Сіячі майбутнього: історія катехитичної школи cвятого Миколая

25 вересня 2025

Праця з дітьми в громаді на острові Іскія розпочалася у 2022 році. Тоді, після повномасштабного вторгнення, сюди прибули українські мами з дітками, шукаючи безпеки й прихистку.

Сіячі майбутнього: історія катехитичної школи cвятого Миколая

Перші кроки

Першим святом у храмі стало свято Святого Миколая. Саме тоді діти вперше згуртувалися, здружилися, відчули тепло спільноти. Відтоді кожне свято в церкві відбувалося разом із дітьми — з колядками, сценками, писанками, паломництвами й радісними голосами, які наповнювали подвір’я храму.

Перша Сповідь та Урочисте Причастя

У 2023 році отець Роман Бриндзей розпочав підготовку чотирьох дітей до Першої Сповіді та Урочистого Святого Причастя. Згодом до нього долучилися катехити Руслана Радомська та Оксана Мацола, які за благословенням душпастиря розпочали навчання на катехитичному курсі Апостольського Екзархату в Італії.

Так на острові Іскія вперше відбулося свято Першої Сповіді та Урочистого Святого Причастя. «Для мене це велика відповідальність, — зізналася пані Руслана. — Але ще більше — це радість бачити, як діти відкривають для себе Бога».

Розвиток школи

У 2025 році ще четверо дітей вперше приступили до Святих Таїнств. На новий навчальний рік у школі вже нараховується 18 учнів, яких поділили на дві групи:

Окрім катехизації та українознавства, для молодших дітей ввели новий предмет — «Читання та письмо». Його веде пані Тетяна Ружила, яка з радістю доєдналася до шкільного колективу. «Мені приємно бути частиною цієї школи, — говорить вона. — Адже тут ми не лише навчаємо дітей, а й будуємо їхнє майбутнє, зберігаючи українське слово».

Активності та традиції

За час своєї діяльності школа організувала чимало свят і подій:

Улітку 2025 року навчання для аніматорів в Апостольському Екзархаті пройшла Вікторія Ружила — незмінна помічниця школи, яка допомагала дітям під час свят, творчих занять та таборових заходів. «Діти — це наше майбутнє, і ми повинні дарувати їм свято, де б вони не були», — підкреслює вона.

Покровитель

Покровителем школи є святий Миколай, у честь якого вона і названа. Його постать стала знаком милосердя, доброти й захисту дітей. «Щиро молимося до нього за добру і сумлінну працю та плідне навчання, — говорить отець Роман. — Бо головна мета нашої школи — допомогти дітям пізнати Господа Бога, наблизитися до Церкви й зростати добрими християнами».

Водночас школа прагне прищеплювати любов до рідної землі, щоб, навіть перебуваючи далеко від України, діти пам’ятали своє коріння й традиції. Саме так, крок за кроком, катехитична школа імені святого Миколая на Іскії стає місцем, де поєднуються віра, знання та українська душа.

Сіячі майбутнього

Багато катехитів громади на Іскії прийшли до цієї праці з різною освітою й життєвим досвідом. Хтось здобув педагогічну підготовку, хтось має інші спеціальності, як-от кухар-кондитер. Але найважливішим стало не це, а щире серце та бажання служити. Протягом більш ніж п’ятнадцяти років громада на острові жила без регулярної душпастирської опіки. Священик приїздив лише раз на місяць і то не в неділю. Це болісно відбилося передусім на дітях. Через брак богослужінь та катехизації вони були змушені ходити до римо-католицької церкви — на служби, навчання й інші заходи. Відтак сьогодні постала непроста реальність: «вакуум молоді», яка виросла не в традиції своєї Церкви.

Саме тому нинішня праця катехитів із дітьми є надзвичайно важливою. Це — майбутнє громади. Вони навчаються на катехитичних курсах Апостольського Екзархату, отримуючи не лише нові знання, а й великий духовний досвід. Їхня мета — бути добрими сіячами, які діляться цим скарбом і передають його дітям та дорослим. «Зараз ми створюємо школу, — кажуть вони, — а в майбутньому це дасть добрі плоди, які побачимо в наших дітях». Ця праця набуває особливого значення у час війни. Коли Україна бореться за свободу на полі бою й у тилу, тут, у діаспорі, триває боротьба за серця дітей. За те, щоб вони ніколи не прагнули війни, а зростали з вірою в серці та любов’ю до Господа. Одного разу одна з катехиток зізналася: «Якби кожна людина ще змалку зростала в любові до Бога, то у світі ніколи не було б війни».

За матеріалами  отця Романа Бриндзея

Дивіться також