Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
Разом 20 років: у Савоні відзначили ювілей української громади
17 жовтня 2024
13 жовтня 2024 року у храмі Найсвятішого Серця Ісуса, розташованого на узбережжі Лігурійського моря в місті Савона, звершилось торжество 20 — річного ювілею української церковної громади.
Урочистості очолив Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Екзарх, у співслужінні з єпископом Дієцезії Савони-Нолі Монсеньйором Калоджеро Маріно, о. Пʼєро Джакозою, який є головою Ради з економічних справ Екзархату і давнім другом українського народу, а також капеланом і засновником спільноти — о. Віталієм Тарасенком.
У святкуванні взяли участь близько 250 осіб, які представляли місцеву владу, українську громаду та спільноти з міст Генуї, Кʼяварі та Імперії.
Почесними гостями були: мер міста — Марко Руссо, радник мера — Рікардо Віаджі, директор Карітасу — Моніка Сірі, директор відділу «Мігрантес» — Давіде Карнемолла та представники української асоціації «Покрова».
Розпочалося святкування молитвою на вервиці за мир в Україні, яка пролунала двома мовами, до якої долучилися також і єпископи.
Після завершення молитви на вервиці, Владик привітали представники трьох поколінь спільноти. Пані Наталія Позняк пригадала про зародження спільноти, про першу групу заробітчанок, про перші молитовні зустрічі, про перші труднощі і благословення. Пані Ірина Лозяк свідчила про її життєвий шлях у спільноті і про потребу продовження діяльності орієнтованої також на сім’ї та дітей, а діточки поділилися радістю, яку отримують, зустрічаючись в церкві та запросили всіх до спільної молитви.
Архиєрейська Божественна Літургія служилася двома мовами у супроводі двох парафіяльних хорів та активною участю діток.
В часі проповіді Владика Діонісій запросив усіх до роздумів над євангельською притчею про сіяча. Єпископ наголосив над потребою приймати Боже слово, щоб його присутністю ми визволитись від лукавого, щоб воно захистило нас перед злом, яке може увійти до нашого серця і стати для нас нищівним. Події в Україні спричиняють глибокі рани і тому, щоб спастися, ми маємо знаходити захист у Бозі. На завершення Владика подякував усім, чиї рідні є на фронті, на захисті України, а також запросив присутніх до молитви, щоб кожен пережив єднання небесного і земного.
На завершення єпископ Савони Монсеньйор Калоджеро підкреслив, що присутність української спільноти у Савоні — це дар від Бога. І побажав розвитку та зміцнення спільноти.
Громада Савони подякувала всім друзям спільноти за їхню присутність, допомогу та підтримку протягом цих 20 років і за давнім українським звичаєм привітали всіх гостей танцем з хлібом.
А опісля, з особливим вітальним словом звернулись сестринські спільноти Генуї та Кʼяварі, які у віршах, піснях та танцях висловили найкращі побажання єдності, злагоди, любові та Божого благословення громаді та показали красу, багатство та багатогранність культури нашого народу. Родинна духовна атмосфера огорнула всіх і це відчулося у завершальній пісні від громади Савони під назвою «Разом»:
Ми всі дуже різні, нас багато є
У всіх свої цілі і життя своє.
Та Христос пропонує зовсім інший урок,
Ти не бійся й зроби до єднання крок.
Разом, разом, разом, разом, разом
Ми творим майбутнє, запалюєм світло.
Разом, разом, разом, разом, разом
Візьмімось за руки й будуймо спільноту.
Коли лунав останній раз приспів, голосами всієї спільноти, представники всіх поколінь внесли великий символічний торт.
На завершенням святкування була гостина, в притворі храму волонтери приготували святковий фуршет з традиційних страв: млинці з борщем, вареники, узвар та інше.
Увагу гостей привертала символіка святкувань — вишивка на оголошеннях, прикрасі святкового торта, та у подячних грамотах, які були вручені єпископом на знак подяки за допомогу в житті спільноти, та інших місцях. Цей візерунок був обраний не випадково, він уже багато років прикрашає намісні ікони, аналой (підставку під Євангеліє), скатертини та є символічним, бо у вишивці зашифровані краєвиди Савони, міста, де була об’єднана спільнота та проходить її життя та діяльність.
20 років разом — це вже історія, історія поколінь. Покоління тих, хто почав і тих, хто продовжив, тих, хто підтримує спільноту і тих, хто продовжуватиме її місію, тих, хто зараз є разом і тих, хто прийме запрошення бути разом.
Разом з Богом і разом один із одним!
Разом у початку церковного життя, разом у його продовженні!
Разом у приготуванні свята і разом його святкуванні!
Тільки разом зможемо виконати Божу волю, славити Боже Імʼя і жити в Його Царстві!
Тільки разом можемо простити один одному, не тримати зла у своєму серці, повернути блиск в очах від радості пережиття присутності Бога!
Тільки разом зможемо визволитись від зла, від лукавого!
Подяка Богові і тим, хто всі ці роки був поруч зі спільнотою. Спасибі усім, хто її засновував, турбувався про неї, за підтримку, допомогу та любов, які були виявлені протягом всіх цих років.
Бажання бути разом у єдності з Богом та один з одним веде нас до спасіння!
Тож…
Разом, разом, разом, разом, разом
Візмімось за руки й будуймо спільноту!
Разом, разом, разом, разом, разом
За благодаті всі подякуймо Христу!
Повідомив: о. Віталій Тарасенко
