Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Різдвяна Місія» гурту «МетаНоя»
29 січня 2026
У різдвяні дні особливо відчувається потреба бути разом і чути одне одного. Для гурту «МетаНоя» музика стала способом такої близькості. Війна змінила багато звичних речей, зокрема й різдвяні концерти, але саме в цих обставинах музика стала відповіддю на виклики часу та способом служіння й конкретної допомоги, що згодом вилилося у «Різдвяну Місію».
«МетаНоя» — християнський музичний гурт Української Греко-Католицької Церкви, заснований у 2015 році в Київській Трьохсвятительській духовній семінарії УГКЦ. Від самого початку спільнота гурту бачила свою місію в тому, щоб проголошувати Євангеліє через музику, авторські пісні, свідчення, проповідь та благодійну діяльність. За десять років гурт записав три альбоми: акапельний альбом євхаристійних пісень, різдвяний альбом колядок «Утішмося» та авторський альбом «До Неба», а також провів сотні концертів в Україні та по всій Європі.
Після 2022 року різдвяні концерти гурту набули особливого змісту. «Різдвяна Місія» стала відповіддю на війну через молитву, правду про Україну та конкретну допомогу. Її мета незмінна: прослава новонародженого Спасителя, свідчення про війну й збір коштів на підтримку. За час повномасштабного вторгнення гурт провів три місії в країнах Центральної та Західної Європи, відвідав понад 40 міст, зустрівся з тисячами людей і зібрав понад 1,7 мільйона гривень на підтримку військових, благодійних ініціатив, прифронтових громад та стипендій для семінаристів.
Цьогорічна «Різдвяна Місія» в Італії тривала з 1 по 11 січня. Гурт відвідав 12 міст Апостольського екзархату від Неаполя до Мілану. Кожен концерт був унікальним: від масштабних заходів із великою кількістю слухачів до камерних парафіяльних виступів. Незалежно від формату, кожен виступ мав особливу цінність, як для учасників гурту, так і для присутніх.
«Після початку повномасштабного вторгнення ми шукали спосіб допомогти Україні, — розповідають учасники. — Зрозуміли, що через музику можемо дарувати надію тим, хто далеко від дому, і водночас нагадувати про правду, якою живуть українці. Наші концерти стали благодійними — всі зібрані кошти ми передаємо на підтримку військових, благодійних фондів та прифронтових парафій».
Більшість концертів відбулися на українських парафіях, однак особливим став виступ 5 січня в італійському Суб’яко, на сцені головного міського театру. Разом із отцем Фабріціо, монахом-бенедиктинцем і другом України, відбувся вечір єдності, культури й свідчення віри. Італійські слухачі не розуміли української, тому учасники пояснювали зміст пісень і ділилися особистими історіями, зокрема про втрату дому й парафії через окупацію Мелітополя. «Ми запрошували підтримати Україну й відчули, що нас почули, що тут маємо друзів», — зазначають вони.
«Щороку ця справа народжується не за сценарієм, а з довіри до Божого проводу. Для нас велика цінність — люди, які долучаються до місії. Це єднання різних покликань навколо однієї мети», — кажуть музиканти.
Говорячи про унікальність гурту, музиканти підкреслюють: «МетаНоя поєднує глибину і свободу без фальші. Це серйозна, змістовна музика, яка не спрощує віру і не зводить її до формальності, але водночас звучить живо, сучасно й чесно. Те, що священники, миряни і семінаристи співають разом, ламає поширені стереотипи про священників як людей, відірваних від сучасної культури».
До програми «Різдвяної Місії» входять колядки з різних регіонів України у власних аранжуваннях. Під час закордонних гастролей гурт додає й колядки країни, яку відвідує, створюючи живий культурний діалог. Концерти доповнюють авторські композиції з сучасним звучанням. Незмінною традицією залишається спільна молитва перед виступом, музиканти стають у коло та просять Божого благословення для слухачів і для себе.
У програмі звучать особисті свідчення отця Владислава Ігнатюка, священника Донецького Екзархату УГКЦ, родом із Мелітополя, де він служив до початку російської окупації. Міхал Кентош, словак, який із усмішкою називає себе «словаком, що любить Україну», розповідає про свою любов до України, чому вивчив українську мову та разом закликають молитися за тих, хто її боронить.
Для Андрія Тимчука участь у гурті стала відкриттям музики як служіння: «Коли бачив, як пісня торкається сердець, зрозумів, що це може бути справжнім служінням». Вплив на нього мав і приклад батька-музиканта, для якого спів був природною частиною життя. Усе це разом привело до усвідомлення, що через музику він може не лише виражати себе, а й служити іншим і Богові.
