У Фатімі з молитвою за Україну: проща українських громад Апостольського Екзархату в Італії

Подорож розпочалася з перельоту до Лісабону, звідки паломники автобусом вирушили до Фатіми. Уже в дорозі учасники мали можливість приступити до Таїнства Сповіді, готуючись до участі у Святій Літургії та молитві. Отець Василь наголосив на важливості Святого Причастя, Сповіді, молитви за Святішого Отця, адже, за навчанням Церкви, це одні з головних умов для отримання повного відпусту, що дає можливість звільнитися від дочасних кар за гріхи.

Молитовна програма паломництва розпочалася зі спільної Святої Літургії за упокій, яку священники відслужили у каплиці при місці проживання. Одним із глибоких духовних переживань стала Дорога Покаяння на колінах площею до статуї Пресвятої Діви Марії. Паломники разом із о. Василем, попри втому та біль, пройшли цей шлях покаяння, довіряючи Марії свої наміри та прохання. Саме тут вони єдналися у словах Фатімської молитви, яку Пресвята Діва Марія об’явила дітям-пастушкам і яку Церква відмовляє наприкінці кожної таємниці вервиці:

«О, наш любий Ісусе! Прости нам наші гріхи, збережи нас від пекельного вогню, веди всі душі до неба, особливо ті, що найбільше потребують Твого милосердя».

Увечері відбулася спільна молитва вервиці в Каплиці обʼявлень на відкритій площі між двома великими базиліками. Вервиця звучала кількома мовами, зокрема й українською, де отець Василь промовив один десяток українською мовою разом з усіма паломниками. Після спільної молитви відбулася урочиста процесія: священники разом із вірними вирушили ходою зі свічками, під час якої винесли статую Фатімської Богородиці — як знак живої присутності Марії серед свого народу.

В останній день паломництва, у неділю, священники відслужили спільну Службу Божу. Під час проповіді о. мітрат Михайло Хром’янчук подякував паломникам за спільну прощу та наголосив, що Слово Боже у святому місці звучить особливо глибоко. Священник роздумував над притчею Ісуса про великий бенкет, який є образом Царства Божого та життя з Богом. Бог постійно кличе людину до Себе, а відповідь кожного визначає наше духовне життя. Священник провів паралель із часами Фатіми 1917 року, коли Європа палала у вогні Першої світової війни, тоді Бог послав Марію, закликаючи до покаяння і молитви. Подібно сьогодні, українські паломники, молячись у святому місці, залишили щоденну метушню, щоб віддати Богові своє серце та підтримати духовно один одного під час війни.

Після Літургії всі разом вирушили на Хресну дорогу, прокладену через оливковий сад. Кожен старався пройти цей шлях разом із Христом, глибоко роздумуючи над Його стражданнями та ледь стримуючи сльози. Дорога завершилася біля Розп’яття та каплиці святого Степана, де паломники на колінах спільно помолилися Молитву до Пресвятої Богородиці, дякуючи за опіку та просячи за свої наміри.

Впродовж прощі паломники піднесли молитви за рідну Батьківщину, заспівавши разом із душпастирями гімн України, об’єднані у духовній єдності та вірі, що Божа допомога завжди поруч. Присутність паломників у святому місці — це відповідь на Боже запрошення, особливо це відчутно для українського народу, який завжди мав велику набожність до Пресвятої Богородиці.

Повідомила: Галина Вацлавська

Дивіться також

22 березня Запрошуємо на прощу Венеціанського деканату до Санктуарію Матері Божої у Кʼямпо 6 лютого Отець Володимир Містерман під час благословення українських олімпійців: «Ваша участь в Олімпійських іграх — це вклад у перемогу України» 4 лютого Владика Григорій у свято Стрітення рукоположив двох священників для Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії