Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
«Священники покликані нести животворчий хліб, куди їх покличе Господь», — Владика Йосиф Мілян до нововисвячених ієреїв у соборі Святої Софії
4 червня 2024
У неділю, 2 червня, під час Божественної Літургії в патріаршому осідку в Римі відбулося уділення ієрейських свячень випускникам Київської Трьохсвятительської духовної семінарії — дияконам Андрію Хомену та Миколі Шевціву.
Преосвященний Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, очолив Архієрейську Божественну Літургію, у співслужінні о. Луїса Касіяна, ЧСВВ, ректора Папської української колегії св. Йосафата, о. Любомира Костюка, пароха катедрального храму святих мучеників Сергія і Вакха Апостольського Екзархату, та о. Дмитра Кияшка.
Звертаючись до присутніх в часі проповіді, Владика Йосиф роздумував над шляхом вибору життєвого покликання, до розпізнання якого нас провадить Святий Дух.
«Щоб вибрати ту єдину дорогу, яка поведе нас до особистого і суспільного щастя, мусимо потрудитися. Перш ніж розвивати харизму, яка міститься у нутрі кожної людини, ми багато часу витрачаємо, аби здобути фах, що не завжди показує наш точний напрям. Не диплом визначає наш напрямок служіння, а душевний порив. Святий Дух діє в нас, провадить, надихає, відкриває незмірні глибини, які провадять нас до щастя. Андрей Шептицький у зверненні до священників мовив: „Можна життя своє покласти в пориві віри, геройства, відданості Богові, аніж щоденно служити Богу і людям, переносити тяготу дня, бути тим, кому не довіряють, над ким насміхаються, кого підозрюють, і все це переносити і служити — людині як Богові, а Богові як людям“.
Якщо справді слово про Бога, який нуртує в нашому серці, якого відкрив нам Святий Дух, торкається краю нашої ризи чи ми Його, тоді наш світ перевертається. Наше відношення до Христа стає таким потужним і грандіозним, що все інше вже не має значення. Бо на відмінну від професійної, формація учнів Ісуса може статися за одну хвилю. Церква завжди молода, бо Святий Дух відновлює її у нашому з вами серці, і ми її представляємо», — пояснив проповідник.
Звертаючись до дияконів, Владика наголосив на особливості місії душпастиря, що відгукується на Божий поклик та каже Йому своє «так»:
«Йти за Богом не завжди легко, треба йти проти течії і мати сміливість визнати, що ти людина і християнин. Сьогодні дія Святого Духа утверджує Миколу та Андрія у покликанні — вони не спокусилися на семінарії західного регіону, розуміючи, що служіння у центральній Україні має свої непрості виклики. Те, що диякони будуть рукоположені, як священники Київської архиєпархії, надихає мене і дає силу до праці. Тому що не перевелися люди, які йдуть за Господом, і знають, якою дорогою прямувати. Бог, скритий в Пресвятій Євхаристії дає нагоду бути міцними в осягненні дороги до неба і саме священники покликані нести животворчий хліб людям не тільки у гарних храмах, але в лікарнях, окопах, на дорогах — туди, куди покличе Бог», — мовив єпископ.
В часі Літургії після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, владика Йосиф рукоположив у пресвітерський сан дияконів Андрія та Миколи. Новоієреї, після трьох обходів навколо престолу, зачитали визнання віри. Опісля єпископ прочитав молитви ієрейських свячень. Відтак нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, а також отримали служебники та чаші. Після чого стали до престолу і поруч з усіма душпастирями співслужили Божественну Літургію.
По завершенні богослужіння лунало многоліття, й нововисвячений о. Микола звернувся до усіх присутніх зі словами подяки:
«Відколи людина згрішила, Бог завжди є тим, хто спасає. Через Чин рукоположення ми отримали ласку звершувати місію, яку нам залишив Христос. Ми хотіли подякувати Вам, преосвященний Владико, за Ваше єпископство й ревне служіння у Божому винограднику. І тепер Ви запрошуєте і нас до спільного служіння, щоб наш Отець Небесний міг священнодіяти через своїх душпастирів».
Настановляючи нових Божих служителів, Владика Йосиф побажав їм сповнювати своє покликання, готуючись до тяжкої праці:
«Щиро тішуся, що ви мали відвагу приклонити свої голови під святительську руку. На вашому священничому шляху буде радість, будуть преміційні богослужіння, але Бог не забариться з хрестами і прийдуть дні, які будуть тягарем лягати на ваші плечі. Треба бути готовим прийняти радість, тривогу і виклики, як звук Божий. Бо, коли Бог з тобою, то хто проти тебе? Священник іноді є „ганчіркою“, якою Бог витирає брудне вікно світу. Якщо ви не готові часом бути ганчіркою в Божій руці, щастя не отримаєте, бо воно не у гарних ризах, поклонах ваших вірних, чи заробітку. Готуйтеся до тяжкої праці, не чекаючи на лаври і осанну. Якщо будете сповнювати своє покликання, будете щасливі. Не очікуючи лаврів, отримаєте від Бога щось більше — внутрішнє щастя з усього, що будете мати», — запевнив єпископ.
Своєю чергою ректор собору, о. Марко-Ярослав Семеген, від імені усієї спільноти висловив подяку єпископу та вітання нововисвяченим душпастирям із великим днем, бажаючи святого служіння, яке сіє надію на добре майбутнє нашої Церкви та України. На згадку про урочисту подію ректор подарував о. Андрію та о. Миколі книгу авторства Патріарха Блаженнішого Святослава Шевчука «Бог не покинув Україну».
Насамкінець, вірні помолилися за мир в Україні духовним гімном «Боже великий, єдиний», та згідно з традицією кожен мирянин міг отримати благословення з рук нововисвячених ієреїв.
За матеріалами Прес-служби Релігійного товариства «Свята Софія»
