У Соборі Святої Софії відбулася Хресна дорога «Під звуки війни» за мир в Україні

Про це повідомляє Прес-служба Релігійного товариства «Свята Софія».

Молитву очолив ректор собору о. Марко-Ярослав Семеген. У молитовному заході взяли участь віцеректор храму о. Дмитро Кудін, о. Любомир Костюк, парох катедрального храму Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха, ієромонах Бернард Підгірний, ЧСВВ, ректор Української папської колегії святого Йосафата, а також представники церковних і громадських інституцій. Серед них — генеральний директор Фундації «Міґрантез» П’єр Паоло Фелліколо, директор римського відділення цієї фундації дон П’єро Гріні, пастор Євангельсько-лютеранської церкви Риму Міхаель Йонас та о. Ґвідо Функе, вікарій Папського інституту Santa Maria dell’Anima.

До молитви долучилися також представники дипломатичного корпусу, зокрема Надзвичайний і Повноважний Посол України при Апостольському престолі та Суверенному Мальтійському Ордені Андрій Юраш разом із дружиною Діаною та дипломати інших держав.

Читання роздумів італійською мовою під час стацій здійснювала журналістка телеканалу Tv2000 Моніка Мондо, а українською мовою читали семінаристи Боган Фесик та Володимир Костик. Представники дипломатичного корпусу різних країн почергово молилися «Отче наш» і «Богородице Діво» їхніми рідними мовами — македонською, сербською, французькою, італійською, іспанською, англійською, німецькою та іншими, що стало знаком спільної молитви народів за Україну, припинення війни та встановлення справедливого миру.

Особливим знаком під час богослужіння став хрест, перед яким було розміщено обгорілі дитячі речі — нагадування про українських дітей, загиблих унаслідок російської агресії. Під хрестом також розмістили капсули із землею з різних регіонів України — Херсона, Харкова, Сумщини та Донбасу. Це земля, напоєна кров’ю, потом і сльозами українців, але водночас земля надії, яка покликана приносити хліб і життя майбутнім поколінням українців.

Як зазначив ректор собору о. Марко-Ярослав Семеген, ця земля «бачила війну, вона пахне порохом», а її присутність під хрестом є знаком духовної єдності з Україною — з тими, хто сьогодні бореться, захищає свою землю, терпить випробування війни або вже відійшов до вічності.

Після завершення Хресної дороги учасники вирушили молитовною процесією довкола храму та до хреста, встановленого на площі перед собором з нагоди 50-річчя його посвячення. Тут була звершена панахида за всіма, хто віддав життя за волю і незалежність України.

У завершальному слові о. Марко-Ярослав Семеген наголосив на християнському розумінні хреста, який після страстей і воскресіння Христа вже не є знаком поразки, а стає символом спасіння і надії.

Під час молитви також було представлено два мистецькі проєкти. Перший — «Молитва за Україну» художника Володимира Козюка, запропонованого куратором Юрієм Котиком, який зображає українських жінок на тлі зруйнованих війною міст та перегукується з християнським образом Мадонни з Дитям. Інший проєкт — візуалізація сучасної «хресної дороги України», де кожна стація пов’язана з конкретним містом або подією війни. Ідея проєкту належить Лесі Романів, а ілюстрації розмалювали діти катехитичної школи при Соборі Святої Софії.

Після молінь у храмі було виставлено частину Хреста Господнього і всі вірні могли помолитися перед реліквією.

Таким чином, спільна молитва у серці Рима стала знаком духовної єдності з українським народом, який у своїх стражданнях продовжує нести хрест війни, шукаючи у Христі джерело надії та миру.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату
Фото: Юрій Ганчук

Дивіться також

12 травня День матері у Святій Софії: молитва, пісня і тепло рідного дому 12 травня «Сьогодні хочу подякувати матерям за їхні великі серця»: Кардинал Фабіо Баджо у Соборі Святої Софії 12 травня Перший український фестиваль «Big Family Day» у регіоні Романья