Апостольський екзархатдля українців-католиків візантійського обряду в Італії
У Соборі Святої Софії молитовно відзначили 25-ліття ієрейських свячень владики Григорія
23 квітня 2026
22 квітня у Патріаршому прокатедральному Соборі Святої Софії в Римі відбулося молитовне святкування 25-ї річниці священничих свячень владики Григорія Комара, Апостольського Адміністратора для українців-католиків візантійського обряду в Італії. Божественну Літургію очолив ювіляр, у співслужінні священників Екзархату, отців-василіян та о. Френсіса Марздена з Великої Британії. На молитву також зібралися Сестри Чину Святого Василія Великого, Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії та інші гості.
Священство — великий Божий дар
На початку проповіді владика Григорій наголосив, що в день ювілею важливо говорити не стільки про людину, яка прийняла священство, скільки про Бога, який цей дар дає. Саме з цієї перспективи він запросив присутніх поглянути і на власний священничий шлях, і на сенс служіння загалом. «Я би дуже сьогодні хотів, щоби ваша увага була звернена не на мене, а на Того, хто нам усім цей дар дав», — сказав владика.
Він додав, що священство завжди починається з Божої ініціативи і з Божої довіри до звичайних, немічних людей, яким Господь доручає бути служителями Його Таїнств: «Який великий і милосердний Господь, коли цей найбільший дар дає звичайним, немічним людям. Яку велику довіру Він до нас має, коли віддає самого себе в наші руки».
Покликання священника — давати Хліб Життя для інших
Розмірковуючи над євангельським уривком від Івана, де Христос називає себе «Хлібом Життя», владика зазначив, що священник є тим, хто подає людям Христа, а тому не може ставити себе на місце Бога: «Жоден із нас, священників, не може цих слів повторити, відносячи їх до себе. Бо ніхто з нас не є Хлібом Життя і ніхто не є тією водою, яка втамовує духовну спрагу. Але ми є тими, хто цей Хліб Життя розділяє і подає іншим» — мовив єпископ.
У цьому контексті він згадав слова освячення на Божественній Літургії, які священник виголошує від першої особи, і пояснив, що ця мова вказує не на особисту заслугу, а на глибину єдності з Христом у Євхаристії. «Знаєте, мене вже неодноразово зворушували слова освячення, які священник вимовляє в першій особі: „Прийміть, їжте, це є Тіло моє“, і так само: „Пийте з неї всі, це є Кров моя“. Напевно, було б логічніше, якби ми виходили із засад нашої людської логіки і казали: „Прийміть, їжте, це є Тіло Христове. Пийте з неї всі, це є Кров Христова“, а не „моя“. Але Господь прагне, щоби ми в Євхаристійній жертві були з Ним настільки ототожнені, настільки з’єднані, і могли без жодних вагань, памʼятаючи про Його велику милість до нас, ці слова вимовити. Тож ми є тими, хто дає цей Хліб Життя, ми є тими, хто, проповідуючи Боже слово, втамовує спрагу свою та інших людей за вічністю, за Богом».
Священник уприсутнює Христа і є свідком Його милосердя
Підсумовуючи проповідь, Владика застеріг священників від небезпеки підмінити Божу волю власними уявленнями або поставити бар’єри між собою та довіреними їхній опіці людьми. Він підкреслив, що люди приходять не до священника як такого, а до Христа, і саме тому душпастир покликаний бути для них свідком Божого милосердя і любові.
«Так, до нас приходить багато людей. Різних людей. І як важливо нам уберегтися від помилки вважати, що ті люди прийшли по мою мудрість, прийшли до мене. Ні. Ті люди прийшли до Христа. Вони прийшли до Бога. Вони на нас дивляться як на тих, хто Христа уприсутнює, хто є свідком Його милосердя, Його любові», — сказав владика Григорій, окресливши іспит сумління для кожного душпастиря: не загубити тих, кого Господь доручає, і дійти з ними перед Боже обличчя у Небесному Царстві.
Слова привітання ювіляру
Наприкінці Літургії від імені клиру Апостольського Екзархату владику привітав канцлер о. д-р Ігор Галей, подарувавши йому ікону Унівської Божої Матері. У своєму слові він окреслив шлях ювіляра — від рідної Летні, формації у Львові та Римі, до служіння в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії і теперішньої місії в Італії. Окремо канцлер подякував за те, що владика Григорій прийняв служіння в Апостольському Екзархаті: «У непростий час для нашого народу Ви погодилися бути поруч із людьми, які далеко від рідної домівки, у важкий час війни, шукають підтримки, слова надії і діяльної присутності Церкви. Нехай Господь, Який покликав Вас двадцять п’ять років тому до служіння у святій Церкві, і надалі укріплює Вас у цьому покликанні. Нехай дає Вам силу віри, яка народжується з молитви, світло надії, яка походить від Євангельського Слова, і жертовну любов, яка здатна зігріти кожну людину, яку Вам доручив Господь».
Від Товариства «Свята Софія» владику Григорія привітав його президент о. Марко Ярослав Семеген. З нагоди ювілею він подарував єпископові панагію із зображенням Богородиці-Оранти та квіти.
На завершення владика подякував усім за спільну молитву, присутність і слова привітання, а також попросив молитися за нього. Окрему подяку він висловив о. Френсісу Марздену — англійському священнику, колишньому викладачеві Львівської Духовної Семінарії, який, за словами владики, ще від семінарійних років відіграв важливу роль у його священничому формуванні.
Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
