У Помпеях відбулося святкування 10-річчя та першого випуску школи «Пресвята родина»

Проповідь під час Євхаристійного богослужіння виголосив отець-Протосинкел Теодосій Р. Грень, ЧСВВ. «Коли я був малим і навчався в початковій школі, готуючись до свят, мої батьки мені й моїй сестрі давали обов'язки. Вони казали, що свята наближаються, і оселя повинна бути впорядкована. Тож ми з моєю сестрою прибирали», — пригадує проповідник. «А тоді в сервантах зберігали дорогий посуд, який використовували лише на свята. Моя молодша сестра ненароком зачепила чашку із сервізу, і все попадало додолу. Я ще довго згадував ту історію, бо для мене той сервіз був виробом, над яким дуже трудилися. Все це в одну мить впало і розбилося, і його ніхто ніколи не використав за призначенням. Але ми покликані сьогодні стати тими "предметами посуду", щоб виконувати ті функції, до яких Бог нас покликав. Існує небезпека бути, але не виконувати свого покликання, тими "чашками і блюдцями", через які Господь дарує радість іншим».

Роздумуючи над покликанням священників, семінаристів та богопосвячених осіб, проповідник закликав їх завжди бути готовими послужити, бувши відкритими на потреби інших. «Господь Бог вклав у кожного з нас багато своїх дарів. Він нас створив, подарував нам віру, покликав до служіння у Його винограднику. Це спонукає нас задуматися: наскільки ми, які отримали такі щедрі благодаті, реалізовуємо їх у нашому житті?».

Адже завжди існує певна небезпека у духовному житті: не виконувати належно свого покликання, не служити іншим отриманими Божими дарами, стаючи подібними до сервізів у сервантах, які люди не використовували, чекаючи «особливих нагод», але які зрештою або розбивалися, або з плином часу ставали нікому не потрібними. Саме тому ми покликані бути тими «чашками», через які Господь дарує благодать іншим, з яких люди можуть скористатися у своїх духовних потребах. Ми запрошені бути людьми, які служать, перебуваючи в єдності з Богом, з єпископом та у братерському єднанні зі співбратами у священстві», — наголосив отець-Протосинкел.

Після спільної молитви відбулося свято, на якому о. Теодозій благословив присутніх та звернувся до них із повчальним словом. Перші українські випускники, а їх було п’ятеро, класною керівницею яких була Галина Бабій, подарували присутнім свій випускний вальс.

Додамо, історія української суботньо-недільної школи «Пресвята родина» розпочалася з ініціативи тодішнього душпастиря церковної громади Різдва Пресвятої Богородиці м. Помпеї та околиць, о. Андрія Євчука, і з благословення Преосвященного Владики Діонісія, два роки поспіль, а з 2012 по 2014 роки, приїжджала навчати дітей української мови сестра Ксенофонта.

Того ж року, коли до служіння при громаді, зокрема для праці в школі, о. Андрій покликав сестер зі Згромадження Пресвятої Родини — с. Магдалину, яка стала першою директоркою, та с. Софію, яка стала завучем, випускники вже мали чималий фундамент знань, щоб за один рік успішно здати атестацію за перший та другий класи. У 2014 році школа стала офіційною і підписала перший договір про співпрацю з Київським ліцеєм «Міжнародна українська школа» та отримала назву «Пресвята Родина». Для допомоги в організації навчального процесу долучилися викладачі, батьки та парафіяни.

З 2016 року капеланом громади Владика Діонісій призначає о. Ігоря Стуса, який служить в парафії й до сьогодні. Сестри виконували свою місію при парафії до 2019 року. Відтак, з благословення Владики Діонісія, о. Ігор призначив пані Зоряну Сарамагу на посаду директорки. Їй в організації навчального процесу допомагають 11 викладачів, а також, з 2021 року, сестри із Згромадження Воплоченого Слова — с. Марія Агниця та с. Марія Добра.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату

Дивіться також

4 січня Фестиваль вертепів у Феррарі: духовне святкування Різдва в Північній Італії 22 грудня У Казерті відбудеться футбольний турнір на Кубок «Святого Володимира Великого 2024» 19 грудня Надія та вдячність: в Римі завершилася реабілітація українських військових