Українська молодь в Італії свідчить про війну в Україні

26 жовтня 2024

Молодь із Донецького екзархату та Київської архиєпархії протягом тижня свідчила європейським одноліткам про війну в Україні. Перебуваючи з молодіжним візитом у Болоньї, українці здійснюють культурно-просвітницьку місію, обмін досвідом, моляться, спілкуються, а також розповідають світу про війну, свої переживання та мрії. Також вони зустрілися з кардиналом Маттео Дзуппі.

Українська молодь в Італії свідчить про війну в Україні

«Обійми зцілюють» — ініціатива Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ

«Ми б хотіли вчитися як і ви, але звуки сирен та вибухів не дають нам такої можливості», — звернулися молоді люди з постраждалих територій Донеччини та Київщини до молоді найстарішого університету у світі — у Болонії.

Вже вкотре Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ у межах ініціативи «Обійми зцілюють» організовує духовний і психологічний відпочинок молоді. Цього тижня на запрошення Католицької акції (Azione Cattolica Bologna) діти перебувають у Болонії (Італія).

Паломницько-рекреаційна місійна подорож в Італію розпочалася з екскурсіних відвідин Відня, де молодь ознайомилася з архітектурою, культурою та історією міста. Духовним спільним відпочинком для дітей була молитва в українській громаді м. Брешія.

У перші дні перебування в Італії молоді українці молилися за мир в Україні під час паломництва до Санктуарію Пресвятої Богородиці святого Луки.

Також вони поспілкувалися зі студентами Болонії, поділилися з ними переживаннями, розповіли про життя в Україні під час війни.


Перебуваючи в Італії, молодь відвідала різні міста і святині та спільно з італійцями молилася за мир в Україні та світі.

Важливою частиною програми стали відвідини комплексу базиліки Санто-Стефано в Болоньї, який складається з семи церков. Зокрема, у головному храмі, де перебуває копія Гробу Господнього, що в Єрусалимі, діти спільно молилися із представниками Католицької акції і просили заступництва за всіх учасників та організаторів, волонтерів, військових, які боронять Україну та борються за перемогу над злом.

Брати-францисканці, які опікуються територією, провели для українців екскурсію та поділилися найцікавішими історіями про реліквії й історичні памʼятки, що зберігаються в церквах.

У рамках подорожі — відвідини українських парафій Апостольського Екзархату

Відвідуючи Флоренцію, діти зустрілися з місцевими представниками української молоді та, за їхніми словами, пройшли «терапію красою».

Там вони екскурсійно відвідали катедральний собор Санта Марія дель Фйоре та пообідали з архиєпископом Флоренції у місцевій семінарії. Провели час в ораторії біля храму, де місцева українська молодь приготувала частування та програму — вечір пісень, розмов і вражень.

Через розваги, ігри, спортивні та музичні активності молоді люди багато спілкувалися, обмінювалися досвідом. Завдяки цьому проєкту вони змогли відпочити від сирен і вибухів, а італійська молодь — більше зрозуміти тих, які щодня живуть у реаліях війни.


«Наше завдання — бути переконаними у вірі: молитися, відвідувати Літургію, причащатися, сповідатися, проводити час із Богом. Щоби змінити світ, треба починати з себе і нести це світло у світ як християни. Адже віра здатна гори перевертати», — наголосив молоді о. Олесь Будзяк, сотрудник парафії Святого Михаїла Апостольського Екзархату у Флоренції.

На запрошення душпастиря парафії Святого архистратига Михаїла Апостольського Екзархату у Болоньї та Протопресвітера Флорентійсько-Болонського деканату о. Михайла Бойка, вони відвідали також місцеву українську парафію та взяли участь у Літургії.

До спільної Літургії долучився о. Марко Семеген — президент Асоціації «Свята Софія» у м. Римі. Його присутність стала нагодою подякувати асоціації та собору Святої Софії в Римі за сприяння в реалізації першого просвітницько-терапевтичного проєкту.

Звертаючись до гостей під час проповіді, о. Марко Семеген наголосив на важливості єднатися разом.

«Ми маємо право плакати, відчувати себе ображеними чи скривдженими в час війни. Але не маємо права допустити в серця ненависті, бо це зброя проти нас самих. Ненавистю ми вбиваємо в собі людину», — зазначив отець.

Зустріч з Кардиналом Маттео Дзуппі

У рамках організованої Патріаршою комісією УГКЦ у справах молоді місійної подорожі «Обійми зцілюють» та на запрошення Католицької акції Болонської архиєпархії, українська молодь Донеччини та Київщини зустрілася з кардиналом Маттео Дзуппі — особистим посланцем Папи Франциска в Італії.

