У Кастель Вольтурно діти з окупованих територій України зустрілися з кардиналом Маттео Дзуппі

Щодня діти мали насичену програму. А саме, 3 серпня вони молилися на Божественній Літургії разом з українською громадою. Богослужіння очолив настоятель громади о. Мар’ян Лемчук, який у своїй проповіді нагадав, що кожна дитина є унікальним Божим даром. Після молитви молодь парафії та скаути влаштували ігри, що допомогли учасникам краще познайомитися. Наступного дня, 4 серпня, відбувся вечір обміну культур, у якому взяли участь також італійці та африканці. Парафіяни пригостили всіх смачною вечерею, яка не залишила нікого байдужим. Молодь парафії підготувала танці та банси, тож учасники мали нагоду відпочити від щоденних турбот, провести час разом і відчути атмосферу єдності.

5 серпня діти та молодь вирушили у подорож до Неаполя. Супроводжувала їх сестра Паола Джермано, директорка Карітасу Архідієцезії Капуа, яка протягом цих днів проявила себе як справжня мама для дітей, оточивши їх любов’ю й опікою. Увесь день діти та молодь провели разом у Неаполі, відкриваючи для себе красу міста та смак його страв. Завдяки старанням і турботі сестри Паоли ця подорож стала особливою. На зворотному шляху вона подарувала кожному учаснику часточку неаполітанської традиції — смачне печиво. 9 серпня відбувся мінікруїз до острова Іскія. День був насиченим і цікавим: діти купалися поблизу острова Прочіда, смакували обідом і багато гуляли. Повернувшись до Кастель Вольтурно, вони отримали ще один приємний сюрприз від парафіян — смачну вечерю. Ця подорож залишила у серцях учасників теплі спогади. 12 серпня дітей з окупованих територій відвідав кардинал Маттео Дзуппі, Архиєпископ Болоньї, Президент Єпископської Конференції Італії. Разом із ним прибули численні поважні гості, які сприяли звільненню цих дітей та інших українців із російського полону.

Серед присутніх були:
· п. Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі;
· п. Андрій Пастернак, керівник Об’єднаного центру СБУ, Генерал;
· Монсеньйор Пʼєтро Ланьєзе, Архиєпископ Капуа та Єпископ Казерти;
· Монсеньйор Анджело Спінілло, Єпископ Аверси;
· дон Марко Паніелло, директор Карітасу Італії;
· Паскуале Маррандіно, мер міста Кастель Вольтурно;
· сестра Паола Джермано, директорка Карітасу Архідієцезії Капуа;
· Антоніо Кассале, директор Міґрантес Архідієцезії Капуа;
· о. Марʼян Лемчук, український священник для громади в Архидієцезії Капуа.

Учасники табору підкреслюють, що ці дні стали взаємним даром: діти не лише отримували підтримку та турботу, а й самі навчили дорослих багатьом цінностям. Кожна дитина має власну історію пережиття окупації, втрати рідних, полону близьких — і все це залишило глибокий слід у серцях тих, хто з ними працював. Цих дітей супроводжували компетентні дорослі: психологи, лікарі та інші відповідальні особи. Серед них — жінка, яка тривалий час перебувала в російському полоні — 3 роки та 13 днів, пережила тортури. Людмила Гусейнова — Українка, у її серці стільки людяності, що це надихає. Вона бореться і переживає за своїх сестер, які ще залишаються в російських каторжних тюрмах. Людмила просила молитов за них, і просить цього й інших. Один хлопчик, який в окупації жив лише з бабусею, самотужки організував її похорон. Інший хлопчина, якого росіяни взяли в полон, чули обіцянку змусити воювати проти України, коли йому виповниться 18 років. І це лише частина тяжких історій…

Особливо зворушила зустріч із двома дівчинками, які чекали до вечора, щоб поговорити. Вони пішли до церкви, де хотіли зустрітися, і там плакали, розповідаючи про пережите та про своїх близьких, що зникли безвісти. Одна з дівчаток запалила свічку і довго дивилася, як вона згоряє, а по її обличчю котилися великі сльози. В кінці зустрічі одна з дівчаток простягнула всі свої копійки зі словами: «Візьміть, будь ласка». Хтось намагався відмовити, але вона чемно перебила: «Отче, дуже вас прошу. З самого початку, коли приїхала сюди, я хотіла зробити пожертву для Церкви, яка мене прийняла. Будь ласка, візьміть це на Храм — це моя жертва».
Цей досвід нагадує про цінність життя, важливість кожної миті та необхідність іти вперед з вірою та надією — до перемоги, тримаючись Бога.

Повідомив о. Мар’ян Лемчук

Дивіться також

1 травня Запрошуємо на прощу Римського деканату до Санктуарію Милосердної Божої Любові у Коллеваленца 1 травня Запрошуємо на прощу Флорентійсько-Болонського деканату до Флоренції 1 травня Запрошуємо на прощу Міланського деканату до відпустового центру Оропа у регіоні Пʼємонт