Три роки боротьби, віри та незламності

24 лютого 2025

Дорогі у Христі брати й сестри! Минає вже третій рік від тієї страшної ночі, коли наша земля здригнулася від вибухів ракет, коли російський агресор жорстоко порушив наш мир, принісши війну, біль і руйнування.

Три роки боротьби, віри та незламності

24 лютого 2022 року розділило життя кожного з нас на «до» і «після». Відтоді кожен новий день став боротьбою — боротьбою за правду, за життя, за свободу і за майбутнє нашого народу. Ці три роки є часом жорстокого кровопролиття, руйнувань і втрат. Три роки сліз, що не висихають, тривог, що не вщухають, ран, які не загоюються. Це тисячі життів, що обірвалися, мільйони людей, які втратили свої домівки, рідних і все, що мали. Нескінченні страждання дітей, жінок, людей похилого віку, які опинилися на межі виживання. І водночас ці три роки є також часом прояву великої сили, єдності, жертовності та героїзму. Це час, коли ми відкрили одне для одного свої серця, а світ побачив нашу незламність і дух, коли народ України явив світу силу своєї віри, витривалості та любові до Батьківщини. Ми стали ближчими один до одного, навчилися бути солідарними у біді, навчилися допомагати, підтримувати, співпереживати.

Однак війна триває… І диявол, що сіє зло через руки агресора, не зупиняється. Він прагне зламати нас, посіяти зневіру, послабити віру в перемогу добра. Але ми, як християни, не маємо права піддатися відчаю чи байдужості! Ми покликані тримати свій духовний фронт — фронт молитви, діл милосердя, посту і довіри до Бога. Тому, сьогодні як ніколи важливою є наша ревна молитва. Молитва за справедливий мир для України, молитва за душі загиблих воїнів і невинних жертв, молитва за тих, хто страждає в полоні, хто щодня ризикує життям заради нашої свободи. Ми молимося за наших захисників і захисниць, за їхнє повернення живими, за зцілення ран для їхніх родин. Ми молимося за тих, хто пережив жахи війни, за дітей, які стали сиротами, за тих, хто залишив рідний дім і став біженцем. Ми також покликані підсилити нашу молитву постом і вчинками милосердної, солідарної любові, простягнувши руку допомоги тим, хто її потребує. Адже, наша боротьба триває і ми, як християни, маємо бути вірними у цьому подвигу віри.

Дорогі брати і сестри!

Попри всі труднощі, Україна стоїть. Україна молиться. Україна бореться. І наша надія — у Господі, Який є нашим світлом навіть у найтемніші часи. Нехай Всемилостивий Господь зміцнить нас у випробуваннях, наповнить наші серця вірою у перемогу справедливості, правди та добра, а головне — наблизить той світлий день, коли Україна звільниться від кайданів війни і страждань.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Отець д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ,

Протосинкел Апостольського Екзархату

Дивіться також