Президент архиєпархіальної Католицької акції в м. Болонья Даніеле Магльоці привітав присутніх, зазначивши, що «це унікальна нагода співпраці та допомоги».

«Ми більше отримуємо, ніж даємо. Коли обіймаєшся, то не до кінця розумієш, хто обіймає і кого обіймають. Це цінний досвід для нас усіх», — наголосив президент.

Віцепрезидент молодіжного відділу Католицької акції Лоренцо Зарді додав, що «важливо продовжувати організовувати такі ініціативи й давати нагоду молоді чути, Європі чути, що відчувають ці молоді люди, які щодня живуть у війні».

«Дуже важливо вчитися пізнавати один одного, ділитися теплом і наповнювати серця любовʼю», — зауважив Лоренцо Зарді.


Відтак Маргарита з Дніпропетровщини розповіла про сестру, яка навчається у Вінниці, поряд із будинком якої влучила ракета; дідуся, який потрапив в окупацію у Херсоні та про померлого брата.

«Найбільший біль, який принесла мені ця війна, — це втрата мого брата. Він загинув у Харкові, йому було всього 21 рік. У той день вони стояли на блок-пості — туди прилетіла ракета. Він прикрив тіло свого побратима і, на жаль, загинув. Тому я хочу, щобИ ви знали, що війна триває вже 10 років і щодня вбивають тисячі українців за нашу незалежність», — поділилася болем дівчина.

Христина з Донеччини говорила про те, як виїжджала з окупації, залишивши свою сімʼю, яка не могла виїхати через травму батька.

«Коли я їх побачила, то була налякана. Вони спали на вулиці, грілися біля вогню і їли траву, бо більше нічого не було. А свого брата я не впізнала, бо він важив близько 40 кілограмів на зріст 180 сантиметрів. Вони пройшли справжні тортури, але їм вдалося виїхати до мене, у монастир, який мене прийняв. Якби не Церква, ми б померли з голоду», — сказала вона. ⠀

Аліна з Бахмутського району Донецької області поділилася спогадами, коли батько прикривав її від снарядів, про свій дім на Донбасі, який їй сниться, куди вона не може повернутися, бо він зруйнований, про товариша Миколу, який воює з 2014 року.

«У 2022 він втратив ногу, звільняючи наші землі. Коли була зачистка села Невського від російських окупантів, він із побратимами почув стогін дітей у хаті. Зламавши замок, вони побачили двох дівчат 14–15 років та маленького хлопчика 8 років. Коли приїхала швидка допомога і психіатр, вони розказали, що окупанти їх ґвалтували, а тим, хто чинив опір, відрізали голови на очах в інших. Тому я хочу подякувати нашим військовим, які рятують усіх нас. Завдяки їм я маю віру, що настане день, коли ми зустрінемося всією моєю сімʼєю вдома, як колись», — зі сльозами на очах розповіла дівчина.

Кардинал подякував усім за присутність, щирість і відкритість та попросив прийняти обійми й турботу.

«Є речі, які розуміються серцем, відчувайте наші обійми. Обійми допомагають подолати непевність і дискомфорт. Зло робить так, що ми стаємо поганими. Якщо я терплю, то в мене є спокуса помститися. Жити за таким правилом „око за око“ означало б, що весь світ буде сліпий. Ми віримо, що зло перемагається любовʼю. Не хочеться, щоб один біль провокував інший», — наголосив він.

«Війна — це імʼя кожного з тих, хто віддав своє життя. Ми не можемо призвичаїтися до війни. Ми віримо, що має бути мир. Вірити в мир і бути людьми миру. Молимося багато, щоби швидко прийшов мир. Війну легко розпочати, але її так складно завершити. Бо робити крок назад надзвичайно важко. І ми маємо зробити більше для Вас, щоб допомогти. Допомогти тим, хто втратив дім і пораненим, які носять війну у своєму серці та своєму тілі», — поділився відчуттями кадинал.

На завершення зустрічі керівник групи, заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді о. Роман Демуш подякував кардиналу за нагоду свідчити та вияв справжньої синодальності.

«Ця молодь носить у собі й на собі видимі та невидимі рани війни. Вміти слухати жертв війни і бути готовими їх обійняти, заступитися за них — це також вияв синодальної Церкви. Так цінно чутися тут, в безпеці, у вашому місті та у ваших обіймах», — сказав він, вручивши кардиналові символічний подарунок.

За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ

Дивіться також