її власною історією зустрічі з Богом.

б) Щоденний молитовний маршрут

Інший підхід пропонує прочитання Псалтиря відповідно до ритму дня. Подорож розпочинається вночі, коли людина звертається до Бога (перша книга), переходить у світанок і день, коли зміцнюється довіра до Господа (друга книга), досягає полудня (третя книга), а ввечері псалмоспівець переживає особливу близькість Божої присутності (четверта книга). П'ята книга відкриває новий ранок, символізуючи оновлення життя.

Саме тому Церква широко використовує Псалми в Літургії годин, розподіляючи їх відповідно до добового кола молитви. Подібний ритм кожен християнин може запровадити й у своєму особистому молитовному житті, обираючи псалми для різних моментів дня.

в) Духовна подорож

П'ять книг Псалтиря можна також прочитати як етапи духовного життя людини: покликання (перша книга), молодість (друга книга), криза (третя книга), вихід із кризи (четверта книга) та духовна зрілість (п'ята книга).

Завдяки цьому кожна людина може знайти в Псалмах своє духовне дзеркало. Незалежно від віку чи життєвих обставин, вона впізнає себе в цих натхненних молитвах: у час навернення, духовної посухи, скорботи чи пошуку нової надії. Правда Псалмів допомагає залишатися зі Словом Божим навіть тоді, коли віра в Його присутність проходить через важкі випробування. Вона не є прикрашеною чи ідеалізованою, а чесно й правдиво відображає людський досвід крізь століття.

Псалми є справжнім Божим словом і водночас діалогом людини з Богом, у якому саме Бог першим виходить назустріч людині та доводить цей діалог до спасенного завершення. Людина шукає Господа так само, як Його шукав ізраїльський народ, усвідомлюючи себе Божим народом у дорозі, який живе Завітом із Тим, Хто об'явився як його Бог.

Тому Псалми є не лише молитвою людей, народжених у різних історичних обставинах, а й відповіддю самого Бога людині, Його об'явленням у молитві. У цьому полягає їхня унікальність і неповторність. Червоною ниткою Псалми проходять через усю молитовну традицію християнства, стаючи «нормою і правилом» кожної молитви.

Вони запрошують нас у подорож до зустрічі як із люблячим Творцем, так і з власним внутрішнім світом, щоб, стоячи в правді перед Богом і перед собою, ми могли жити життя в усій його повноті.

о. Роман Шимон
Відповідальний за біблійний апостолят в Апостольському Екзархаті, викладач біблійного богослов'я на Папському богословському факультеті Сицилії та Катехитичних курсах Апостольського Екзархату.

Дивіться також

3 червня Страсті, смерть і воскресіння: шістнадцята зустріч з вивчення Євангелія від Івана 26 травня Тайна Вечеря: пʼятнадцята зустріч з вивчення Євангелія від Івана 18 травня Воскресіння Лазаря: чотирнадцята зустріч з вивчення Євангелія від Івана