«Україна стоїть, бореться, молиться»: українці з усього світу здійснили Ювілейну прощу до гробу апостола Петра
28 червня 2025
28 червня близько 7 тисяч вірних Української Греко-Католицької Церкви здійснили паломництво до Ватикану з нагоди Святого Року, що проходить під гаслом «Паломники надії».

Розпочавши прощу Шляхом паломника, який очолив Владика Максим Рябуха, Єпископ Донецького Екзархату УГКЦ, прочани пройшли через Святі Двері базиліки Святого Петра. Перед богослужінням процесійно через Святі Двері увійшли Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, і владики Синоду Єпископів УГКЦ. Папа Лев XIV також піднявся до головного престолу базиліки Святого Петра у супроводі Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ. Святіший Отець розпочав зустріч знаком святого хреста та словами, які вже стали впізнаваним вітанням з перших днів його понтифікату: «Мир нехай буде з усіма вами!».
Під час історичної зустрічі з паломниками Української Греко-Католицької Церкви в базиліці Святого Петра Папа Лев XIV він назвав Ювілейну прощу «знаком відновленої віри» та глибокого духовного шляху, який переживає український народ. «Ваше паломництво є знаком прагнення оновити віру, зміцнити зв’язок і сопричастя з Єпископом Риму та свідчити про надію, яка не засоромлює, бо походить від любові Христа, яка вилита в наші серця Святим Духом (пор. Рим 5, 5)». Святіший Отець нагадав, що Ювілей — це не лише рік милосердя, але заклик: «стати паломниками надії протягом усього життя, попри негаразди сьогодення». Він також окреслив духовне значення цього паломництва до Риму: «Подорож до Риму, прохід через Святі Двері й стояння біля гробниць Апостолів і Мучеників є символом щоденного шляху, спрямованого до вічності, де Господь витре кожну сльозу, і не буде більше смерті, ні скорботи, ні плачу, ні болю (пор. Одкр 21, 4)». Святіший Отець Лев XIV згадав духовну історію українського народу: «Багато з вас, щоб дістатися сюди, вирушили з вашої прекрасної землі — багатої християнською вірою, плідної євангельським свідченням численних святих і зрошеної кров’ю багатьох мучеників, які протягом століть, даром власного життя, запечатали вірність Апостолу Петру і його Наступникам». Він також заохотив вірних бути свідками віри у світі: «Віра, дорогі мої, є скарбом, яким слід ділитися. Кожен час приносить із собою труднощі, зусилля і виклики, але також і можливості для зростання у довірі та відданості Богові».
Завершуючи своє звернення до українських вірних Папа Лев XIV висловив підтримку Україні та її народові: «Сестри та брати, приймаючи вас тут, я хочу виразити свою близькість до стражденної України, до дітей, молоді, літніх людей і, особливо, до сімей, які оплакують своїх близьких. Я поділяю ваш біль за полонених і жертв цієї безглуздої війни. Доручаю Господу ваші наміри, ваші щоденні труднощі і трагедії, а перш за все — ваші прагнення миру і спокою». Святіший Отець закликав духовенство й мирян УГКЦ рухатися вперед у єдності, вдивляючись в Ісуса Христа: «Заохочую вас прямувати вперед разом, пастирі та вірні, вдивляючись пильно в Ісуса — наше визволення. Нехай вас провадить і оберігає Пресвята Діва Марія, Яка саме завдяки своїй єдності зі стражданнями Сина є Матір’ю Надії. Від щирого серця благословляю вас усіх, ваші родини, вашу Церкву та ваш народ. Дякую». Після цього усі присутні разом заспівали молитву «Отче наш», єднаючи свої голоси у зверненні до Небесного Отця. Кульмінацією стало апостольське благословення, яке Папа Лев XIV уділив всім вірним, священникам, єпископам і родинам, що прибули до Риму з різних країн світу.
Відтак Святіший Отець особисто привітався з єпископами УГКЦ, які прибули на щорічне засідання Синоду Єпископів, що цьогоріч відбувається в Римі. Особливим став момент, коли Папа зупинився привітатися з делегацією матерів загиблих українських воїнів. Під час Літургії Глава й Отець Української Греко-Католицької Церкви виголосив проповідь, у центрі якої — єдність Церкви, її вселенський вимір та глибина соборності. «Ми відчуваємо, що наша Українська Греко-Католицька Церква, спадкоємниця київського християнства, є Церквою глобальною, яка в патріаршому просторі збирає усіх своїх дітей з різних куточків земної кулі. Ми переживаємо соборування в контексті Євхаристії силою і благодаттю Святого Духа, бо творимо єдність». Роздумуючи над словами Ісуса Христа з хреста: «Жінко, ось син твій» (Ів. 19, 26), Глава УГКЦ наголосив, що в останні миті земного життя Спаситель думав про кожного з нас. У цій євангельській сцені, за словами проповідника, Богородиця відкриває людству таємницю співстраждання. «Сьогодні ваша Мати-Церква співстраждає зі своїми дітьми», — промовив Блаженніший Святослав, звертаючись до присутніх паломників.
