Слово Преосвященного Владики Григорія до духовенства та вірних Апостольського Екзархату

8 березня 2025

Розпочинаючи своє служіння, хочу сердечно запросити всіх вас до спільної подорожі віри, щоб разом, крокуючи за Христом, бути паломниками надії, підтримувати одне одного в нашій мандрівці до Божого Царства. Кожен і кожна з нас має особливу місію, бо Господь дарував нам унікальні дари і завдання, щоб ними служити Йому та одне одному, взаємно збагачуючи спільноту нашого Екзархату.

Слово Преосвященного Владики Григорія до духовенства та вірних Апостольського Екзархату

Слово єпископа Григорія Комара,
Апостольського Адміністратора sede vacante et ad nutum Sanctae Sedis
до духовенства та вірних Апостольського Екзархату
для українців-католиків візантійського обряду в Італії

Преосвященний владико Діонісію,
Всечесні отці,
Преподобні сестри,
дорогі у Христі брати і сестри!

З глибокою довірою до Божого Провидіння приймаю номінацію Святішого Отця Франциска на служіння Апостольського Адміністратора Апостольського Екзархату для вірних Української Греко-Католицької Церкви в Італії.

Висловлюю сердечну подяку Святішому Отцю, молитовно супроводжуючи його в цей час випробувань, а також його Співпрацівникам, Блаженнішому Патріяхові Святославу та Синоду Єпископів нашої Церкви за їхнє благословення, підтримку та доброзичливість до мене і до нашого Екзархату.

Щиро дякую моєму попереднику, владиці Діонісію, координаторам душпастирства та священникам, які стояли біля витоків наших громад і церковного життя для українців в Італії, богопосвяченим особам та всім вірним за невпинну молитву, віддану працю, ревне служіння і невтомні зусилля у розбудові церковної структури, які стали міцним фундаментом для її подальшого зростання та розвитку.

Згадую із почуттям вдячності українських жінок, які, прибувши на початку 2000-х років, стали тихими молитовними будівничими нашої церковної спільноти. Вони зберегли свою релігійну та національну ідентичність, ревно свідчили свою віру, гуртувалися у церковні громади, закладаючи міцний духовний фундамент, на якому у сприятливий час було проголошено Апостольський Екзархат.

З трепетом у серці приймаю це покликання до служіння та прошу дозволити й мені відтепер долучитися до цієї святої праці на благодатній ниві Христової Церкви на італійській землі, освяченій кров’ю перших ісповідників та мучеників. Насамперед прагну бути не лише адміністратором, а передусім тим, хто крокує поруч із вами дорогою віри, хто розділяє ваші радощі та випробування, хто разом із вами шукає Божу волю, прагнучи з усією щирістю серця бути добрим пастирем і братом у Христі. Поділяючи мудрі слова святого Августина, повторюю разом із ним: Для вас я єпископ, але з вами християнин.

Розпочинаючи своє служіння, хочу сердечно запросити всіх вас до спільної подорожі віри, щоб разом, крокуючи за Христом, бути паломниками надії, підтримувати одне одного в нашій мандрівці до Божого Царства. Кожен і кожна з нас має особливу місію, бо Господь дарував нам унікальні дари і завдання, щоб ними служити Йому та одне одному, взаємно збагачуючи спільноту нашого Екзархату. Як учні Христові, ми покликані не лише сповіщати Євангеліє словом, а й жити ним у щоденному житті, дотримуючись Божих заповідей та несучи світло любові туди, де його найбільше потребують, де бракує істини, милосердя й надії.

Нехай у цій дорозі нас супроводжують з небес усі святі нашого народу, зокрема святий Йосафат, мученик за єдність Церкви, мощі якого спочивають у Римі, а також наші брати і сестри, перші будівничі нашого Екзархату, що вже відійшли по нагороду до Господа. З особливою вдячністю належить згадати світлої пам’яті отця доктора Івана Музичку, пароха української громади у Римі та душпастиря у Неаполі, і отця Василя Поточняка, першого пасторального координатора, які з великою ревністю трудилися для духовного добра українців в Італії.

Користуючись цією нагодою, хочу також щиро подякувати гостинному італійському народові та Італійській Церкві за те, що вони великодушно відкрили перед нами свої домівки, храми і серця. Їхня підтримка, особливо в цей надскладний час, є для нас життєво необхідною. Ми ніколи не забудемо тих, хто був поруч у вирішальний момент, допомагаючи захищати Україну, її гідність і свободу.

Прошу Пресвяту Богородицю про її материнську опіку та доручаю їй себе, всіх нас і майбутнє нашого Екзархату. Нехай вона вимолює у Господа дар справедливого і тривалого миру та своїм омофором захищає від усякого лиха Україну, Італію, всю Європу і світ.

Дорогі українці в Італії, огортаю всіх вас своєю молитвою та покірно прошу молитися за мене, щоб Господь дарував мені мудрість і силу бути добрим пастирем, наслідуючи в усьому Христа Господа.

Благословення Господнє на вас!

+ Григорій

Апостольський Адміністратор sede vacante et ad nutum Sanctae Sedis

7 березня 2025 р. Б./ Перший тиждень Великого Посту

Дивіться також