Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
У Домі Небесної Матері: вірні Римського деканату побували на паломництві у Лорето
26 квітня 2024
У четвер, 25 квітня, вірні громад Римського деканату з міст Рієті, Латіна, ЛʼАквіла, Чеккано, Фрозіноне, Апрілія здійснили паломництво до Марійського Санктуарію у Лорето, що в регіоні Марке, де знаходиться дім Пресвятої Богородиці.
Паломництво розпочалося молитвою вервиці та Божественною Літургією у малій Базиліці Санктуарію Святих Папів Римських Паломників (Basilica Inferiore dei Santi Papi Pellegrini), яку звершили о. Ростислав Гадада, Директор відділу Комунікацій, та о. Святослав Титуляк, Директор відділу Душпастирства молоді Апостольського Екзархату.
Перед початком богослужіння українських прочан привітав місцевий архиєпископ Фабіо Дал Чін, який звернувся до вірних зі словами підтримки, запевняючи у молитві за Україну.
Під час проповіді о. Ростислав запросив присутніх роздумати над важливістю святині у Лорето. «Ми сьогодні прибули на паломництво до особливого місця, до дому нашої Мами. Усі ми любимо рідний дім, адже це місце, яке дало початок нашої історії, де ми народилися, виросли. Ми часто вертаємось думкою до рідного дому, де ми почуваємось любленими, де нас чекають. Тому для нас, християн, Лорето є особливим, адже у ньому зберігається дім нашої Небесної Матері з Назарету. Дім, в якому Марія отримала звістку від ангела про те, що стане Божою Матірʼю, дім, де Ісус воплотився, зробив перші кроки, дім, де вони з Йосифом проводили тихі роки щасливого сімейного життя. Це дім, в якому почалася історія нашого спасіння».
За його словами, перебування у домі Марії спонукає нас застановитися над важливістю дому у різних його вимірах: «Дім у нашому житті відіграє дуже важливу роль. Кожен із нас дбає про свій дім, його доглядає, прикрашає, старається, щоб у ньому нам і нашим близьким було затишно. Однак, наш фізичний дім вказує нам на інші форми дому у нашому житті, про які ми повинні дбати: це наше серце, сімʼя, церковна спільнота і батьківщина. Саме тому, перебуваючи у домі нашої Небесної Мами, ми маємо прекрасну нагоду роздумати: а яким є мій дім у цих різних його вимірах? Чи дбаю я про нього, щоб він був затишним місцем, де перебуває Бог, де ми плекаємо людяність, милосердя, співчуття? Тому, перебуваючи у домі Божої Матері, просімо, щоби Вона допомогла нам будувати ці чотири виміри дому — наше серце, сімʼю, парафію і батьківщину як про осередки миру, любові, простір Божого діяння».
Після Євхаристійної молитви та мирування, о. Святослав подякував паломникам за участь у прощі, а відтак розпочалася екскурсія, під час якої п. Стефано ДʼАміко провів історичний екскурс Санктуарієм, ознайомивши прочан з його історією та духовною і мистецькою цінністю.
Історія Святого дому з Назарету у Лорето
Папський Санктуарій Святого дому у Лорето розташований в регіоні Марке, недалеко від Адріатичного моря. Святий дім Пречистої Діви Марії зберігається всередині базиліки, побудованої між 1469 і 1587 роками, і є серцем святині. Він складається з трьох стін, які згідно з давньою та авторитетною традицією були частиною дому у Назареті, де народилася, жила та отримала Благу звістку Пресвята Діва Марія.
Благочестива традиція оповідає, що Святий дім з Назарета до Лорето перенесли ангели. Історична інтерпретація пояснює, що в 1291 році хрестоносці були вигнані зі Святої землі мусульманами і що деякі християни врятували дім Марії від знищення, перевізши його спочатку в стародавню Іллірію. Пізніше в ніч з 9 на 10 грудня 1294 року його перевезли до стародавнього міста Реканаті, спочатку до порту, а потім на пагорб у Лорето, де він зберігається й сьогодні.
Згідно з археологічними розкопками, три стіни Святого Дому побудовані з каміння, що походить не з регіону Реканаті, а є типовим для будівельної традиції Палестини часів Христа. Це свідчить про автентичність реліквії.
Святий Дім посприяв розквіту самого міста Лорето, до його приходу на цьому пагорбі нічого не було. Саме знаменита реліквія приваблювала до неї багатьох паломників у пошуках благодаті та благословення, щоб просити зцілення тіла і душі. 24 березня 1920 року Діва Марія з Лорето була проголошена Бенедиктом XV покровителькою всіх мандрівників літаком.
У цих стінах Марія сказала своє відважне «Так» Богові, що є прикладом для нас: бути здатними сказати «Так» тому, до чого кожна людина покликана, будь то вибір шлюбу, священства або суспільних обов’язків для спільного блага.
