Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
У Римі представили XIX видання звіту «Італійці у світі»: виклики та перспективи міграційної політики
8 листопада 2024
У вівторок, 5 листопада, у Римі відбулася презентація XIX видання звіту «Італійці у світі», виданого Фундацією «Міґрантес». Серед учасників заходу, який об’єднав представників громадських, церковних і наукових кіл, був присутній о. Марко-Ярослав Семеген, президент товариства «Свята Софія» та керівник Відділу «Міґрантес» Апостольського Екзархату в Італії.
На початку конференції з привітальним словом виступив Монсеньйор П’єрпаоло Феліколо, директор фундації «Міґрантес» при Єпископській Конференції Італії. Відтак, модераторка передала слово доповідачам, серед яких були пан Паоло Пальяро, директор агенції «Нове Колоне»; докторка Дельфіна Ліката, соціологиня з питань міграції; пан Тоні Ріккарді, віцепрезидент парламентської групи Демократичної Партії PD (Partito Democratico); пан Паоло Еміліо Руссо, депутат парламентської групи FI (Forza Italia), а також пан Фабіо Порта, член Сенату Італії.
Завершальне слово належало Монсеньйору Джан Карлу Переґо, президенту Фундації «Міґрантес», який під час виступу наголосив на важливості адаптації політики до змін у суспільстві, пов’язаних із міграцією. Він зазначив, що сучасна Італія стикається зі значними міграційними потоками. Хоча багато італійців повертаються на батьківщину, кількість тих, хто залишає країну, все ще перевищує кількість тих, хто повертається, і ця тенденція є негативною.
Підсумовуючи, можемо виділити деякі пункти, які були представлені в рамках цьогорічного звіту:
Італія як країна емігрантів: подвійне зростання за 17 років
Від 2006 року кількість італійців за кордоном подвоїлася. Згідно зі звітом, більшість емігрантів — молодь віком від 18 до 34 років, а також сім’ї з дітьми. Відсутність перспектив для соціального зростання на батьківщині спонукає італійців шукати кращого життя за кордоном, де вони можуть реалізувати свої професійні та життєві амбіції.
Внутрішня міграція та парадокс малих міст
Звіт також підкреслює виклики внутрішньої міграції в Італії. Відтік населення з малих міст та внутрішніх регіонів спричиняє закриття шкіл, банків та підприємств, що призводить до нових хвиль виїзду. Малі міста перебувають у парадоксальному стані: з одного боку, вони приваблюють тих, хто прагне спокійнішого життя, з іншого — залишаються мало привабливими для молоді, яка прагне професійних можливостей.
«Міграційна рана» та потреба в новій політиці
Було наголошено на необхідності «зцілення міграційної рани» в Італії: еміграція має сприйматися не як втеча, а як шанс для розвитку. Підкреслено важливість надання можливостей для тих, хто повертається, а також для тих, хто обирає Італію як новий дім. У звіті згадується потреба розглядати еміграцію та імміграцію як взаємодоповняльні процеси, які можуть збагатити суспільство.
Нове покоління італійців без громадянства
За даними дослідження Istat, 85,2 % неповнолітніх іноземців в Італії відчувають себе італійцями, хоч не мають громадянства. Така ситуація є наслідком відсутності оновлень у законодавстві, яке досі базується на застарілих принципах набуття громадянства, що створює додаткові виклики для інклюзії нових поколінь у суспільство.
Візія майбутнього
Монсеньйор Перего також використав метафору, наведену у звіті, яка описує майбутнє як «громаду-струмок» — динамічну та відкриту до міжкультурності. У той час, як зупинка міграційних процесів може перетворити суспільство на «громаду-калюжу», належне управління міграцією може стимулювати розвиток інклюзивного та живого соціуму, де кожен матиме можливість для реалізації.
За матеріалами прес-служби Релігійного товариства «Свята Софія»
