Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
У межах зустрічі душпастирів Римського деканату в Брюсселі владика Григорій очолив Літургію в українській парафії святого Володимира Великого
8 травня 2026
7 травня, в межах зустрічі душпастирів Римського деканату Апостольського Екзархату в Італії в Брюсселі, відбулася Архиєрейська Божественна Літургія в українській парафії святого Володимира Великого, що належить до Паризької єпархії святого Володимира Великого УГКЦ.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, у співслужінні з духовенством за участі вірних парафії. Під час проповіді архиєрей роздумував над образом Христа — Доброго Пастиря. «Господь у Старому Завіті дуже часто представляє Себе як Пастир Свого народу, як Той, Хто дбає про Своїх овець. „Господь — мій Пастир, і нічого мені не бракуватиме“, — каже псалмоспівець. Він стоїть на сторожі Свого стада, Своїм жезлом і Своєю палицею захищає його від небезпек», — зазначив владика Григорій. Проповідник наголосив, що Ісус Христос у Новому Завіті відкриває Себе як Доброго Пастиря, Який знає своїх овець і готовий віддати за них життя.
«Нині ми чули, що Він є Пастирем, а вівці йдуть за Ним», — підкреслив він. Посилаючись на слова Святішого Отця Франциска, владика зауважив, що пастир, відповідно до обставин, може бути у різних місцях серед Божого народу. «Деколи він іде попереду стада, щоб першим зустріти небезпеку і показувати дорогу», — сказав промовець.
«Деколи він іде всередині стада, щоб будувати єдність, щоб мати „запах своїх овець“, щоб бути якнайближче до них, посеред них. А деколи йде позаду стада, щоб переконатися, що ніхто не відстав, ніхто не загубився, що всі можуть іти тим самим темпом, що ніхто не поранений і ніхто не шукає нагоди втекти зі стада чи загубитися», — сказав він. Окремо владика наголосив на важливості вміння розпізнавати голос Христа серед багатьох голосів сучасного світу. «Каже Господь, що вівці знають Його голос і за чужим не йдуть», — підсумував проповідник.
«І це, дорогі, велика пересторога і повчання для всіх нас: щоб ми знали голос свого Пастиря, щоб уміли відрізняти його серед безлічі інших — фальшивих голосів, голосів, які багато обіцяють, звучать дуже привабливо, але є порожніми, тому що не наповнені турботою про овець, тому що в тих словах немає любові, а лише ідеології чи навіть власний зиск», — наголосив Апостольський Адміністратор.
Після завершення Божественної Літургії духовенство та вірні помолилися панахиду за блаженної пам’яті Миколу — батька о. Романа Шимона, який нещодавно відійшов у вічність.
Відтак учасники зустрічі подякували громаді парафії за спільну молитву та гостинний прийом.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
