«Щоби якнайкраще послужити людям, слід навчитись дивитись на них очима Ісуса», — о. Володимир Містерман до священників Міланського деканату

11 грудня 2024

10 грудня 2024 року в м. Турині відбулася підсумкова цьогорічна зустріч священників Міланського деканату. Вона розпочалась Божественною Літургією, яку очолив місцевий душпастир о. Ігор Голинський. Священники заносили свої молитви під час Служби Божої за Україну, за розвиток Екзархату, за громади, катехитів та священників Міланського деканату. Оскільки зустріч відбувалась в м. Турині, для молитви було обрано Катедру Св. Івана Хрестителя, де зберігається Туринська плащаниця.

«Щоби якнайкраще послужити людям, слід навчитись дивитись на них очима Ісуса», — о. Володимир Містерман до священників Міланського деканату

«Господь зібрав нас сьогодні сюди, перед своєю плащаницею, забравши нас зі звичного для нас простору, де ми щоденно Йому служимо, щоби навчити дивитись на людей та на оточуючу реальність своїми очима», — зауважив під час проповіді о. д-р Володимир Містерман, Протопресвітер Міланського деканату. Беручи за основу євангельський текст про зцілення сліпого, священник наголосив на важливості збиратись на такі зустрічі в ім’я Ісуса, щоби спільно дивитись в майбутнє, в якому на нас із розпростертими руками чекає Господь.

Робочу зустріч душпастирі провели в приміщенні місцевої семінарії. Священники, які відповідальні за різні душпастирські напрямки: працю з молоддю, з родинами, біблійний апостолят, катехитичне, харитативне служіння, розповіли про реалізовані проєкти та підвели підсумки року.

Було, зокрема, обговорено та заплановано низку подій на 2025 Ювілейний рік. Також священники були однозгідними в тому, що плекання священичоі солідарності, взаємна підтримка — це найкраще свідчення Божоі присутності і мовчазна проповідь про те, що Господь є любов. Зустрічі для душпастирів — це також і джерело сили та натхнення, адже взаємне підбадьорення, спільна молитва та ділення не дають впасти в зневіру чи збайдужіння, а дозволяють впевнено крокувати в майбутнє, лікуючи Божою любов’ю свої власні рани і рани, які завдала війна та гріх людському серцю, тілу та душі.

На закінчення священники висловили вдячність місцевому душпастирю о. Ігорю Голинському і їмості Світлані за організацію, теплий прийом, гарну атмосферу та можливість духовного зростання і взаємозбагачення.

Повідомила: п. Світлана Прокопчук

Дивіться також