Предстоятель підкреслив, що українці прибули до гробу Святого апостола Петра, відповідаючи на запрошення блаженної пам’яті Папи Франциска взяти участь у паломництві надії. Саме в серці Вселенської Церкви, біля її найважливішого вівтаря, Церква в Україні отримує знаки підтримки та духовного потвердження. «Ми з вами молимося на найважливішому вівтарі Вселенської Церкви, на гробі святого апостола Петра», — сказав Глава УГКЦ. — «І тут ми отримали надзвичайні знаки тої надії». Особливо зворушливим моментом Літургії стало особисте привітання паломників Папою Левом XIV. Цей жест, за словами Блаженнішого Святослава, став «силою християнської надії» та знаком видимості України у світі: «Своїм словом Папа Лев надає нам видимості в очах цілого світу. Будьмо свідомі: зараз увесь світ дивиться на вас, які так чисельно заповнили цю базиліку. І ми кажемо: ми були, є і будемо». Підсумовуючи, Глава УГКЦ згадав історичну подію — Ювілейну прощу українців 1975 року, яку очолив Патріарх Йосиф Сліпий: «Патріарх Йосиф Сліпий на цьому ж престолі апостола Петра вперше заявив світові про гідність УГКЦ. Ми сьогодні стаємо на тому самому місці й на цілий світ заявляємо про це саме», — наголосив Блаженніший Святослав.
Підкреслюючи глобальність УГКЦ, Блаженніший привітав українців, які прибули з усіх континентів: Північної та Південної Америки, Австралії, Європи, навіть з Росії та Казахстану: «Те, що переживаємо, є Божою хвилею… Ми сьогодні відчуваємо, що материнство Пречистої Діви Марії, об’явлене в материнстві нашої Церкви, огортає українців, де б вони не були, і з силою благодаті Духа Святого зцілює сьогодні наші рани». Завершуючи проповідь, Блаженніший закликав присутніх: «Вернімося додому благовісниками цієї Надії, а до Риму і світу ми разом хочемо сказати: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».
Після Літургії Блаженніший Святослав звернувся з заключним словом до єпископів, духовенства, вірних і паломників, підкреслюючи унікальність моменту та історичну місію Церкви. «Ми сьогодні маємо унікальну можливість соборування тут, на гробі святого апостола Петра. Бо ми є унікальною Церквою: немає іншої української Церкви, яка б у своєму лоні об’єднувала світову українську громаду», — сказав Глава Церкви, звертаючись до єпископів Синоду. Він наголосив, що Українська Греко-Католицька Церква є Церквою-матір’ю, яка «співстраждає зі своїм народом, бо його любить, за нього бореться, його захищає, зцілює його рани, говорить в його імені до цілого світу».
Блаженніший повідомив про історичну подію, яка розпочнеться вже наступного дня: «Вперше в історії Київської Церкви увесь Синод наших єпископів розпочне чергову сесію своїх синодальних діянь Літургією з Папою Левом XIV, святкуючи тут, у базиліці святого Петра, свято верховних апостолів Петра і Павла». Головною темою Синоду, що розпочнеться 29 червня, буде душпастирство родини: «Ми так хочемо, як Церква, послужити зраненій українській сім’ї. Як в Україні, так і на поселеннях». Проповідник висловив вдячність єпископам, які залишаються на служінні в Україні, священникам з усього світу, які очолили паломницькі групи, а також Синодальному оргкомітету на чолі з Владикою Ярославом Прирізом та його співпрацівникам — о. д-ру Теодосію Греню, ЧСВВ, Протосинкелу Екзарзахату, за рік копіткої праці над організацією прощі. Особливі слова подяки були адресовані хору «Дударик» зі Львова, який супроводжував Літургію, а також дипломатам і послам, присутнім на богослужінні: «Дякую вам, паломники, які не приїхали в туристичну поїздку, а в справжнє паломництво. Ви сповідалися, приступили до Святого Причастя і, пройшовши крізь Святі двері, отримали повний ювілейний відпуст».
У завершальному благословенні Блаженніший наголосив: «Ми особливо молилися за українське військо — наших дівчат і хлопців на фронті, які ціною крові виборюють нам можливість бути, жити, існувати й діяти». Завершенням богослужіння стала спільна молитва духовним гімном України: «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
Відділ комунікацій Апостольського Екзархату за матеріалами Vatican News та Департаменту інформації УГКЦ
Світлини: Studio Amino Оксани Перебойчук








