Серед колядок для гурту особливою стала «В Вифлиємі днесь Марія Пречиста», а серед авторських творів — пісня «Просто довірся». «Вона стала особливим моментом місії, бо була єдиною піснею не з колядкового репертуару і звучала вже наприкінці концертів, як підсумок і запрошення водночас, — зауважують учасники. — Це своєрідна презентація нового альбому, але не у формі реклами, а як щире свідчення».
Саме підготовка до цього туру додавала ще більше ваги кожній пісні. Організаційно доводилося узгоджувати логістику, транспорт і проживання для семи осіб із апаратурою та інструментами, адже частина музикантів перебувала в Україні, частина у Словаччині, Італії та Польщі. «Особисто для мене найважче було усвідомити, що тур закінчиться і ми роз’їжджатимемося по домах у різні країни, — ділиться один із учасників. — Ми любимо проводити час разом, спілкуватися, співати, подорожувати. Усі ці моменти, об’єднані у спільну мету, робили наш час ще більш цінним».
Найяскравішим емоційним моментом туру став виступ у Мілані, адже це був 12-й концерт за 11 днів. «Ми були тут і зараз, у цьому моменті. Багато сміялися і плакали. Після концерту теплі обійми глядачів підтвердили: ми не одні. Люди єдналися з нами спільною колядою, молитвою до Господа і любов’ю до України», — згадують музиканти.
На запитання, що вони хотіли б залишити слухачам, гурт відповів: «Ми дуже б хотіли, щоб люди виходили з концертів з усвідомленням надії та пережиттям радості. Ми віримо, що наша музика може бути такою, що змінює, а місія, яку здійснюємо, такою, що об’єднує. Це вже здійснюється. Ми бачимо десятки й сотні людей, які про це нам свідчать, і дякуємо Богу, що можемо бути його апостолами у світі».
Варто додати, що цьогорічні концерти «Різдвяної Місії» були благодійними. Усі зібрані кошти спрямовані на підтримку тих, хто цього найбільше потребує: бойових медиків батальйону «Госпітальєри», прифронтових парафій Донецького екзархату УГКЦ та річні стипендії для семінаристів Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Особливо цінною була підтримка тих, хто долучався до збору коштів, але не міг бути на концертах. Значну допомогу надали друзі гурту з Млада-Болеслава та Мельника у Чехії, а також з Австрії через отця Ігора Гінду. Учасники гурту висловлюють вдячність усім, хто надсилав донати через Monobank та стежив за ними у соцмережах.
«Фінальний звіт по коштах ми плануємо оприлюднити на свято Стрітення Господнього, — зазначають музиканти, — коли оголосимо про завершення збору. Щиро дякуємо кожному, хто долучився до нашої місії».
У планах гурту багато нових ідей, хоча обставини трохи стримують їхні мрії. Учасники вже працюють над четвертим авторським альбомом — масштабним і коштовним проєктом, який вони вважають особливо цінним. Вихід очікують у 2026 році, а згодом планують серію концертів-презентацій. Після «Різдвяної Місії» гурт отримав численні запрошення на концерти та культурні події за кордоном, прагнучи нести Добру Новину через музику там, де цього потребують.
Цьогоріч на прохання слухачів «МетаНоя» підготувала фірмовий мерч: худі, світшоти, футболки та шопери з двома дизайнами — «Любов — це не тільки емоція» та «Моліться і працюйте». «Придбавши ці речі, ви підтримуєте діяльність гурту й отримуєте чудову річ», — додають музиканти.
Діяльність «МетаНоя» про покликання, дружбу, музику та Євангеліє. Музиканти наголошують, що хочуть продовжувати цю справу, бо потреба в метаної є не лише в них, а й у кожному, кого вони зустрічають.
Склад гурту під час «Різдвяної Місії» 2026:
● о. Іван Височанський — вокал, ритм-гітара, Апостольський екзархат для українців-католиків візантійського обряду в Італії
● о. Владислав Ігнатюк — соло-гітара, м. Дніпро, Донецький екзархат УГКЦ
● Брат Юрій Бабенчук — барабани, випускник Львівської Духовної Семінарії УГКЦ, студент УКУ
● Міхал Кентош — клавіші, вокал, звукорежисер, мирянин-музикант, словак, м. Кошице (Словаччина)
● Марія Височанська — вокал, мирянка-музикантка, українка, м. Каліш (Польща)
● Брат Нестор Височанський — вокал, студент Папської Української колегії святого Йосафата
● Брат Андрій Тимчук — вокал, студент Папської Української колегії святого Йосафата, Папського Східного Інституту
Галина Вацлавська, Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
