Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
У Катедральному храмі помолились за упокій Папи-емерита Венедикта XVI
5 січня 2023
«Я попрошу вас на хвилинку заплющити очі і подумати, ким був для Вас і яке значення має для нашої Церкви Папа Венедикт XVI? Напевно, усі ми читали чи чули його останні слова: «Господи, я люблю тебе».
Такими словами до учасників заупокійної молитви за Папою-емеритом Венедиктом XVI, що відбулася ввечері 4 січня у Катедральному храмі Апостольського Екзархату, звернувся Преосвященний Владика Кеннет Новаківський, Єпископ Єпархії Пресвятої Родини із осідком у м. Лондон (Великобританія), Апостольський візитатор для українців греко-католиків, які проживають в Ірландії та Північній Ірландії. Владика Кеннет очолив заупокійну Божественну Літургію за новопереставленим Папою-емеритом, у співслужінні Преосвященного Владики Іринея Білика, Каноніка Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, о. д-ра Теодосія Р. Греня, ЧСВВ, Протосинкела Апостольського Екзархату, о. д-ра Петра Голінея, Канцлера Екзархату і пароха парафії при Катедральному храмі Жировицької Богородиці і св. мчч. Сергія і Вакха, о. Іллі Броновського, ЧСВВ, генерального Вікарія Василіянського Чину, о. Ігоря Стуса, Протопресвітера Неаполітанського деканату, священників Курії Апостольського Екзархату, отців-василіян з Генерального осідку в Римі та священників Екзархату, які прибули з різних міст, щоб у молитві вшанувати Вселенського Архиєрея. На молитві були також присутніми студенти Папської Української Колегії св. Йосафата, Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, Сестри Чину Святого Василія Великого, Сестри-катехитки Святої Анни та вірні Катедрального храму.
Запрошуючи до роздумів про роль Папи Венедикта XVI в особистому житті та для цілої Церкви, Владика Кеннет поділився власними спогадами про нього.»Багато з нас знали його, коли він ще був Кардиналом Йозефом Ратцінгером, читали його твори. Але я можу Вам сказати, ким він був для мене. У 2007 році я вже закінчив своє служіння ректора семінарії Святого Духа в Оттаві і він, за рекомендацією нашого Синоду, призначив мене єпископом Нью-Вестмінстерської Єпархії у Канаді.
Коли після цього я приїхав вперше на паломництво до гробу святого апостола Петра і на семінар для нових єпископів до Риму, він всіх нас, нових єпископів, прийняв на аудієнції у Кастель-Ґандольфо і до нас промовив. Це були слова батька до своїх синів, у яких він пояснив, що він хотів від нас для Церкви; тоді я зрозумів, що він хотів від мене? Я усвідомив, що від мене він хотів, щоб я був найкращим єпископом, яким тільки можу бути. Він не хотів, щоб я був, як хтось інший, як той єпископ чи ще якийсь: він мене обрав і підтвердив задля того, ким я є, він хотів, щоб я був собою».
При цьому Владика зауважив, що також у своєму житті Папа Венедикт XVI завжди був собою. «Коли він став Папою, він мав великого попередника. Це не було так легко, бо люди багато порівнювали, що він не такий, як Іван Павло ІІ, що він інший. Однак, він зажди був собою».
Проповідник звернув увагу, що Папа Венедикт був дуже уважним до потреб нашої Церкви і народу, знаючи безпосередньо, ким ми є: «Для мене це був батько, це була особа, яка знала і розуміла, ким є українці. Він пережив страшні часи під своєї молодості. Він був близьким співпрацівником святого Івана Павла ІІ. Йому не потрібно було пояснювати, хто такі українці. Будучи семінаристом, він жив поряд з нашим священником — о. Павлом Когутом. Папа Венедикт багато зробив для Вселенської Церкви, але я мушу сказати, що він теж багато зробив для Української Греко-Католицької Церкви і нашого народу».
«Коли вчора я був у Базиліці святого Петра, то вирішив, що моєю молитвою будуть слова: „Через молитви Папи Венедикта, скоро подай, Господи, мир і перемогу Україні“. Я вірю, що Бог почує його молитви» — сказав на завершення Владика Кеннет.
Після закінчення Святої Літургії і панахиди за упокій душі Папи-емерита, до присутніх звернувся Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ. Він подякував Владиці Кеннету за те, що очолив ці заупокійні моління, а всім присутнім священникам, монахиням, семінаристам і вірним за те, що присвятили свій час, щоб у спільній молитві віддати останню шану великому Архиєрею.
«Віримо, що у постаті Папи Венедикта кожен із нас, а зокрема, наш народ, матиме великого заступника в небі, за молитвами якого Господь швидко подарує нам бажаний справедливий мир і перемогу над ворогом».
Відділ Комунікації Апостольського Екзархату
